Вирок № 51636469, 21.12.2011, Рокитнянський районний суд Київської області

<Справа № 1-145/11 Номер провадження -

ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2011 Рокитнянський районний суд Київської області в складі головуючого судді Нечепоренка Л.М., при секретарі Киричок В.В., за участю прокурора Сахно Л.В., представника потерпілого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Рокитне кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, не працюючого, не судимого

за ст.286 ч.2 КК України

У С Т А Н О В И В:

21 серпня 2011 року біля 17 год. підсудний, на порушення вимог п.2.9(а) Правил дорожнього руху України «Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп»яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин», перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння, керував на підставі довіреності серії ВРМ № 213309 від 14.07.11 технічно справним легковим автомобілем НОМЕР_1.

Рухаючись по проїзній частині дороги по вул.Леніна в смт.Рокитне Київської області в напрямку центру смт.Рокитне, що має по одній смузі для руху транспортних засобів в кожному напрямку неподалік будинку №118, на порушення п.1.2 ПДД України «В Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів», п.2.3(б)- «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов»язаний бути уважним, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», п.10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху» та п.11.2 ПДД «Нерейкові транспортні засоби повинні рухатися як найближче до правого краю проїзної частини», допустив неуважність, не врахував дорожню обстановку, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху, змінив напрямок свого руху, виїхав на зустрічну смугу руху, по якій рухався в напрямку вул.Ентузіастів автомобіль «ВАЗ-2105», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та допустив зіткнення з останнім.

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «ВАЗ-2105» ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №143/Д від 10.10.11 у ОСОБА_3 малися тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма із забоєм головного мозку; крововилив під м»яку мозкову оболонку; закрита травма грудної клітини з переломом 7-9 ребер зліва; забій лівої легені; крововилив в ліву плевральну порожнину; закрита травма живота з розривом селезінки; забій хвоста підшлункової залози; забій лівої нирки; зачеревна гематома зліва. Вище описані тілесні ушкодження утворилися від дії тупого предмета (предметів), могли виникнути в результаті ДТП у водія автомобіля в строк і при обставинах, вказаних в постанові. По ступеню тяжкості тілесні ушкодження, спричинені ОСОБА_3, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння.

Порушення підсудним вимог Правил дорожнього руху знаходяться в прямому причинному зв»язку з настанням наслідків.

В судовому засіданні підсудний винним себе визнав повністю та показав, що 21 серпня 2011 року біля 13 год. він вжив спиртні напої і біля 17 год. він з дружиною повезли на сміттєзвалище сміття, яке знаходилося на кузові автомобіля. Коли поверталися назад по вул.Леніна в смт.Рокитне по невідомій причині він на своєму автомобілі виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з автомобілем «ВАЗ-2105», який рухався назустріч. Після ДТП він від»їхав метрів 100, так як злякався за вагітну дружину, а потім повернувся назад і допомагав витягувати з автомобіля потерпілого та його сина.

Цивільний позов визнав частково в частині відшкодування матеріальної шкоди, моральної не визнав, так як немає коштів на її відшкодування. Відшкодував частково матеріальну шкоду в розмірі 32 тис. грн..

Крім визнання своєї вини підсудним, його вина у вчиненні інкримінуємого йому злочину повністю доведена показаннями потерпілого, висновками експертиз та іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_3 суду показав, що 21.08.2011 року біля 17 год. він керував по довіреності автомобілем «ВАЗ-2105» по вул.Леніна в напрямку вул.Ентузіастів. В салоні також знаходився його малолітній син ОСОБА_4. Рухався зі швидкістю 30-40 км/год. Назустріч рухався вантажний автомобіль ЗИЛ, який раптово, в безпосередній близькості від його автомобіля, виїхав на смугу зустрічного руху, по якій рухався потерпілий. З метою уникнути зіткнення він почав повертати праворуч, але уникнути зіткнення не вдалося і вантажний автомобіль вдарив його автомобіль в ліву частину і більше нічого не пам»ятає. Тривалий час знаходився на стаціонарному лікуванні. Витратив на лікування майже 65 тис. грн., які частково в сумі 32 тис. грн. йому відшкодував підсудний. Просить стягнути з того 32401,53 грн. матеріальної шкоди, 150 тис. грн. моральної шкоди та 5 тис. грн. витрат на правову допомогу.

Представник потерпілого в судовому засіданні підтримав позовні вимоги і просить стягнути з підсудного вартість лікування, моральну шкоду та послуги представника в судовому засіданні.

Також вина підсудного підтверджується висновками судово-автотехнічної та судово-медичної експертиз.

Судово-автотехнічна експертиза №185 від 13.10.2011 року вказує, що рульове керування автомобіля НОМЕР_3 на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі керування перед подією, не виявлено. Система робочого гальма на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, які б могли викликати погіршення або відмову в роботі системи робочого гальма перед подією, не виявлено. Елементи підвіски автомобіля на момент огляду знаходяться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед подією, не виявлено.

Суд вважає, що безпечність та неуважність підсудного, ігнорування та порушення ним вимог п.п.1.2, 2.3(б), 12.1, 11.2, 10.1 та 2.9(б) Правил дорожнього руху знаходиться в прямому причинному зв»язку з настанням наслідків.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №143/Д від 07.10.11 у ОСОБА_3 малися тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма із забоєм головного мозку; крововилив під м»яку мозкову оболонку; закрита травма грудної клітини з переломом 7-9 ребер зліва; забій лівої легені; крововилив в ліву плевральну порожнину; закрита травма живота з розривом селезінки; забій хвоста підшлункової залози; забій лівої нирки; зачеревна гематома зліва. Вище описані тілесні ушкодження утворилися від дії тупого предмета (предметів), могли виникнути в результаті ДТП у водія автомобіля в строк і при обставинах, вказаних в постанові. По ступеню тяжкості тілесні ушкодження, спричинені ОСОБА_3, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння.

