Ухвала суду № 51637491, 24.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2015 року м. Київ К/800/13101/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Пасічник С.С.,

Кочана В.М.,

Швеця В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про скасування постанов,

В С Т А Н О В И Л А :

В серпні 2014 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулись до суду з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про скасування постанов державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Недоступ Д.М.: від 06.06.2014р. - про накладення штрафу у розмірі 340,00 грн. на ОСОБА_5; від 06.06.2014р. - про накладення штрафу у розмірі 340,00 грн. на ОСОБА_6; від 06.06.2014р. ВП №43299329 - про стягнення з ОСОБА_5 виконавчого збору у розмірі 680,00 грн.; від 06.06.2014р. ВП №43299262 - про стягнення з ОСОБА_6 виконавчого збору у розмірі 680,00 грн.; від 16.06.2014р. - про накладення штрафу у розмірі 680,00 грн. на ОСОБА_5; від 16.06.2014р. - про накладення штрафу у розмірі 680,00 грн. на ОСОБА_6; від 24.06.2014р. - про відкриття виконавчого провадження ВП №43807484 з виконання постанови Центрального відділу ДВС Черкаського МУЮ від 06.06.2014р. про стягнення з ОСОБА_5 на користь держави штрафу в сумі 340,00 грн.; від 24.06.2014р. - про відкриття виконавчого провадження ВП №43807594 з виконання постанови Центрального відділу ДВС Черкаського МУЮ від 06.06.2014р. про стягнення з ОСОБА_6 на користь держави штрафу в сумі 340,00 грн.; від 24.06.2014р. - про відкриття виконавчого провадження ВП №43807419 з виконання постанови Центрального відділу ДВС Черкаського МУЮ від 16.06.2014р. про стягнення з ОСОБА_5 на користь держави штрафу в сумі 680,00 грн.; від 24.06.2014р. - про відкриття виконавчого провадження ВП №43807556 з виконання постанови Центрального відділу ДВС Черкаського МУЮ від 16.06.2014р. про стягнення з ОСОБА_6 на користь держави штрафу в сумі 680,00 грн.; від 24.06.2014р. - про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови Центрального відділу ДВС Черкаського МУЮ від 06.06.2014р. про стягнення з ОСОБА_5 на користь держави виконавчого збору в сумі 680,00 грн.; від 24.06.2014р. - про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови Центрального відділу ДВС Черкаського МУЮ від 06.06.2014р. про стягнення з ОСОБА_6 на користь держави виконавчого збору в сумі 680,00 грн.; від 24.06.2014р. - про відкриття виконавчого провадження ВП №43807040 з виконання постанови Центрального відділу ДВС Черкаського МУЮ від 23.06.2014р. про стягнення з ОСОБА_5 на користь держави витрат на організацію та проведення виконавчих дій в сумі 50,00 грн.; від 24.06.2014р. - про відкриття виконавчого провадження ВП №43807093 з виконання постанови Центрального відділу ДВС Черкаського МУЮ від 23.06.2014р. про стягнення з ОСОБА_6 на користь держави витрат на організацію та проведення виконавчих дій в сумі 50,00 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.09.2014р. позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що державний виконавець не пересвідчився у поважності причин невиконання позивачами рішення суду, яке зобов'язувало їх, як боржників, звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, які, до того ж, звертались до нього із заявою про відкладення провадження виконавчих дій, вказуючи на заборону (на підставі ухвали Соснівського районного суду м.Черкаси від 19.06.2014р.) вчиняти будь-які дії щодо гаража, який їх було зобов'язано знести рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 06.09.2011р., тобто, в даному випадку, позивачами не було допущено порушення вимог ст.75 Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2015р. постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково та визнано протиправними і скасовано постанови державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 24.06.2014р. №43807484; №43807594; №43807419; №43807556; №43807040; №43807093; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Приймаючи зазначене рішення, апеляційний суд виходив з того, що державний виконавець повинен був зупинити здійснення виконавчих дій по зобов'язанню позивачів виконати заочне рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 06.09.2011р. у справі №2-53-2011р. саме після постановлення Соснівським районним судом м.Черкаси ухвали від 19.06.2014р.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог, ОСОБА_4, як особа, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, інтереси та обов'язки, звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просила рішення суду апеляційної інстанції у вказаній частині скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивачі в письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечили, вважаючи їх безпідставними, й просять залишити касаційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. №606-XIV (далі - Закон №606).

