Ухвала суду № 51647981, 03.10.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03.10.2011р. м. Київ№ 2а-13772/11/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенко К.С., ознайомившись з позовною заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОБУДПОСТАЧ" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва провизнання дій протиправними, скасування рішення № 0000572307/0 від 10.03.2011 року,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить:

- визнати дії ГДПРІ ОСОБА_1, ГДПРІ ОСОБА_2 в частині неврахування обставин, викладених у поясненнях головного бухгалтера позивача щодо детальних складу та порядку розрахунків сум коригування валових витрат декларацій з податку на прибуток підприємства за 2008 рік, 1 квартал 2009 року та 2010 рік, при складенні Акту №1934/23-07/34297033 такими, що суперечать п. 5 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №984 від 22.12.2010;

- визнати дії ГДПРІ ОСОБА_1, ГДПРІ ОСОБА_2 в частині неврахування обставин, викладених у поясненнях позивача щодо помилковості валових доходів, яке мало місце у декларації за 3 квартали 2008 року при складенні Акту №1934/23-07/34297033 такими, що суперечать п. 5 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №984 від 22.12.2010;

- визнати Акт №1934/23-07/34297033, складений за результатами документальної планової перевірки ТОВ "Енергобудпостач" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010 таким, що складений із порушенням законодавства, що регламентує порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства;

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0000572307/0 від 10.03.2011 про збільшення суми грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток підприємств на 104356,00грн.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 106 КАС України, у позовній заяві, зокрема, зазначаються ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі, а також зміст позовних вимог згідно з частиною третьою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Як видно з позовної заяви, позивачем фактично пред'явлено позовні вимоги до осіб, які не вказані в якості відповідачів та не зазначено їх імена (найменування), посади і місця служби посадових осіб, поштові адреси.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Водночас, ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

КАС України не містить визначення термінів нормативно-правовий акт та правовий акт індивідуальної дії.

За усталеними в теорії права підходами до класифікації актів нормативно-правовий акт виданий субєктом владних повноважень документ, який встановлює, змінює чи припиняє дію обовязкових правил поведінки, обмежених в часі, просторі та за колом осіб, та призначений для неодноразового застосування. Правовий акт індивідуальної дії виданий субєктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообовязкових правил поведінки та стосується прав і обовязків чітко визначеного субєкта (субєктів), якому він адресований.

Обовязковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акту індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обовязковість його приписів для відповідного субєкта (субєктів), дотримання якої забезпечується правовими механізмами. Викладена правова позиція підтверджується, зокрема, постановою Вищого адміністративного суду України від 15.01.2009 у справі № К-1647/07.

Акт про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства не має юридичного характеру, оскільки не містить обовязкового для платника податків припису, а відтак не є правовим актом індивідуальної дії та не може бути оскаржений до адміністративного суду.

Крім того, в порушення п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України позивачем не обґрунтовано належним чином наявність порушення його прав, свобод чи інтересів оскаржуваними діями посадових осіб відповідача, а зміст відповідних позовних вимог не відповідає положенням ч. 3 ст. 105 КАС України.

Відповідно до ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання доповнення до позовної заяви з зазначенням в ньому вказаної інформації.

Керуючись ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк до 30.10.11р. для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву. Залишення позовної заяви без руху не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом пяти днів з дня її проголошення за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Пащенко К.С.