Ухвала суду № 51608804, 24.09.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 311/3430/14-цГоловуючий у 1-й інстанції Носик М.А.№22-ц/778/4341/15Суддя-доповідач Гончар М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

головуючого судді Стрелець Л.Г.

суддів Каракуші К.В., Гончар М.С.

за участі секретаря Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 13 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал-Авто» у порядку захисту прав споживача, про зобов'язання усунути недоліки товару, стягнення неустойки та моральної шкоди

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вищезазначеним позовом, який у подальшому неодноразово уточнювала та в якому остаточно просила (а.с.56) зобов'язати відповідача:

- виконати гарантійний ремонт автомобіля, заміну ричагів задньої підвіски в зборі;

- безкоштовно замінити автошини на її автомобілі на нові;

- направити автомобіль ВАЗ Лapгyc для проведення технічної експертизи для встановлення причини нерівномірного зношення протектора задніх коліс;

- компенсувати їй транспортні витрати в розмірі 1282,72 грн.;

- сплатити їй неустойку за надмірний строк усунення недоліку в розмірі 616280,00 грн.;

- відшкодувати моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн.

В обґрунтування свого позову позивач зазначала, що 23 квітня 2013 року в ТОВ «Капітал-Авто» у м. Запоріжжя вона - ОСОБА_2 купила автомобіль Лада RSOY5L (ВАЗ Лapгyc). У листопаді 2013 року син позивачки ОСОБА_4 помітив на автомобілі недолік, який виражався в нерівномірнім зношенні протектора задніх коліс.

Для усунення даного дефекту було зроблено заявку та запис на огляд автомобіля ВАЗ Ларгус в сервіс центр АО «УКРАВТОВАЗ», в м. Запоріжжя вул. Брянска 6, який підпорядкований і належить ТОВ «Капітал-Авто».

17 жовтня 2013 року на стенді станції ТОВ «Капітал-Авто» було проведено перевірку стану підвіски автомобіля Ларгус, після чого було встановлено, що кути установки задніх коліс відрізняються від контрольних значень передбачених заводом виробником. Проте жодного документу складено не було. 21 листопада 2013 року на запрошення представників ТОВ «Капітал-Авто» вищевказаний автомобіль знову був наданий для повторної перевірки задньої підвіски, де знову було встановлено відхилення значень кутів задньої підвіски, і знову жодних відміток про виконану роботу та причину недоліку не робилось.

30 листопада 2013 року ОСОБА_2 була направлена відповідь, що задня підвіска підлягає заміні і що про дату ремонту буде попереджено окремо. 25 грудня 2013 року працівники ТОВ «Капітал-Авто» попросили надати автомобіль для заміни ричагів задньої підвіски. 26 грудня 2013 року автомобіль Ларгус був доставлений в ремонтну зону ТОВ «Капітал-Авто». Задню підвіску було розібрано і зроблено заміну ричагів (балки) задньої підвіски, після ремонту була зроблена перевірка автомобіля на стенді, в результаті якої було виявлено, що ремонт тільки погіршив стан автомобіля і майстри своїм рішенням виконали зворотню операцію, а саме з автомобіля була знята підвіска і назад на автомобіль встановлені старі запчастини. Після чого автомобіль позивачкою був забраний зі станції, а в заказі наряді зроблена відмітка з претензією. До того ж заказ наряд виписаний не вірно, в ньому не йшлося про гарантійний ремонт, а зазначено про виконання заказу споживача.

23 січня 2014 року ТОВ «Капітал-Авто» знову проводило перевірку параметрів задньої підвіски автомобіля на стенді і знову не робили відмітку про гарантійні роботи.