Згідно зі ст.25 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби; державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, у якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст.27 Закону №606 у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч.2 ст.25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

За змістом ч.1 ст.28 Закону №606 у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч.2 ст.25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи; у зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

Згідно зі ст.75 Закону №606 після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого ч.2 ст.25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження; у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення; якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, при цьому, на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону; у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Статтею 41 Закону №606 передбачено, що витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження й до них належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату: 1) перевезення, зберігання і реалізації майна боржника; 2) послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій; 3) поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум; 4) проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; 5) розміщення оголошення в засобах масової інформації; 6) виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень; 7) інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби. Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби та надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.

Як встановлено судами, заочним рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 06.09.2011р. у справі №2-53-2011р. задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_10, ОСОБА_11 та зобов'язано відповідачів звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності позивачці, шляхом знесення гаражу, який розташований на даній земельній ділянці, за рахунок відповідачів.

На виконання вказаного рішення суду 15.05.2014р. державним виконавцем Центрального відділу ДВС Черкаського МУЮ відкрито виконавчі провадження №43299262, №43299329 по зобов'язанню ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчинити певні дії, а саме - звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, шляхом знесення гаражу, який на ній розташований, з наданням визначеного ст.25 Закону №606 строку для його виконання у добровільному порядку.

У зв'язку з нездійсненням боржниками добровільного виконання судового рішення, державним виконавцем 06.06.2014р. винесено постанови про стягнення з них відповідно до приписів ст.75 Закону №606 штрафів в сумі по 340,00 грн. з кожного, а також про стягнення виконавчого збору по 680,00 грн. з кожного й в подальшому на підставі ст.28 Закону №606 (24.06.2014р.) відкрито виконавчі провадження по їх стягненню.

Враховуючи, що рішення суду в добровільному порядку боржниками так виконано і не було, державним виконавцем 16.06.2014р. винесено постанови про застосування до них штрафу по 680,00грн., а також в порядку ч.3 ст.75 Закону №606 направлено подання до Соснівського РВ УМВС України у Черкаській області

З огляду на те, що штрафи позивачами сплачені не були, 24.06.2014р. державний виконавець Центрального відділу ДВС Черкаського МУЮ виніс постанови про відкриття виконавчих проваджень №43807419 та №43807556 для їх стягнення в порядку, передбаченому Законом №606.

Крім того, 23.06.2014р. державним виконавцем у відповідності до ст.41 Закону №606 винесено постанови про стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь держави витрат на організацію та проведення виконавчих дій по 50,00 грн. з кожного, 24.06.2014р. - постанови про відкриття виконавчих проваджень по стягненню вказаних витрат.

В подальшому, позивачами до Соснівського районного суду м.Черкаси була подана заява про роз'яснення заочного судового рішення від 06.09.2011р. у справі №2-53-2011р. та про зупинення виконавчих проваджень, відкритих на підставі виконавчого листа від 27.03.2014р. у справі №2-53-2011р.

Крім того, в провадженні Соснівського районного суду м.Черкаси перебувала цивільна справа №2/712305/12 (провадження №2/712/844/14) за позовом ОСББ «Котовського 178», ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 до ОСОБА_4, Черкаської міської ради, третя особа - Міськрайонне управління Держкомзему у м.Черкаси про визнання рішення Черкаської міської ради про виділення земельної ділянки недійсним, скасування державного акту на право власності на земельну ділянку й ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 19.06.2014р., залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 29.07.2014р., у справі вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо знесення майна (гаража).

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що дії державного виконавця до 19.06.2014р. щодо зобов'язання позивачів виконати заочне рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 06.09.2011р. у справі №2-53-2011р. є правомірними, оскільки такі дії є прямим обов'язком державного виконавця, що передбачено Законом №606.

Водночас, колегія суддів вказує й на те, що подання ОСОБА_4 касаційної скарги у даній справі, предметом спору в якій є оскарження винесених державним виконавцем в межах відкритих виконавчих проваджень постанов, жодним чином не захищає її права щодо виконання заочного рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 06.09.2011р. у справі №2-53-2011р.

За правилами статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Пасічник С.С.

Кочан В.М.

Швець В.В.