Рішення № 5163068, 28.08.2009, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 2-10-1/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

28 серпня 2009 року Печерський районний суд міста Києва

в складі головуючого-судді Мельник А. В.

при секретарі Пятовій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «KS-SELFOC», Відкритого акціонерного товариства «Поділ-Арта», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Продсервіс» про припинення порушення прав, відшкодування збитків та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2006 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до суду із спільним позовом до ТОВ «KS-SELFOC» та ВАТ «Поділ-Арта», третя особа: ТОВ «Продсервіс» в обґрунтування вимог якого зазначили, що вони є власниками патенту на винахід № 31804 від 15.08.2002 року (пріоритет від 26.07.1999 року) та деклараційного патенту на винахід № 31804 А від 15.12.2000 року (пріоритет від 30.10.1998 року) – «Спосіб виробництва сиру і композиція сиру», а також патентів на промисловий зразок «Сир «Косичка» № 3542 від 15.09.2000 року (пріоритет від 26.07.1999 року), № 7881 від 15.09.2003 року (пріоритет від 13.12.2002 року), № 7933 від 15.09.2003 року (пріоритет від 04.04.2003 року), № 7934 від 15.09.2003 року (пріоритет від 04.04.2003 року), № 7935 від 15.09.2003 року (пріоритет від 04.04.2003 року), № 7936 від 15.09.2003 року (пріоритет від 04.04.2003 року).

До того ж, зазначили, що вони є власниками прав на промислові зразки, спосіб виробництва і композицію Сиру «Косичка».

ВАТ «Поділ-Арта» виготовляє, а ТОВ «KS-SELFOC» реалізує сир «Моццарелла», вказуючи при продажу у фіскальному чеку: «Сир Косичка».

За твердженнями позивачів, при виробництві сиру «Моццарелла», ВАТ «Поділ-Арта» використовує всі суттєві ознаки промислового зразка Сиру «Косичка», а саме: форму, колір, тобто зовнішній вигляд промислового виробу.

Зовнішній вигляд сиру «Моццарелла», що виробляється та реалізується відповідачами, ідентичний із зовнішнім виглядом Сиру «Косичка», захищеного патентами на промисловий зразок, власниками якого є позивачі.

Позивачі вважають, що технологічні особливості виготовлення Сиру «Косичка» дозволяють стверджувати, що Сир «Моццарелла» виготовляється із застосуванням процесу, який охороняється патентом на винахід і тому він є ідентичним за всіма властивостями Сиру «Косичка», що порушує їх права, як власників патенту.

На думку позивачів, виготовлення та реалізація сиру «Косичка» здійснюється відповідачами з порушенням Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» від 15 грудня 1993 року № 3688-ХІІ та Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15 грудня 1993 року № 3687-ХІІ.

Зазначили, що вони не надавали дозволу іншим особам на використання винаходу і промислового зразка Сиру «Косичка», а тому виготовлення та реалізація сиру «Моццарелла», який є ідентичним Сиру «Косичка» здійснюється відповідачами з порушенням прав власників патентів на промисловий зразок.

Такі порушення їх прав інтелектуальної власності спричиняє позивачам великі матеріальні та моральні збитки.

Розмір матеріального збитку позивачі визначили у розмірі доходу, отриманого відповідачами від реалізації Сиру «Моццарелла», що орієнтовно складає суму доходу в межах строку позовної давності за останні три роки.

Зазначили, що заподіяна їм моральна шкода полягає у порушенні їх права інтелектуальної власності, оскільки протиправними діями відповідачів, відбувається зниження престижу і ділової репутації позивачів. Зокрема ними було проведено великий обсяг роботи для розробки сиру «Косичка» та оформлення прав на нього. Неможливість нормально працювати та отримувати прибуток від своїх надбань, змушує позивачів прикладати додаткові зусилля для організації виробництва і реалізації своєї продукції, завдаючи моральних страждань.