05 січня 2014 року позивачкою було подану заяву до ТОВ «Капітал-Авто» з вимогою компенсації за відмову ремонтувати та замінювати автомобіль. 18 січня 2014 року ТОВ «Капітал-Авто» направило ОСОБА_2 відповідь з вимогою надати автомобіль для вирішення питання усунення недоліків. Проте коли 23 січня 2014 року автомобіль був наданий, ТОВ «Капітал-Авто» визнало, що не може встановити причину нерівномірного зношення шин та зобов'язалося провести експертизу. Проте обіцянок дотримано не було і ОСОБА_2 21 лютого 2014 року знову звернулася із заявою до ТОВ «Капітал-Авто» про проведення експертизи для перевірки автомобіля. Крім того, 27 лютого 2014 року ОСОБА_2 звернулася за допомогою до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів. 25 березня 2014 року інспекція провела перевірку ТОВ «Капітал-Авто» і зробила припис провести експертизу автомобіля для перевірки його якості. Проте ніяких експертиз ТОВ «Капітал-Авто» не проводило і не збирається робити.

Подальші заяви ОСОБА_2 до ТОВ «Капітал-Авто» залишаються без відповіді і без реєстрації. В сервісній книжці до сьогоднішнього дня не зроблено жодної відмітки про гарантійне виконання робіт. ТОВ «Капітал Авто» недолік автомобіля не усунуло, заміну товару робити відмовляється, технічну експертизу по встановленню причини недоліку автомобіля не проводить, вимоги ОСОБА_2 щодо компенсації витрат по доставці автомобіля ігнорує, також відмовляється компенсувати за надмірний строк усунення недоліку.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 13 травня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ТОВ «Капітал-Авто» у порядку захисту прав споживача про зобов`язання усунути недоліки товару, стягнення неустойки та моральної шкоди відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, позивач ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (а.с.179-184) просила рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

У судове засідання 24.09.2015 року повідомлена про час та місце розгляду цієї справи апеляційним судом належним чином, у тому числі через свого представника, що узгоджується із вимогами ст. 76 ч. 5 ЦПК України (а.с.203), апелянт - позивач ОСОБА_2 не з'явилась, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістила, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавала.

При вищевикладених обставинах, колегія суддів визнала неповажною причини неявки у дане судове засідання апелянта - позивача ОСОБА_2 та ухвалила розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутністю останньої за присутністю її представника за довіреністю (а.с.37) ОСОБА_4

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову позивача ОСОБА_2 у повному обсязі, керувався ст. ст. 10, 60, 84, 88, 209, 212, 215 ЦПК України та виходив із необґрунтованості та недоказаності цього позову.

Такі висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки основані на доказах, поданих сторонами, та оцінені судом у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України, до встановлених правовідносин вірно застосовані норми матеріального права, відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення цієї справи.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Ч. 1 ст. 11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичний осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу (ч.1 ст.60 ЦПК України).

Судом першої інстанції було правильно встановлено, що позивач ОСОБА_2, 1940 р.н., яка проживає у с. Приморське Василівського району Запорізької області, є власником автомобіля ЛАДА RS0Y5L Ларгус, р.н. НОМЕР_1 (а.с.23), який вона придбала 23 квітня 2013 року у ТОВ «Капітал-Авто» у м. Запоріжжі (а.с.24).

Фактично цим автомобілем користується син позивача - ОСОБА_4, який згідно із свідоцтвом про реєстрацію ТЗ має право користування цим автомобілем (а.с.23).

Позивач ОСОБА_2 та представник останньої за довіреністю (а.с.37) ОСОБА_4 не надали суду першої інстанції доказів, що на час ухвалення судом першої інстанції оскаржуємого рішення у цій справі вищезазначений автомобіль потребує ремонту, а саме заміни ричагів задньої підвіски в зборі.

Позивачем надано заяви та звіти регулювання автомобіля ЛАДА Ларгус за 17 жовтня 2013 pоку, 23 січня 2014 pоку (а.с.101), де відмічено незначне відхилення значень кутів задньої підвіски.

