Постанова № 51643359, 22.09.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/3826/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ясиновського І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Петренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

31 серпня 2015 року Гадяцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області /надалі також - позивач, Гадяцька ОДПІ/ звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи ОСОБА_1 /надалі також - відповідач/ про стягнення податкового боргу в розмірі 112360,17 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за відповідачем рахується відповідний податковий борг, що виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання, тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Позивач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчать поштове повідомлення про отримання повістки, причину неявки суду не повідомив, заяви про неможливість прибуття до суду від відповідача не надходило, заперечень до суду не надійшло.

Судом визнано за можливе розглядати справу за даної явки на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, в порядку статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) була зареєстрована як фізична особа-підприємець Гадяцькою районною державною адміністрацією 24.06.2010 року, про що здійснено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №25600000000002787 /а.с.6/ та перебуває на податковому обліку в Гадяцькій ОДПІ з 25.06.2010 року за №9950 /а.с.7/.

Судом встановлено, що згідно картки особового рахунку, яка ведеться в Гадяцькій ОДПІ за громадянином ОСОБА_1 обліковується податковий борг у загальному розмірі 112360,17 грн, в тому числі: з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 83770,76 грн та з податку на додану вартість в розмірі 28589,41 грн, що виник з наступних підстав.

Так, в період з 06.06.2012 року по 12.06.2012 року Гадяцькою МДПІ проведено планову невиїзну документальну перевірку з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог податкового та іншого законодавства за період з 25.06.2010 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №186/1701/НОМЕР_1 від 15.06.2012 року /а.с.12-20/.

На підставі вищезазначеного акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 18.07.2012 року:

- №0000571701, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 23825,00 грн, з яких: 19060,00 грн - за основним платежем, 4765,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями /а.с.22/;

- №0000561701, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування у розмірі 105278,75 грн, з яких: 84223,00 грн - за основним платежем, 21055,75 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями /а.с.24/.

За результатами адміністративного оскарження, рішенням ДПС у Полтавській області від 25.10.2013 року №313/Г/10-25 /а.с.26-28/ скасовано податкове повідомлення - рішення від 18.07.2012 року №0000561701 в частині основного платежу по податку на доходи фізичних осіб в сумі 7587,94 грн та застосованої штрафної (фінансової) санкції в розмірі 2146,65 грн, а в іншій частині залишено без змін. Збільшено податкове повідомлення - рішення від 18.07.2012 року №0000571701 в частині основного платежу з податку на додану вартість у сумі 3811,53 грн та застосованої фінансової (штрафної) санкції в розмірі 952,88 грн та зобов'язано Гадяцьку МДПІ прийняти прийняти податкові повідомлення-рішення на збільшену суму у відповідності до вимог законодавства.

На виконання рішення ДПС у Полтавській області від 25.10.2012 року №313/Г/10-25 /а.с.26-28/ Гадяцькою МДПІ прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0002391701 від 05.11.2012 року, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за основним платежем 76635,06 грн та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 891,10 грн /а.с.29/ та податкове повідомлення-рішення №0002471701 від 05.11.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем 3811,53 грн та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 952,88 грн /а.с.31/. Вказані податкові повідомлення-рішення вручені відповідачу 08.12.2012 року /а.с.30,32/.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 18.07.2012 року №0000571701 та №0000561701, відповідач оскаржив їх в судовому порядку.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2013 року по справі №816/604/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2013 року підтверджено законність винесення податкових повідомлень-рішень від 18.07.2012 року №0000571701 та №0000561701 /а.с.37-41/.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлені ці обставини.

В силу наведеної норми процесуального закону обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі №816/604/13-а, що набрало законної сили, мають преюдиційне значення при вирішенні спору у цій справі, оскільки ухвалюючи таке рішення суд встановив наявність порушень з боку відповідача податкового законодавства та правомірність прийняття Гадяцькою МДПІ 18.07.2012 року податкових повідомлень-рішень №0000571701 та №0000561701.

Пунктом 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином сума грошового зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями від 18.07.2012 року №0000571701 та №0000561701 на теперішній час є узгодженою та відповідно набула статусу податкового боргу.

Судом не виявлено доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 05.11.2012 року №0002391701 та №0002471701, а також їх оскарження до суду.

Таким чином, станом на момент розгляду справи загальна заборгованість ОСОБА_1 складає 12360,17 грн, в тому числі: з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 83770,76 грн та з податку на додану вартість в розмірі 28589,41 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно положень статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Гадяцькою ОДПІ 02.12.2013 року винесено податкову вимогу № 46-17 на загальну суму податкового боргу за узгодженим податковим зобовязанням у розмірі 112360,17 грн /а.с.42/, яка направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням та отримана ним 18.12.2013 року /а.с.42 зворотній бік/.

Згідно з п.88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг передається у податкову заставу.

У відповідності з пп. 89.1.2 п.89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом - з дня виникнення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби , яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг, підписується як керівником органу доходів і зборів, так і його заступником (п.89.3 статті 89 Податкового кодексу України).

Керуючись вищевказаними приписами Податкового кодексу України, Гадяцькою ОДПІ направлено на адресу відповідача рішення про опис майна у податкову заставу від 02.12.2013 року №1 /а.с.43/. Рішення про опис майна у податкову заставу від 02.12.2013 року №1 отримане відповідачем 18.12.2013 року /а.с.43 зворотній бік/.

Не погоджуючись з Рішенням про опис майна у податкову заставу від 02.12.2013 року №1 та податковою вимогою від 02.12.2013 року № 46-1 відповідач оскаржив їх до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2015 року по справі №816/2058/14, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2015 року, відмовлено ФОП ОСОБА_1 в задоволені позовних вимог /а.с.44-47/.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлені ці обставини.

Таким чином, судовим рішенням в адміністративній справі №816/2058/14 що набрало законної сили, підтверджено правомірність та законність винесення податкової вимоги від 02.12.2013 року № 46-1.

Як встановлено судом, згідно даних Витягу з ЄДР щодо державної реєстрації відповідача, 19.01.2015 року внесено запис про припинення фізичної особи - підприємця за рішенням заявника /а.с.8-9/.

Крім того, відповідно до довідки Гадяцької ОДПІ від 28.08.2015 року №228/10/16-07-11-08 ФОП ОСОБА_1 має податковий стан 11 - припинено, але не знято з обліку /а.с.10/.

Згідно статті 97 Податкового кодексу України, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.

Особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, є : ... стосовно фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, - така фізична особа.

Відповідно до п.87.11. ст.87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Стаття 67 Конституції України наголошує, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Враховуючи зазначені вище положення Податкового кодексу України, суд дійшов до висновку, що чинним законодавством контролюючому органу надано право звертатись до суду з позовами про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, а в разі недостатності коштів на рахунках, звертатись до суду за дозволом на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

В терміни передбачені законодавством заборгованість відповідачем не була погашена, враховуючи викладене, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення податкового боргу.

Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 41.1 статті 41 41.1 контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Статтею 81 Цивільного кодексу України визначено, що порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.

Стаття 82 Цивільного кодексу України передбачає, що на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтями 13 та 21 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" від 17 березня 2011 року № 3166-VI передбачено, що виключно Кабінет Міністрів України наділено повноваженнями з утворення, реорганізації та ліквідації територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади як юридичних осіб публічного права.

Частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обовязки переходять до правонаступників.

Згідно частини другої статті 107 Цивільного кодексу України, після закінчення строку для предявлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення), який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобовязань юридичної особи, що припиняється.

Приписами частини девятої статті 5 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" встановлено, що порядок здійснення заходів, повязаних з утворенням, реорганізацією чи ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 6 Порядку здійснення заходів, повязаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074, визначено, що права та обовязки органів виконавчої влади у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади переходять до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади.

Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" територіальні органи центрального органу виконавчої влади набувають статусу юридичної особи з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про державну реєстрацію як юридичної особи.

Частиною тринадцятою статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що зміни до установчих документів юридичної особи, що не припиняється в результаті приєднання, підлягають державній реєстрації після державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті приєднання у порядку, встановленому статтею 29 цього Закону. Приєднання вважається завершеним з моменту державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються в результаті приєднання, та державної реєстрації відповідних змін до установчих документів.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України" від 06 серпня 2014 року № 311 утворено територіальні органи ДФС згідно з додатком № 1.

Пунктом 2 зазначеної постанови прийнято рішення про реорганізацію територіальних органів Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком № 2.

Таким чином, Кабінетом Міністрів України у додатку № 2 до постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України" від 06 серпня 2014 року № 311 визначено конкретних правонаступників територіальних органів Міндоходів територіальні органи ДФС, до яких вони приєднуються.

Отже, позивач ОСОБА_2 об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області є правонаступником Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби.

Зважаючи на право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків на погашення податкового боргу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач заперечень проти позову та доказів сплати податкового боргу суду станом на день розгляду справи не надав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Держави суму податкового боргу:

- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 83770 /вісімдесят три тисячі сімсот сімдесят/ гривень 76 копійок на р/р 331112341700051; одержувач Гадяцьке УК/с.Рашівка, код 37937713, МФО 831019, банк ГУ ДКСУ у Полтавській області;

- з податку на додану вартість в розмірі 28589 /двадцять вісім тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять/ гривень 41 копійка на р/р 31110029700032; одержувач Гадяцьке УК/Гадяцький район, код 37937713, МФО 831019, банк ГУ ДКСУ у Полтавській області.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови складено 28 вересня 2015 року.

СуддяІ.Г. Ясиновський