Посилаючись на вищевикладене, позивачі просять зобов’язати ТОВ «KS-SELFOC» та ВАТ «Поділ-Арта» припинити виробництво і реалізацію сирів типу «Сир «Косичка»:

за способом виробництва сиру та композиції сиру відповідно до патенту на винахід № 31804 від 15.08.2002 року (пріоритет від 26.07.1999 року) та деклараційного патенту на винахід № 31804 А від 15.12.2000 року (пріоритет від 30.10.1998 року);

відповідно до патентів на промисловий зразок «Сир «Косичка» № 3542 від 15.09.2000 року (пріоритет від 26.07.1999 року), № 7881 від 15.09.2003 року (пріоритет від 13.12.2002 року), № 7933 від 15.09.2003 року (пріоритет від 04.04.2003 року), № 7934 від 15.09.2003 року (пріоритет від 04.04.2003 року), № 7935 від 15.09.2003 року (пріоритет від 04.04.2003 року), № 7936 від 15.09.2003 року (пріоритет від 04.04.2003 року); а також стягнути з відповідачів солідарно на свою користь матеріальну та моральну шкоду в розмірах по 50 000 гривень кожна.

В судовому засіданні позивачі та їх представник підтримали позов з викладених у ньому підстав та просили його задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ТОВ «KS-SELFOC», в письмових запереченнях наданих суду, повідомив, що товариство придбало зазначений сир «Моццарелла» на підставі господарсько-правового договору № 168 від 01 січня 2004 року і не мало ніякого відношення до початкового введення його в цивільний оборот, а також не знало і не могло знати про правові аспекти виготовлення зазначеного продовольчого продукту виробником.

Товариство не знало і не могло знати про порушення прав інших осіб, що могли мати місце при виготовленні чи введенні в обіг (цивільний оборот) сиру «Моццарелла» його виробником, так як законодавчими чи нормативно-правовими актами не встановлено правил, щодо необхідності, при реалізації (придбанні) продовольчих товарів не власного виробництва (виготовлення), мати в наявності (перевіряти, отримувати) документи, щодо правомірності використання виробником прав на винаходи (корисні моделі) та промислові зразки.

Товариство не отримувало від позивачів ніяких повідомлень про порушення їх охоронюваних законом прав і припинило реалізацію зазначеного продовольчого товару після надходження на судової повістки про виклик в попереднє засідання та копії ухвали про відкриття провадження у цивільній справі.

З посиланням на пункт 4 статті 31 Закону України «Про охорону прав на находи та корисні моделі» від 15 грудня 1993 року № 3687-ХІІ, ТОВ «KS-SELFOC» просить відмовити в задоволенні позовних вимог щодо нього.

Відповідач ВАТ «Поділ-Арта» надало суду письмові заперечення на позов, в обґрунтування яких вказало на те, що позивачі не навели доказів того, що Сир «Моццарелла» виготовляється з використанням кожної ознаки, включеної до незалежного пункту формули винаходу або всіх суттєвих ознак промислового зразка «Сир «Косичка».

Зазначили, що процес виготовлення продукту Сир «Моццарелла» суттєво відрізняється від процесу виготовлення продукту запатентованого позивачами і підтверджується відмінним технологічним процесом виготовлення продукту Сир «Моццарелла» згідно технічних умов (ТУ У 15.5-14275901-046-2002) отриманих ВАТ «Поділ-Арта» 06 березня 2002 року.

ВАТ «Поділ-Арта» уклало договір з ТОВ «Продсервіс» за яким придбало у останнього технологію виробництва продукту Сир «Моццарелла» та отримавши відповідні дозволи розпочало виробництво зазначеного сиру.

Товариство вважає, що в процесі виробництва продукту Сир «Моццарелла» не використовуються всі суттєві ознаки промислового зразка запатентованого позивачами, а тому просить відмовити в задоволенні позову.

Оскільки відповідачі були повідомлені про місце, день та час судового засідання належним чином в порядку статей 74, 76 ЦПК України, представники відповідачів у судове засідання не з’явилися та від відповідачів не надійшло повідомлення про причини неявки своїх представників, а позивачі та їх представник не заперечували проти розгляду справи у відсутності представників відповідачів у заочному порядку, суд, керуючись ч. 4 ст. 169, ч. 2 ст. 224 ЦПК України, розглянув справу заочно на підставі наявних у справі доказів.

Третя особа надала в судове засідання документи стосовно його договірних відносин з ВАТ «Поділ-Арта» щодо технології виробництва продукту Сир «Моццарелла» та повідомило листом про неможливість прибуття до суду свого представника, у зв’язку з чим не заперечило проти розгляду справи у відсутності представника.