Разом з тим, 22 квітня 2014 року, згідно звіту регулювання автомобіля, відхилення значень кутів задньої підвіски немає. Це відхилення було відрегульовано установкою регулювальних шайб. Регулювання та установка регулювальних шайб були безкоштовні для ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та виконані за кошти ТОВ «Капітал-Авто» (заказ-наряд №1577 на суму 361.93 грн., заказ-наряд №780 на суму 1080,80 грн. та оплатою бензину - 40 л. на суму 596,00 грн.) від 22 квітня 2014 року (а.с.113-115).

Того ж дня, тобто 22 квітня 2014 року, був складений акт, у якому зафіксовано, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 і спеціалістами ТОВ «Капітал-Авто» - механіком ОСОБА_5, директором СТО ОСОБА_6 був проведений технічний огляд належного ОСОБА_2 та ОСОБА_4 транспортного засобу - автомобіля Ларгус, реєстраційний номер НОМЕР_2. В результаті огляду не виявлено невідповідностей кутів сходження задніх коліс технічній документації. Стан автомобіля - технічно справний, з урахуванням нормального зносу. Претензій по технічному стану автомобіля не має. Акт підписано механіком, директором, ОСОБА_2, ОСОБА_7 (а.с.112).

Також 22 квітня 2014 року позивачем та представником останньої був складений лист до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області, у якому зазначено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4, сумісно зі спеціалістами ТОВ «Капітал-Авто» був проведений технічний огляд транспортного засобу - автомобіля «Ларгус», держномер НОМЕР_1. В результаті огляду не виявлено невідповідності кутів сходження задніх коліс технічній документації. Просять перевірку по заяві не проводити, постільки претензій до ТОВ «Капітал-Авто» не мають (а.с.111).

Вищевказані акт, лист, звіти регулювання, свідчать про відсутність невідповідностей кутів задніх коліс контрольним значенням заводу виробника станом на 22 квітня 2014 року.

Відповідно до заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від 23 січня 2014 року (а.с.101), ОСОБА_2 звернулася до ТОВ «Капітал-Авто», що всі ремонти, регулювання та переміщення автомобіля проводити в присутності ОСОБА_4

Сервісна книжка автомобіля за проханням ОСОБА_2, виписана 25 квітня 2013 року на ім'я ОСОБА_4 Сервісна крижка від імені покупця підписана ОСОБА_2 Крім того, в сервісній книжці зазначено, що повинна бути перевірена правильність оформлення та повнота заповнення вручених клієнтові: «Паспорту транспортного засобу», «Сервісної книжки автомобіля», «Гарантійного талону», «Талону зворотнього зв'язку» з конвертом, «Акту прийому-передачі автомобіля», і «Договору купівлі-продажу». При неправильному, або не повному оформленні вказаних документів гарантія виробником не надається.

Згідно технічного паспорту автомобіля ВАЗ Ларгус в нього вписані прізвища власника ОСОБА_2 та особи, яка має право користуватися автомобілем ОСОБА_4

Всі заяви адресовані ТОВ «Капітал-Авто» від ОСОБА_2 та ОСОБА_4

За таких обставин, перевірки та роботи, які проводилися спеціалістами ТОВ «Капітал-Авто» з автомобілем ЛАДА Ларгус 22 квітня 2014 року у присутності ОСОБА_4, є правомірними.

Відповідно до ч.1 ст.6 ЦК України, сторони мають право укласти договір який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

В нормі цієї статті конкретизовано положення про свободу договору та кожного правочину. Саме з урахуванням загальних тенденцій, підвищення ролі вільного волевиявлення суб'єктів цивільних відносин у ЦК України спеціально визначено співвідношення актів цивільного законодавства і договору.

Саме договори, які не передбачені актами цивільного законодавства свідчать, що допускається вчинення будь-якого договору, який не суперечить засадам цивільного законодавства. Це означає, що договір, домовленість визначається їх змістом і можливо на свій розсуд домовлятися сторонам по різним питанням без оформлення особистих доручень. Ці загальні заходи цивільного законодавства вказані в п.3) ч.1 ст.3 ЦК України, що загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору.

