Постанова № 51626117, 21.09.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2015 року №813/3963/15

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сасевича О.М.

за участю секретаря судового засідання Чижук М.М.,

представників відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Стрию та Стрийському районі Львівської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Стрийському районі Львівської області про визнання неправомірними дій та стягнення виплачених сум пенсій,-

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в м.Стрию та Стрийському районі Львівської області звернулося до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Стрийському районі Львівської області, в якому просить:

-«визнати дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Стрийському районі Львівської області щодо неприйняття до відшкодування сум виплачених пенсій в розмірі 1 272,58 грн. пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, які отримали за липень-грудень 2014 року гр.ОСОБА_3 та грудень 2014 року гр..ОСОБА_4 неправомірними»;

-«стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Стрийському районі Львівської області суму виплачених пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві у розмірі 1 272,58 грн.».

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідачем не здійснюється в добровільному порядку відшкодування витрат, повязаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з липня по грудень 2014 року та за грудень 2014 року, виплачених гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_4В, відповідно у сумі 1 272,58 грн., тому просить стягнути з Відділення вказану суму в судовому порядку.

Ухвалою судді від 30.07.2015 року дану позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалами судді від 06.08.2015 року в адміністративній справі №813/3963/15 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

На заперечення позовних вимог відповідачем було подано до суду письмові заперечення проти позову. У своїх запереченнях відповідач зазначив, що згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообовязкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» №77-VIII від 28.12.2014 року, який набрав чинності 01.01.2015 року прийнято в новій редакції Закон України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року №1105, в якому, зокрема, статтею 35 вказаного Закону не передбачено виплату Фондом соціального страхування страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому та страхової виплати у звязку з втратою годувальника. Крім того, пунктом 13 Прикінцевих та перехідних положень розділу 7 даного Закону встановлено, що до приведення законодавства про загальнообовязкове державне пенсійне страхування у відповідність із цим Законом, пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, виплачуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

18.09.2015 року позивач - УПФУ в м.Стрию та Стрийському районі Львівської області надіслав на електронну адресу суду клопотання про розгляд справи у відсутності представника Управління.

Представники відповідача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнали, в задоволенні їх просили відмовити, посилаючись на доводи, викладені в письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні судом було ухвалено здійснювати розгляд справи у відсутності представника позивача.

Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

Як вбачається із матеріалів справи, управлінням Пенсійного фонду України в м.Стрию та Стрийському районі Львівської області були призначені та виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_3, що підтверджується копіями актів про нещасний випадок, повязаний з виробництвом, копіями протоколу та розпорядження про призначення пенсій.

Позивачем було подано до відповідача акти щомісячних звірок витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсії у звязку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за липень 2014 року - грудень 2014 року й за грудень 2014 року.

Розмір неприйнятих сум по даних особах становить 1 272,58 грн. (сума основного розміру пенсій).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач не включив ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до актів щомісячної звірки по особових справах пенсіонерів та списку осіб, яким призначені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за грудень 2014 року.

При цьому, суд зауважує, що ОСОБА_3 був включений до акту щомісячної звірки та списку осіб, яким призначені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії, у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у квітні 2015 року, а ОСОБА_4 - у лютому 2015 року.

Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообовязкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» №77 від 28.12.2014 року, який набрав чинності 01.01.2015 року прийнято в новій редакції Закон України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року №1105.

Пунктом 13 Прикінцевих та перехідних положень розділу 7 даного Закону встановлено, що до приведення законодавства про загальнообовязкове державне пенсійне страхування у відповідність із цим Законом, пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, виплачуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Одночасно суд відзначає, що УПФУ в м.Стрию та Стрийському районі Львівської області 05.01.2015 року було винесено протокол №4042 про призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_4 та здійснено виплату такої в лютому 2015 року, а також 03.04.2015 року позивачем винесено розпорядження №140224 про призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_3 і здійснено йому виплату пенсії у квітні 2015 року.

Таким чином, суд, критично оцінюючи доводи позивача та погоджуючись із позицією відповідача, зазначає, що оскільки на момент дії Закону України №77-VIII від 28.12.2014 року пенсії відшкодовує УПФУ, а тому такий обовязок відсутній у Відділення виконавчої дирекції.

Більш того, вказаним Законом не встановлено, що за органами пенсійного фонду зберігаються повноваження щодо стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України вищевказаних витрат не сплачених до 01.01.2015 року.

Відтак, заявлена вимога до відповідача про відшкодування відповідачем витрат в сумі 1 272,58 грн. суперечить положенням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообовязкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» та є передчасною.

Конституційний принцип незворотності дії Законів, які погіршують становище особи, дає суду підстави для висновку про неможливість стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Стрийському районі Львівської області витрат, повязаних з виплатою пенсій по інвалідності вищевказаним особам, внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій, повязаних з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з липня по грудень 2014 року та за грудень 2014 року в сумі 1 272,58 грн.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на загальних засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправності рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тож, із урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що докази, наведені позивачем під час розгляду адміністративної справи є недоведеними та безпідставними й не дають суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію відповідача.

Підсумовуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, а відтак не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у формі судового збору із сторін стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сасевич О.М.

Повний текст постанови виготовлений 25 вересня 2015 року.