Ухвала суду № 51637588, 09.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2015 року м. Київ К/9991/26002/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Степашка О.І., Цвіркуна Ю.І.,розглянувши у письмовому провадженні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2011

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2012

у справі № 2а-4198/11/1070 Київського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Біотехнології 2000"

до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2011, залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2012, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Обухівському районі Київської області від 05.09.2011 № 0000852301/725.

У касаційній скарзі ДПІ в Обухівському районі Київської області просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача розміру грошового зобов'язання із податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 18.08.2011 № 1262/2301/36890444. Згідно висновків цього акту позивач порушив норми пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (ПК): завищив податковий кредит на загальну суму 1065668,00 грн. у податковому обліку за січень, березень 2011 року, у тому числі: за січень 2011 року на 288022,00 грн. за нікчемними правочинами з поставки від ТОВ «Нафтек» послуг з переробки давальницької сировини (нафтопродуктів) - 130717,08 грн. та з поставки дизельного палива від ТОВ «Палтекс» - 151019,84 грн.; за березень 2011 року на 777646,00 грн. за нікчемним правочином з поставки від ТОВ «Торговий дім «Молдова-Україна» нафтопродуктів (суміш газового конденсату). Ці порушення призвели до заниження податкового зобов'язання із податку на додану вартість на 288022,00 грн. у податковому обліку за січень 2011 року та до завищення від'ємного значення податку на додану вартість на 777646,00 грн. у податковому обліку за березень 2011 року. Висновки податкового органу про нікчемність правочинів поставки позивачу від вказаних постачальників обґрунтовані посиланням на ознаки фіктивності цих постачальників, як-то: відсутність за місцезнаходженням; відсутністю у ТОВ «Палтекс» основних фондів (складських приміщень, транспортних засобів); виконання підписів від імені директора ТОВ «Палтекс» у податковій звітності різними особами; відсутністю доказів транспортування нафтопродуктів від постачальника безпосередньо позивачу.

За наслідками перевірки ДПІ стосовно позивача прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.09.2011 № 0000852301/725 про збільшення грошового зобов'язання із податку на додану вартість на 934952,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). При цьому, як свідчить приєднаний до справи розрахунок сум штрафних (фінансових) санкцій, донарахована позивачу сума грошового зобов'язання із податку на додану вартість в розмірі 934952,00 грн. складається із таких сум: 157305,00 грн. - збільшення податку за січень 2011 року (позивач завищив податковий кредит за січень 2011 року на 157305,00 грн.) та 777646,00 грн. - збільшення податку за березень 2011 року (позивач завищив податковий кредит за березень 2011 року на 777646,00 грн.) (а.с.8, т.2). Ці суми до податкового кредиту позивач включив на підставі податкової накладної ТОВ «Палтекс» від 13.01.2011 № 23 (а.с.61-62, т.1) та податкових накладних ТОВ «Торговий дім «Молдова-Україна» (а.с. 89-91, т.1).

У судовому процесі встановлено, що за наслідками господарських операцій з поставки позивачу від ТОВ «Палтекс» дизельного палива за договором поставки нафтопродуктів від 12.01.2011 № 110108 та від ТОВ «Торговий дім «Молдова-Україна» нафтопродуктів (суміш газового конденсату) за договором поставки нафтопродуктів від 12.03.2011 № 01-ПК ці постачальники виписали на адресу позивача податкові накладні, позивач сплатив вартість поставленого товару, включивши суми ПДВ у їх вартості до суми податкового кредиту в податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень, березень 2011 року.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 цієї статті (у редакції до внесення змін Законом України від 4 липня 2013 року № 408-VII) встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (підпункт 198.6 цієї статті).

При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податків на включення суми ПДВ до податкового кредиту, яка у подальшому приймає участь у визначенні суми бюджетного відшкодування, обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг) (виготовлення товарів (послуг), в тому числі їх ввезення на митну територію України), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений пунктом 201.11 статті 201 ПК) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Суди попередніх інстанцій на підставі приєднаних до справи доказів, а саме: копій договорів поставки нафтопродуктів від 12.01.2011 № 110108 та від 12.03.2011 № 01-ПК, видаткових накладних, податкових накладних, рахунків-фактур, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, акта здачі-приймання робіт (виконання послуг) на поставку транспортних послуг (транспортування суміші нафтогазового конденсату), накладних на маршрут або групу вагонів, квитанції про приймання вантажу, банківських виписок по рахунку позивача, - встановили факт придбання позивачем у ТОВ «Палтекс» та ТОВ «Торговий дім «Молдова-Україна» нафтопродуктів. Висновок суду про реальний характер поставки позивачу від ТОВ «Торговий дім «Молдова-Україна» нафтопродуктів був зроблений судами із врахуванням встановлення у судовому процесі обставин передачі позивачем отриманого від цього постачальника газового конденсату для здійснення його переробки на адресу ДП «Маунтфілд Комодітіс Лімітед Юкрейн» за договором про надання послуг із переробки сировини від 03.03.2011 № 08-11ДС та ТОВ «Пасіпол» за договором на переробку давальницької сировини від 03.03.2011 № 08-11ДС, що спростовує доводи податкового органу про відсутність участі позивача у поставці товару, який за залізничними накладними поставлялись від ПАТ «Чорноморнафтогаз» до ДП «Маунтфілд Комодітіс Лімітед Юкрейн». Ці обставини були зроблені на підставі доданих до матеріалів справи копій вказаних договорів, видаткових накладних (у переробку), актів визначення світлих нафтопродуктів при переробці сировини, товарно-транспортних накладних, якими підтверджується перевезення товару до переробника. Оцінка судом перелічених доказів відповідає нормам ст. 86 КАС України.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.І. Степашко підписЮ.І. Цвіркун