При встановленні регулювальних шайб на автомобіль ЛАДА Ларгус для регулювання кутів задньої підвіски ніяких вищевказаних засад цивільного законодавства порушено не було. Була домовленість позивача в особі сина - ОСОБА_4 та ТОВ «Капітал-Авто». Ця домовленість витікає із вказаної вище заяви від 23 січня 2014 pоку (а.с.12), де вказано, що всі ремонти, регулювання, переміщення автомобіля проводити в присутності ОСОБА_4

22 квітня 2014 року саме в присутності ОСОБА_4 та за його згодою були встановлені регулювальні шайби на автомобіль.

Щодо заперечень представника позивача в частині того, що встановлення регулювальних шайб, це зміни, які не передбачені технічною документацією, суд першої інстанції правильно виходив з наступного.

Відповідно до п.22 «Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів», затвердженого наказом Міністерства промислової політики України від 29 грудня 2004 року №721, недоліки усуваються шляхом ремонту комплектувального виробу, окремої складової частини або, в разі недоцільності такого ремонту, їх заміною, а також виконанням регулювальних робіт відповідно до вимог експлуатаційної документації та нормативних документів.

За домовленістю між сторонами, ТОВ «Капітал-Авто» та ОСОБА_4, якому доручила позивач ОСОБА_2 проводити всі ремонти, регулювання автомобіля, було встановлено регулювальні шайби та усунуто недолік - невідповідність кутів установки задніх коліс від контрольних значень передбачених заводом виробником.

Позивач посилається, як на норми закону в своїй позовній заяві на ст.906 ЦК України, яка передбачає відповідальність виконавця за порушення договору про надання послуг. Однак, вказана норма закону передбачає збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату. Такої послуги взагалі не було, бо позивач про такі платні послуги не казала у своєму позові та представник останньої у судовому засіданні у суді першої інстанції. Більш того, ці послуги за плату підлягають відшкодуванню у разі наявності вини. Таких обставин судом першої інстанції у цій справі встановлено не було.

Згідно ст.22 ЦК України збитками є втрати у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які мусять зробити для відновлення свого порушеного права, або доходи, які особа могла отримати (упущена вигода).

Позивач у своєму позові наполягала на тому, що ТОВ «Капітал-Авто» неналежно виконало обов'язок з приводу усунення недоліків проданого автомобіля, що недоліки не усунуто у визначений законом строк.

Згідно ч.9 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» при пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунені протягом 14 днів з дня його пред'явлення, або за згодою сторін - в інший строк.

Як вбачається із наданих суду документів, заяв позивача та представника останньої, відповідей та повідомлень відповідача, згода позивача на усунення недоліків автомобіля, а саме регулювання підвіски автомобіля ЛАДА Ларгус була узгоджена на протязі часу до 22 квітня 2014 року.

Позивач як на нормативне обґрунтування позову посилалась також на норми ст.1166 ЦК України, яка передбачає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду.

Судом першої інстанції не було встановлено заподіяння майнової шкоди позивачу протиправними діями (бездіяльністю) відповідача. Також сторони пов'язані договірними відносинами з приводу укладеного договору купівлі-продажу автомобіля.

Посилання позивача на відшкодування моральної шкоди згідно із ст.1167 ЦК України суд першої інстанції правильно вважав також безпідставними.

Позивачем та представником останньої після врегулювання всіх питань письмово відзначено, що претензій по технічному стану автомобіля немає (а.с.112).

Суду першої інстанції не було надано доказів, що відповідач ТОВ «Капітал-Авто» заподіяв ОСОБА_2 моральну шкоду.

Щодо позовних вимог позивача у цій справі про зобов'язання ТОВ «Капітал-Авто» направити автомобіль для проведення технічної експертизи для встановлення причини нерівномірного зношення протекторів задніх коліс та безкоштовно замінити автошини на нові, ні у позовній заяві позивача, ні у судовому засіданні представник позивача не заявляли клопотання перед суджом першої інстанції про призначення та проведення судової експертизи.