Вислухавши пояснення позивачів та їх представника, дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є власниками патенту на винахід № 31804 від 15.08.2002 року (пріоритет від 26.07.1999 року) та деклараційного патенту на винахід № 31804 А від 15.12.2000 року (пріоритет від 30.10.1998 року) – «Спосіб виробництва сиру і композиція сиру», а також патентів на промисловий зразок «Сир «Косичка» № 3542 від 15.09.2000 року (пріоритет від 26.07.1999 року), № 7881 від 15.09.2003 року (пріоритет від 13.12.2002 року), № 7933 від 15.09.2003 року (пріоритет від 04.04.2003 року), № 7934 від 15.09.2003 року (пріоритет від 04.04.2003 року), № 7935 від 15.09.2003 року (пріоритет від 04.04.2003 року), № 7936 від 15.09.2003 року (пріоритет від 04.04.2003 року); позивачі є власниками прав на промислові зразки, спосіб виробництва і композицію Сиру «Косичка» (том 1-й, а. с. 10 – 28).

ВАТ «Поділ-Арта» виготовляє, а ТОВ «KS-SELFOC» реалізує сир «Моццарелла», вказуючи при продажу у фіскальному чеку: «Сир Косичка» (том 1-й, а. с. 30 – 31).

За умовами Договору № 168 від 01 січня 2004 року ТОВ «KS-SELFOC» купило у ВАТ «Поділ-Арта» молочну продукцію, серед якої також і сир «Моццарелла плетена» (том 1-й, а. с. 95 – 111).

Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11 липня 2003 року № 185 затверджено Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами, що є обов’язковим для застосування всіма суб’єктами господарювання при здійсненні зазначеного виду діяльності на території України.

Пункт 11 вказаних Правил передбачає, що усі харчові продукти і продовольча сировина в суб’єкта господарської діяльності повинні бути з документами, наявність яких передбачена чинними нормативно-правовими актами. Харчові продукти і продовольча сировина, які надходять у торговельну мережу, повинні відповідати вимогам чинного законодавства, чинних нормативно-правових актів і нормативних документів щодо показників якості та безпеки харчових продуктів, упаковки, маркування, транспортування, приймання і зберігання.

Суб’єкт господарської діяльності повинен реалізовувати харчові продукти, які підлягають обов’язковій сертифікації, за умови наявності в документах, згідно з якими вони надійшли, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом з підтвердженняv відповідності на відповідні харчові продукти.

Працівники суб’єкта господарської діяльності зобов’язані надати покупцю необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про товари, а також на вимогу покупця - документи, якими підтверджуються їх якість і безпека, а також ціна товарів (пункт 15 Правил).

Згідно пункту 20 Правил, суб’єкт господарської діяльності, здійснюючи продаж продовольчих товарів, зобов’язаний у своїй діяльності керуватися вимогами Законів України «Про підприємництво», «Про захист прав споживачів», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини», Порядку заняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 108, цих Правил та інших нормативних документів, що регламентують торговельну діяльність.

Жодним з нормативно-правових актів не передбачено необхідності, при реалізації (придбанні) продовольчих товарів не власного виробництва (виготовлення), мати в наявності (перевіряти, отримувати) документи, щодо правомірності використання виробником прав на винаходи (корисні моделі) та промислові зразки.

ТОВ «KS-SELFOC» придбало зазначений сир «Моццарелла» на підставі господарсько-правового договору, тобто до початкового введення його в цивільний оборот безпосередньо не мало ніякого відношення, не знало і не могло знати про правові аспекти виготовлення зазначеного продовольчого продукту виробником.

Відповідно до пункту 4 статті 31 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» від 15 грудня 1993 року № 3687-ХІІ, не визнається порушенням прав, що випливають з патенту, використання з комерційною метою винаходу будь-якою особою, яка придбала продукт, виготовлений із застосуванням запатентованого винаходу, і не могла знати, що цей продукт був виготовлений чи введений в обіг з порушенням прав, що надаються патентом. Проте після одержання відповідного повідомлення власника прав зазначена особа повинна припинити використання продукту або виплатити власнику прав відповідні кошти, розмір яких встановлюється відповідно до законів або за згодою сторін.

