Постанова № 51626202, 23.09.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2015 року справа № 813/3207/15

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Кухар Н.А.

секретар судового засідання Єдинак Г.Б.

за участю:

представника позивача - Мікули Р.В.

представника відповідача - Боднар Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Т.В.Д.» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Т.В.Д.» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000452201 від 08.04.2015 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведенні перевірки позивачем надано всі первинні документи, однак відповідачем зроблено неправомірним висновок про нереальність господарських операцій.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві, просив задовольнити в повному обсязі, надав пояснення аналогічно до викладеного в позовній заяві.

Відповідачем подано до суду заперечення на позов, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на позов, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

У період з 12.03.2015р. по 18.03.2015р. Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області було проведено виїзну позапланову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.В.Д.» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість при здійсненні взаєморозрахунків з ПП «НП ХІМІЧ» за вересень, жовтень 2014 року.

За результатами перевірки складено Акт від 25.03.2015 року за № 274/13-50-22-04-11/20796403.

Як вбачається з даного акту, податковим органом встановлено порушення:

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 499333 грн. ( в т.ч. за вересень 2014 р.-250000 грн., за жовтень 2014 р.-249333 грн.).

На підставі вказаного акту прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000452201 від 08.04.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов»язання за платежем - податок на додану вартість на 749000 грн.

В ході проведення перевірки використано податкову інформацію ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 30.12.2014 №521 /26-59-22-08 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «НП ХІМІЧ»» (код за ЄДРПОУ 38075025) за липень, серпень, вересень, жовтень 2014 року».

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду, за змістом пункту 198.3 статті 198 ПК України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З наведених законодавчих положень випливає, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит та зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996 від 16.07.1999р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Представлені представником позивача в судовому засіданні документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентами, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх. Факт здійснення операцій підтверджується договорами, податковими накладними, актами виконаних робіт та іншими письмовими документами.

Для підтвердження господарських операцій позивачем надано:

- договір субпідряду від 26.05.2014 року, договір від 30.09.2014 р. про внесення змін до договору субпідряду від 26.05.2014 року;

- договір генерального підряду №14-02114 від 14.02.2014 року, угоду про заміну сторони у договорі генерального підряду№14-02114 від 14.02.2014 року від 04.04.2014 р., додаткову угоду до договору генерального підряду; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (КБ-№3) за вересень 2014 р., за жовтень 2014 р.; акти приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2) за вересень 2014 р., за жовтень 2014 р.;

- податкові накладні Ф№ 372 від 31.10.2014р., № 373 від 31.10.2014 р., № 320 від 30.09.2014 р, № 321 від 30.09.2014 р;

- реєстр виданих і отриманих податкових накладних;

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (КБ-№3) від 30.09.2014 р. за вересень 2014 р., від 31.10.2014 р. за жовтень 2014 р.;

- акти приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2) від 30.09.2014 р. за вересень 2014 р., від 31.10.2014 р. за жовтень 2014 р.;

- картки рахунків :63.108 за 2 квартал 2014 р, за 4квартал 2014 р. з початку року ПП «НП «ХІМІЧ»;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за 9 міс 2014 р., податкову декларацію з податку на додану вартість за 10 міс 2014 р.;

- докази оплати.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару. За наслідком придбання товару та послуг позивачем отримано податкові накладні, які не мали недоліків та, порядок заповнення яких, відповідає встановленому чинним на момент їх виписки законодавством.

Актом перевірки не підтверджено, що на момент здійснення господарських операцій, контрагент позивача не був зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі, а також що у такого не було Свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість, доказів того, що спірні господарські зобов'язання в судовому порядку визнавались недійсними представником відповідача суду не надано.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії"(заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції.

Відповідачем не надано документів чи інші даних, що спростовують реальність здійснення господарських операцій позивача з ПП «НП «ХІМІЧ», які відображені позивачем в податковому та бухгалтерському обліку та не доведено, що отримана платником податку податкова вигода є необґрунтованою. Письмовими доказами повністю підтверджено ділову мету господарських операцій та отримання позивачем прибутку.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає до задоволення.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору (держмита) в сумі 487,20 грн., такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 квітня 2015 р. №0000452201, винесене Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.В.Д.» судовий збір в сумі 487,20 ( чотириста вісімдесят сім грн.20 коп) грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кухар Н.А.

Повний текст постанови виготовлено 28.09.2015 року.