Ч. 2 ст. 133 ЦПК України передбачено, що способами забезпечення судом доказів є призначення експертизи. Згідно ч.1 ст.143 ЦПК України експертиза призначається якщо це необхідно для з'ясування обставин, що мають значення для справи. Позивачем не доведено, що зношення протекторів задніх коліс є нерівномірним. Крім того, проведення такої експертизи суперечить розділу 7 Умов гарантійного обслуговування і ремонту автомобілів виробництва ВАТ «АвтоВАЗ». Так, в розділі 7, підпункті 7.7 вказано, що дія гарантії припиняється при пошкодженнях автомобіля у випадках, при яких потрібна заміна одного з основних агрегатів (двигун, коробка передач, передня і задня підвіска, рульове керування) або ремонт із заміною базової деталі цих агрегатів чи, якщо потрібна заміна або правка (рихтування) незйомних силових елементів кузова.

Якщо позивач наполягала, що кути установки задніх коліс відрізнялись від контрольних значень, передбачених заводом - виробником до установки регулювальних шайб, і саме з цих причин є нерівномірність зношення протектора задніх коліс, то при вищевикладених обставинах, суд першої інстанції правильно вважав, що ці претензії задоволенню не підлягають.

Згідно із акту-прийому передачі від 25 квітня 2013 року до договору купівлі-продажу автомобіля від 23 квітня 2013 року, покупець ОСОБА_2 отримала цей акт та п.7 - гарантійні умови. Про ці умови та про відсутність гарантії відносно передніх і задніх підвісок позивачка ознайомлена і підписала акт особисто. В зв'язку з цими обставинами немає необхідності проведення експертизи та з'ясовувати питання відносно обставин наявності чи відсутності зношення протектора задніх коліс.

Щодо позовної вимоги зобов'язати ТОВ «Капітал-Авто» компенсувати позивачу транспорті витрати в розмірі 1282,72 грн. суд першої інстанції також правильно вважав, що останні не підлягають задоволенню.

Відповідно до п.21 «Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів», затвердженого наказом Міністерства промислової політики України від 29 грудня 2004 року №721, компенсація споживачу за витрати на транспортування дорожнього транспортного засобу проводиться для виконання гарантійного ремонту з підтвердженням витрат на транспортування.

Згідно із п.2) ч.1 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків, споживач має право безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк. Виявлені недоліки були усунені в розумні строки, про що свідчить акт від 22 квітня 2014 року про те, що у позивача та представника останньої претензій до ТОВ «Капітал-Авто» немає. За період звернення позивача до ТОВ «Капітал-Авто» з жовтня 2013 року до 22 квітня 2014 року виконувались всі вимоги позивача, про що свідчить переписка, заяви від позивача і представника останньої та відповіді на ці заяви від ТОВ «Капітал-Авто». 22 квітня 2014 року представник позивача був забезпечений 40 літрами бензину на суму 596,)) грн., про що свідчить квитанція, яка надана відповідачем, та пояснення свідка ОСОБА_6

Щодо витрат на пальне для явки до суду першої інстанції, то суд першої інстанції правильно вважав, що вказані витрати не підлягають задоволенню.

Останні взагалі не належать до судових витрат, передбачених ЦПК України, на компенсацію яких має сторона у цивільній справі, у тому числі у разі відмови у задоволенні її позову у цій справі.

Недоведеним є наявність неустойки за надмірний строк усунення недоліків в розмірі 616 280,00 грн.