Оскільки, ТОВ «KS-SELFOC» не здійснювало первинне введення продовольчого товару Сир «Моццарелла» в цивільний оборот, виготовлення зазначеного продовольчого продукту та його первинне пропонування для продажу було здійснено іншим господарюючим суб’єктом, суд приходить до висновку, що товариство не знало і не могло знати про порушення прав інших осіб, що могли мати місце при виготовленні чи введенні в обіг (цивільний оборот) Сиру «Моццарелла» його виробником, а тому використання ним з комерційною метою винаходу № 31804 від 15.08.2002 року (пріоритет від 26.07.1999 року), виготовленого і введеного в обіг із застосуванням запатентованого винаходу з порушенням прав, що надаються патентом, не визнається порушенням прав, що випливають з патенту на промисловий зразок «Сир «Косичка» № 3542 від 15.09.2000 року.

Судом встановлено, що ТОВ «KS-SELFOC» не одержувало повідомлення позивачів, як власників прав на винахід та промисловий зразок, а тому припинило реалізацію продовольчого товару Сир «Моццарелла», придбаного на підставі Договору № 168 від 01 січня 2004 року, лише після надходження на його адресу судової повістки про виклик з копією ухвали про відкриття провадження у цивільній справі.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ТОВ «KS-SELFOC», здійснюючи продаж Сиру «Моццарелла», не порушило інтелектуальних прав позивачів, а тому їх вимоги про припинення порушення прав та відшкодування шкоди до товариства є безпідставними і задоволенню не підлягають.

При обґрунтуванні вимог заяви позивачі стверджували, що при виробництві сиру «Моццарелла», ВАТ «Поділ-Арта» використовує всі суттєві ознаки промислового зразка Сиру «Косичка», а саме: форму, колір, тобто зовнішній вигляд промислового виробу і зовнішній вигляд сиру «Моццарелла», що виробляється та реалізується відповідачами, ідентичний за зовнішнім виглядом Сиру «Косичка», захищеного патентами на промисловий зразок, власниками якого є позивачі.

Для з’ясування цих питань, за клопотанням представник позивачів, 21 листопада 2006 року ухвалою суду по справі було призначено судову експертизу об’єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

28.04.2009 року на адресу суду з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експертизи об’єктів інтелектуальної власності № 3719/3720 від 17.04.2009 року, згідно якого ВАТ «Поділ-Арта», при виготовленні сиру «Моццарелла» використано всі суттєві ознаки промислового зразка «Сир «Косичка» за патентом України № 3542 від 15.09.2000 року; сума збитків власників цього патенту складає 18 098 гривень 70 копійок (том 4, а. с. 11 – 35).

Таким чином, виготовлення і реалізація ВАТ «Поділ-Арта» сиру «Моццарелла» здійснюється з порушенням Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», зокрема наступних його положень.

Норми пункту 2 статті 20 Закону надають власнику патенту виключне право використовувати промисловий зразок за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.

Використанням промислового зразка визнається виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях.

Виріб визнається виготовленим із застосуванням запатентованого промислового зразка, якщо при цьому використані всі суттєві ознаки промислового зразка.

Згідно пункту 3 статті 20 Закону, власник патенту має право забороняти іншим особам використовувати промисловий зразок без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав власника патенту.

Пункт 5 цієї ж статті Закону передбачає, що власник патенту має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання промислового зразка на підставі ліцензійного договору.

Відповідно до п. 1 ст. 26 Закону України, будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені статтею 20 цього Закону, вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов’язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки (ч. 1 п. 2 ст. 26 Закону).

Висновками судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності підтверджено використання ВАТ «Поділ-Арта», при виготовлені виробу - сир «Моццарелла», всіх суттєвих ознак промислового зразка «Сир «Косичка» № 3542 від 15.09.2000 року, а тому суд приходить до висновку, що ВАТ «Поділ-Арта» виготовляє вказаний продукт із застосуванням запатентованого промислового зразка «Сир «Косичка» № 3542 від 15.09.2000 року, чим порушує інтелектуальні права позивачів, як власників патенту.

Оскільки, позивачі не надавали дозволу іншим особам на використання промислового зразка Сиру «Косичка», їх порушене право власників патенту слід захистити, шляхом припинення виробництва та реалізації сиру з використанням ознак промислового зразка «Сир «Косичка» № 3542 від 15.09.2000 року.