Крім того, вина підсудного підтверджується:

протоколом огляду місця пригоди від 11.08.11, схемою та фототаблицею до нього, відповідно яких на проїзній частині вул.Леніна в смт.Рокитне розташовані автомобілі НОМЕР_4 та автомобіль НОМЕР_5.

протоколами огляду транспортних засобів від 21.08.11, згідно яких у автомобілів НОМЕР_4 та автомобіль НОМЕР_5 вказані пошкодження, вказана їх локалізація.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 22.08.2011 року ОСОБА_2 керував автомобілем в стані алкогольного сп»яніння і постановою судді до нього застосовано адміністративне стягнення.

Таким чином, оцінюючи в сукупності обставини справи, суд вважає, що вина підсудного знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні.

Суд кваліфікує дії підсудного за ст.286 ч.2 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжкі тілесні ушкодження потерпілому, а саме в порушенні вимог п.п.1.2., 2.3(б), 2.9(а), 10.1 та 11.2 «Правил дорожнього руху України».

При обранні міри покарання підсудному суд бере до уваги обтяжуючу обставину вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.

Пом»якшуючими обставинами суд визнає часткове відшкодування спричиненої матеріальної шкоди, наявність на утриманні малолітньої дитини та вчинення злочину вперше.

Суд вважає, що підсудному необхідно обрати покарання у виді позбавлення волі з врахуванням особи підсудного, його характеристики з місця проживання, обтяжуючої обставини та застосувати додаткове покарання у виді позбавлення прав керування транспортними засобами, так як злочин ним вчинений в стані алкогольного сп»яніння.

Але враховуючи особу підсудного, що підсудним частково відшкодована матеріальна шкода, суд приходить до висновку про можливість його виправлення без відбування покарання і тому приймає рішення про звільнення його від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

Відповідно до ст.28 КПК України особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі предявити до обвинуваченого цивільний позов.

Аналогічна вимога мається в ст.50 КПК, що цивільним позивачем визнається громадянин, який зазнав матеріальної шкоди від злочину і предявлено вимогу про відшкодування збитків відповідно до ст.28 КПК.

Ст.49 КПК України передбачено, що потерпілим визнається особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а ст.1167 ЦК зазначено, що моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, при наявності її вини.

Згідно ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності…, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Суд вважає, що відповідати за спричинену матеріальну та моральну шкоду повинен підсудний, так як в судовому засіданні знайшла своє підтвердження вина підсудного у спричиненні матеріальної та моральної шкоди потерпілому.

Підстав для стягнення матеріальної та моральної шкоди з власника автомобіля ОСОБА_5 немає, так як відповідно ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності…, тощо) володіє транспортним засобом.

Як вбачається із довіреності від 14.07.11 підсудний керував вказаним автомобілем на підставі довіреності, виданої йому ОСОБА_5, тобто на відповідній правовій підставі.

В звязку з цим суд вважає за можливе задовольнити цивільний позов, заявлений потерпілим в частині відшкодування матеріальної шкоди всього на суму 32334 грн. 33 коп., вартість якої підтверджена фіскальними чеками.

Також суд вважає за можливе частково задовольнити моральну шкоду, заявлену потерпілим на його користь, так як крім переліку в позовній заяві моральних страждань, які поніс позивач внаслідок спричинення йому травм та пошкодження автомобіля не зазначено, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір моральної шкоди та якими доказами це підтверджується (Постанова Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.95 р. із змінами від 25.05.2001 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди).

При цьому суд враховує сімейний стан підсудного, який не працює, має на утриманні малолітню дитину, тобто його матеріальний стан.

При визначенні грошового відшкодування моральної шкоди, у відповідності до ст.23 ЦК України суд враховує глибину душевних страждань потерпілого ОСОБА_6, який був травмований, ступень вини підсудного, а також інші обставини, які мають істотне значення з врахуванням вимоги розумності і справедливості.

Також суд не знаходить підстав для задоволення в повному розмірі цивільного позову в частині відшкодування за допомогу представника в сумі 5000 грн., так як суду не надано розрахунків надання правової допомоги.

Речові докази автомобіль НОМЕР_4 та автомобіль НОМЕР_6 повернути власникам - відповідно ОСОБА_6 та ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд

з а с у д и в:

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України та призначити покарання у виді чотирьох років 6 місяців позбавлення з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування основного покарання, якщо він протягом двох років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обовязки - повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та періодично зявлятися до них для реєстрації.

Залишити до набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді підписки про невиїзд.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 1519 грн. 56 коп. за проведення судово-автотехнічної експертизи на рахунок:

НД ЕКЦ при У МВС України в Київській області

Код ЗКПО- 25574713

Р/р- 31250272210700 в УДК в Київській області

МФО- 821018

Призначення платежу - для зарахування НД ЕКЦ ГУ МВС України в Київській області за проведення судово-автотехнічної експертизи.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 32334 грн. 33 коп. витрати на лікування в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 2000 грн. за правову допомогу.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 20000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Всього підлягає стягненню з засудженого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 54334 грн. 33 коп.

Речові докази автомобіль НОМЕР_4 та автомобіль НОМЕР_6 повернути власникам - відповідно ОСОБА_6 та ОСОБА_2

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з дня його проголошення.

Суддя