Виявлена невідповідність кутів задніх коліс контрольним значенням передбаченим заводом виробником була незначною. Разом з тим, і для цього незначного усунення відхилень від контрольних значень ТОВ «Капітал-Авто» приймало належні та невідкладні міри, про що свідчить лист ТОВ «Капітал-Авто» на ім'я ОСОБА_2 і ОСОБА_4 від 21 грудня 2013 року №70 де вказано, що виробником поставляються задні балки з невеликим розбросом параметрів і заявлений дефект не може бути визнаний суттєвим. Пропонується прибути на станцію техобслуговування ТОВ «Капітал-Авто» для усунення дефекту. 26 грудня 2013 року автомобіль ЛАДА Ларгус був доставлений в ремонтну зону ТОВ «Капітал-Авто». Задню підвіску було розібрано і зроблено заміну ричагів (балку) задньої підвіски, після ремонту була зроблена перевірка автомобіля на стенді, в результаті якої було виявлено, що ремонт погіршив стан автомобіля і на вимогу представника позивачки майстри виконали зворотню операцію, а саме з автомобіля була знята підвіска і назад на автомобіль встановлені старі запчастини.

22 квітня 2014 року позивачем надано автомобіль і з представником останньої було узгоджено установку регулювальних шайб для регулювання та приведення кутів установки задніх коліс до контрольних значень, передбачених заводом виробником. В цей же день, 22 квітня 2014 року був складений акт між позивачем, представником останньої і відповідачем в якому відмічено, що претензій ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до ТОВ «Капітал-Авто» не мають.

В силу вимог ст. 303 ч. 1 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді в першій інстанції.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а лише відображають позицію позивача, висловлену нею в її позові у цій справі, а також представником останньої у судових засіданнях, та яку вони вважають такою, що є єдино вірною та єдино можливою.

ОСОБА_4 з дати придбання ОСОБА_8 вищезазначеного автомобілю у власність має право користування вищезазначеним автомобілем згідно із відміткою у свідоцтві про реєстрацію ТЗ (а.с.23), а, відповідно, має право, як споживач, вирішувати питання щодо гарантійного ремонту зазначеного автомобілю, оскільки цим правом його наділила власник автомобілю ОСОБА_8, на вимогу якої це право ОСОБА_4 було записано у свідоцтві про реєстрацію ТЗ (а.с.23), у сервісній книжці для автомобіля ЛАДА Ларгус (а.с.63), про що також свідчить заява ОСОБА_2 від 23.01.2014 року на ім'я ТОВ «Капітал-Авто» (а.с.101).

Оскільки, право користування ОСОБА_4 вищезазначеним автомобілем є більш ширшим за своїм змістом, ніж право керування автомобілем.

ОСОБА_4 при вищевикладених обставинах мав право представляти перед ТОВ «Капітал-Авто» при проведенні ремонту автомобілю свої інтереси, як користувача цим автомобілем, так й ОСОБА_8, як власника, а відповідно, мав право підписувати акт із ТОВ «Капітал-Авто» щодо відсутності претензій до останнього в інтересах себе та власника ОСОБА_8 (а.с.112).

Крім того, ОСОБА_4 у суді категорично не спростовував справжність свого підпису на цьому акті («міг підписати», «можливо підписав»), а лише ОСОБА_2

Проте, встановлення цього факту мало б значення, якщо б ОСОБА_4 не мав вищезазначених повноважень щодо вищезазначеного автомобілю.

Крім того, цей факт можливо встановити лише шляхом проведення почеркознавчої експертизи.

Позивач ОСОБА_8 та представник останньої - ОСОБА_4 у суді першої інстанції клопотання про призначення та проведення у цій справі почеркознавчої експертизи з приводу вищезазначеного питання не заявляли та висновок останньої у матеріалах цієї справи відсутній.

В силу вимог ст. 59 ч. 2 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, висновки суду першої інстанції, що акт сторін від 22.04.2014 року (а.с.112) є належним, допустимим доказом у цій справі при вирішенні цієї справи по суті, є правильними.

ОСОБА_8 та представник останньої ОСОБА_4 також не заявляли у суді першої інстанції та апеляційної інстанції саме клопотання про проведення технічної експертизи у справі, а заявляли лише позовні вимоги про зобов'язання відповідача провести таку експертизу.