Суд приходить до висновку, що вимоги позивачів до ВАТ «Поділ-Арта» в частині щодо його зобов’яння припинити виробництво і реалізацію сирів відповідно до патентів на промисловий зразок «Сир «Косичка» № 3542 від 15.09.2000 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Під час розгляду справи позивачами не надано суду доказів заподіяння їм матеріальних збитків в розмірі 50 000 гривень, а згідно висновків судової експертизи сума збитків власників патенту складає 18 098 гривень 70 копійок.

Отже, для захисту порушених прав позивачів суд зобов’язує ВАТ «Поділ-Арта» припинити виробництво та реалізацію сиру з використанням ознак промислового зразка «Сир «Косичка» № 3542 від 15.09.2000 року та стягує з останнього на їх користь заподіяні збитки в розмірі 18 098 гривень 70 копійок по ? частині кожному.

Оскільки, не видалось можливим проведення порівняльного дослідження ознак винаходу за патентом № 31804 від 15.08.2002 року та деклараційного патенту на винахід № 31804 А від 15.12.2000 року – «Спосіб виробництва сиру і композиція сиру» з ознаками виробу сиру «Моццарелла» виробництва ВАТ «Поділ-Арта», а також дослідження стосовно того, чи містить технічне рішення, впроваджене ВАТ «Поділ-Арта» при виготовленні сиру «Моццарелла» ознаки патенту на винахід № 31804 від 15.08.2002 року та деклараційного патенту на винахід № 31804 А від 15.12.2000 року – «Спосіб виробництва сиру і композиція сиру», суд відмовляє в задоволенні позову в частині зобов’яння ВАТ «Поділ-Арта» припинити виробництво і реалізацію сирів типу «Сир «Косичка» за способом виробництва сиру та композиції сиру відповідно до патенту на винахід № 31804 від 15.08.2002 року та деклараційного патенту на винахід № 31804 А від 15.12.2000 року.

Нормою ч. 1 ст. 23 ЦК України, встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

З пояснень позивачів, наданих ними в судовому засіданні, судом встановлено, що внаслідок порушення права інтелектуальної власності, їм було заподіяно моральну шкоду, яка полягає у хвилюваннях щодо зниження їх престижу і ділової репутації, а також проведення значного обсягу роботи для розробки сиру «Косичка» і оформлення прав на нього. До того ж позивачі змушені прикладати додаткові зусилля для організації виробництва і реалізації своєї продукції.

Враховуючи характер і тривалість моральних страждань позивачів, суд відшкодовує з ВАТ «Поділ-Арта» на користь кожного з позивачів 2 000 гривень моральної шкоди.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 79 ЦПК України)

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов’язаних з розглядом судової справи, належать витрати пов’язаних з проведенням судових експертиз.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, оскільки суд частково задовольняє позов з відповідача ВАТ «Поділ-Арта» на користь позивачів солідарно підлягають стягненню судовий збір з вимогами про відшкодування завданих збитків в розмірі 180 гривень 98 копійок, судовий збір за вимогами про відшкодування моральної шкоди в розмірі 8 гривень 50 копійок, витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень та 7 106 гривень 40 копійок витрат, пов’язаних з розглядом судової справи, а всього 7 325 гривень 88 копійок у відшкодування судових витрат.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 1, 3, 4, 8, 10, 11, 15, 60, 88, 169 ч. 4, 209, 212-215, 224 ч. 2, 226 ЦПК України, ст. ст. 23, 1167 Цивільного кодексу України, Законом України «Про охорону прав на промислові зразки»,

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «KS-SELFOC», Відкритого акціонерного товариства «Поділ-Арта», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Продсервіс» про припинення порушення прав, відшкодування збитків та моральної шкоди задовольнити частково.

Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство «Поділ-Арта» припинити виробництво та реалізацію сиру з використанням ознак промислового зразка «Сир»Косичка» за патентом України №3542 від 15.09.2000 року.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Поділ-Арта» на користь ОСОБА_1 9049 гривень 35 копійок у відшкодування збитків, 2 000 гривень у відшкодування моральної шкоди та 3662 гривні 94 копійки у відшкодування судових витрат.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Поділ-Арта» на користь ОСОБА_2 9049 гривень 35 копійок у відшкодування збитків, 2 000 гривень у відшкодування моральної шкоди та 3662 гривні 94 копійки у відшкодування судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана через Печерський районний суд міста Києва до Апеляційного суду міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Печерський районний суд міста Києва до Апеляційного суду міста Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий