Постанова № 51643291, 22.09.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/3817/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ясиновського І.Г.,

за участю: секретаря судового засідання Петренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

31 серпня 2015 року Державна податкова інспекція у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області /надалі також - позивач, ДПІ у м. Полтаві/ звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 /надалі також - відповідач/ про стягнення податкового боргу в розмірі 5680,63 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що заборгованість виникла у зв'язку з несплатою самостійно визначених позивачем сум податкового зобов'язання та сум податкового зобов'язання, визначених податковими повідомленнями - рішеннями.

Позивач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника.

Ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі, направлену відповідачу за адресою його державної реєстрації, повернуто на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Зважаючи, що доставка ухвали та повістки суду на адресу відповідача згідно із даними в ЄДР підтверджується підписом листоноші, виходячи з викладеного суд виконав свій обов'язок щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за даної явки на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, в порядку статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

З наявних матеріалів справи суд встановив, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа - підприємець 07.10.1997 року та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві з 04.11.1997 року за №1111/а.с.9-11/.

За даними ДПІ у м. Полтаві відповідач має відкриті банківські рахунки в установах банків /а.с.15/.

Згідно розрахунку суми податкового боргу за відповідачем числиться податковий борг в загальному розмірі 5680,63 грн, а саме:

- з податку на додану вартість у сумі 3654,39 грн;

- з податку на доходи фізичних осіб у сумі 2026,24 грн /а.с.16-17/.

09.01.2014 року працівниками ДПІ у м. Полтаві проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності ФОП ОСОБА_1 з ПДВ за жовтень 2013 року, за результатами якої складено акт перевірки №42/16-01-17-04-09/НОМЕР_1 від 09.01.2014 року /а.с.20/.

На підставі вищезазначеного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 20.02.2014 року №0002601704, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання на суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1020,00 грн /а.с.18/.

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Податкове повідомлення-рішення від 20.02.2014 року №0002601704 направлено на адресу відповідача та повернулося з відміткою "за закінченням терміну зберігання" /а.с.22/.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків з огляду на приписи абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Судом не виявлено доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення - рішення від 20.02.2014 року №0002601704, а також його оскарження до суду.

20.02.2014 року працівниками ДПІ у м. Полтаві проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності ФОП ОСОБА_1 з ПДВ за грудень 2013 року, за результатами якої складено акт перевірки №1029/16-01-17-04-09/НОМЕР_1 від 20.02.2014 року /а.с.23/.

На підставі вищезазначеного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 03.03.2014 року №0007391704, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання на суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1020,00 грн /а.с.21/.

Податкове повідомлення-рішення від 03.03.2014 року №0007391704 направлено на адресу відповідача та повернулося з відміткою "за закінченням терміну зберігання" /а.с.25/.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків з огляду на приписи абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України.

Судом не виявлено доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 03.03.2014 року №0007391704, а також його оскарження до суду.

14.08.2014 року працівниками ДПІ у м. Полтаві проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності ФОП ОСОБА_1 з ПДВ за червень 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки №4754/16-01-17-04-09/НОМЕР_1 від 14.08.2014 року /а.с.26/.

На підставі вищезазначеного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 24.09.2014 року №00936651704, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання на суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1020,00 грн /а.с.24/.

Податкове повідомлення - рішення від 24.09.2014 року №00936651704 направлено на адресу відповідача та повернулося з відміткою "за закінченням терміну зберігання" /а.с.25 зворотній бік/.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків з огляду на приписи абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України.

Судом не виявлено доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення - рішення від 24.09.2014 року №00936651704, а також його оскарження до суду.

Матеріали справи свідчать, що ФОП ОСОБА_1 до ДПІ у м. Полтаві подані податкові декларації з ПДВ:

- №9029002291 від 20.05.2014 року, якою самостійно нараховано суму податкового зобов'язання у розмірі 653,00 грн /а.с.27/;

- №9067922363 від 20.11.2014 року, якою самостійно нараховано суму податкового зобов'язання у розмірі 182,00 грн /а.с.28/.

Відповідно до поданого до ДПІ у м. Полтаві розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності №1400031124 від 10.04.2014 року /а.с.29/ відповідачем самостійно нараховано авансових внесків з податку, що підлягають сплаті до бюджету у наступному звітному році (рядок 08) у розмірі 255,00 грн.

Станом на дату розгляду справи за відповідачем відповідно до поданого розрахунку рахується сума податкового боргу в розмірі 496,24 грн.

Відповідно до пункту 56.11 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

03.03.2014 року працівниками ДПІ у м. Полтаві проведено камеральну перевірку з питання своєчасності подання податкової звітності ФОП ОСОБА_2 по податковій декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік, за результатами якої складено акт перевірки №1261/16-01-17-04-09/НОМЕР_1 від 03.03.2014 року /а.с.32-33/.

На підставі вищезазначеного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 14.04.2014 року №0036761704, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання на суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1020,00 грн /а.с.30/.

Податкове повідомлення - рішення від 14.04.2014 року №0036761704 направлено на адресу відповідача та повернулося з відміткою "за закінченням терміну зберігання" /а.с.31/.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків з огляду на приписи абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України.

Судом не виявлено доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення - рішення від 14.04.2014 року №0036761704, а також його оскарження до суду.

Відповідно до статті 129 Податкового кодексу України відповідачу була нарахована пеня на несплачені в строк грошові зобов'язання з ПДВ у розмірі 22,70 грн.

Отже, на момент вирішення даного спору за відповідачем числиться податковий борг з податку на додану вартість у сумі 3654,39 грн (в тому числі пеня в розмірі 22,70 грн) та з податку на доходи фізичних осіб у сумі 2026,24 грн.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, сума грошового зобов'язання у загальному розмірі 5680,63 грн правомірно віднесено позивачем до складу податкового боргу відповідача.

Відповідач доказів на спростування наведеного або доказів сплати сум податкового боргу суду не надав.

Згідно положень статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Встановлено, що на виконання вищезазначених норм відповідачу направлено податкову вимогу форми "Ф" від 04.04.2014 року №642-25 на загальну суму податкового боргу за узгодженим податковим зобовязанням у розмірі 938,69 грн /а.с.13/.

Разом з тим, поштове відправлення повернулося до позивача з відміткою пошти про неможливість вручення /а.с.14/.

З огляду на приписи абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, вказана податкова вимога вважається врученою платнику податків.

Доказів оскарження вказаної вимоги сторонами не надано, а судом не встановлено.

Враховуючи, що минуло 60 днів з дня направлення податкової вимоги відповідачу, а також несплату ним податкового боргу в установлений термін в добровільному порядку, суд вважає, що заявлені суми податкового боргу підлягають стягненню.

Згідно з пп. 20.1.34, 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач відзиву на позовну заяву, жодних заперечень чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надав.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог ДПІ у м. Полтаві до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) податковий борг:

- з податку на додану вартість у розмірі 3654 /три тисячі шістсот п'ятдесят чотири/ гривні 63 копійки на р/р 31117029700002, код бюджетної класифікації платежу 14010100, одержувач УДКСУ у місті Полтаві, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Полтавській області, МФО 831019;

- з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2026 /дві тисячі двадцять шість/ гривень 24 копійки на р/р 33116341700002, код бюджетної класифікації платежу 11010500, одержувач УДКСУ у місті Полтаві, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови складено 28 вересня 2015 року.

СуддяІ.Г. Ясиновський