Разом з тим, ОСОБА_4 у суді визнав той факт, що ТОВ «Капітал-Авто» пропонувало йому провести експертизу у декількох містах України, від проведення якої він до розгляду справи судом першої інстанції відмовився через далеку відстань експертної установи від м. Запоріжжя, у суді першої інстанції не вважав за доцільне заявляти таке клопотання через вартість цієї експертизи.

ТОВ «Капітал - Авто» у суді першої інстанції не вважало доцільним проведення технічної експертизи, враховуючи наявність вищезазначеного акту від 22.04.2014 року про відсутність претензій з боку споживача (а.с.112).

Обставини, визнані особами, які беруть участь у справі, в силу вимог ст. 61 ч. 1 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Практично усі доводи апелянта ґрунтується на припущеннях та спростовуються доказами, наявними у матеріалах цієї справи, які були досліджені судом першої інстанції при ухваленні оскаржуємого рішення у цій справі.

Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами (ст. 303 ч. 2 ЦПК України).

Докази, передбачені ст. 303 ч. 2 ЦПК України, у цій справі відсутні.

В силу вимог ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно із ст. 58 ч. 1 ЦПК України належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 60 ч. 4 ЦПК України).

Позовні вимоги позивача до відповідача у цій справі про зобов'язання виконати гарантійний ремонт автомобілю є основними за своїм змістом у цій справі. Тому у разі відмови судом першої інстанції у задоволенні цих основних вимог, похідні від них позовні вимоги позивача до відповідача (про компенсацію транспортних витрат, сплату неустойки (пені), відшкодування моральної шкоди) також не підлягали задоволенню.

Суд першої інстанції розглянув дану справу повно, всебічно та з додержанням вимог ст. ст. 10-11, 57-61, 212 ЦПК України, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав належну оцінку.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 10 ч. 3 ЦПК України).

Відповідач ТОВ «Капітал-Авто» позов позивача у цій справі не визнав з підстав, зазначених у письмових поясненнях (а.с.135-139).

Підстави для звільнення позивача ОСОБА_2 від доказування, передбачені ст. 61 ЦПК України, у цій справі відсутні.

Позивач ОСОБА_8 та представник останньої ОСОБА_4 не надали суду першої інстанції належних, допустимих доказів в обґрунтування свого позову до відповідача у цій справі.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань (ст. 308 ч. 2 ЦПК України).

В силу вимог ст. 309 ч. 3 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, лише якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Порушення, передбачені ст. 309 ч. 3 ЦПК України, у цій справі відсутні.

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи та досліджених судом першої інстанції; рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалено з додержанням вимог ст. ст. 213-214 ЦПК України.

Суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами по справі, дав їм належну правову оцінку, а також дослідив надані сторонами докази і відповідно їх оцінив. Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права та не допустив порушень процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення цієї справи. Суд першої інстанції прийняв рішення, яким спір знайшов своє належне вирішення.

Крім того, суд першої інстанції з додержанням вимог ст. 88 ЦПК України вирішив питання про розподіл судових витрат між сторонами у цій справі.

Так, встановлено, що позивач ОСОБА_8 була звільнена від сплати судового збору при подачі вищезазначеного позову до суду першої інстанції у цій справі.

В силу вимог ст. 88 ч. 4 ЦПК України у разі залишення позову без задоволення позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави.

Відповідачем ТОВ «Капітал-Авто» не було надано суду першої інстанції у матеріали цієї справи доказів понесення ним будь-яких судових витрат у цій справі при розгляді останньої судом першої інстанції.

За таких обставин, судова колегія не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції або ж його зміни.

ОСОБА_8 також була звільнена від сплати судового збору за подачу вищезазначеної апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Відповідачем ТОВ «Капітал-Авто» не було надано апеляційному суду у матеріали цієї справи доказів понесення ним будь-яких судових витрат у цій справі при розгляді останньої судом апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307-308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 13 травня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Судове рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддяСуддяСуддяСтрелець Л.Г.Каракуша К.В.Гончар М.С.