Рішення № 51599095, 29.09.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/9985/15-ц

Провадження № 2/127/4320/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

29.09.2015 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі : головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Златобанк» в особі відділення «Вінницька регіональна дирекція АТ «Златобанк» про захист прав споживачів та стягнення коштів, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ПАТ «Златобанк» в особі відділення «Вінницька регіональна дирекція АТ «Златобанк» про захист прав споживачів та стягнення коштів. Позов мотивовано тим, що 10.06.2014 року між ОСОБА_1 та ВРД АТ «Златобанк» був укладений договір про відкриття та обслуговування поточного рахунку №26202500118553 в гривнях. Відповідно до умов якого, банк зобовязується в порядку, встановленому чинним законодавством України, приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування відповідних сум безготівкових грошових коштів з рахунку перерахування грошових коштів для купівлі іноземної валюти та суму збору на обовязкове державне пенсійне страхування (за необхідності сплати такого збору) згідно наданої заяви про купівлю іноземної валюти, здійснювати комісійне обслуговування за операціями з обміну іноземної валюти, видачу відповідних сум готівкових грошових коштів з рахунку та проведення інших операцій за рахунком (п.2.1.1). Відповідно до п. 4.1 операції за рахунком клієнта виконуються банком у межах залишку коштів на початок операційного дня з урахуванням поточних надходжень коштів на рахунок клієнта протягом операційного дня. Банк приймає розрахункові документи клієнта протягом всього робочого дня. Операції за розрахунковими документами, що надійшли протягом операційного часу ( операційний час: понеділок четвер з 09-00 до 16-00, пятниця та передсвяткові дні з 09-00 до 15-00), здійснюються банком того ж дня. Операції за рахунком по розрахунковим документам, які надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня (п. 4.2). Відповідно до п. 3.2.3 клієнт має право вимагати від банку належного виконання умов цього договору. Починаючи з грудня 2014 року відповідач відмовляє позивачу видати грошові кошти. 28.04.2015 року позивачу було повернуто 200000грн., решту 24000грн. відповідач не повернув. Просить стягнути з ПАТ «Златобанк» на користь ОСОБА_1 24000грн., які знаходяться на поточному рахунку №26202500118553, відкритому на ОСОБА_1 згідно з договором банківського рахунку фізичної особи від 10.06.2014року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала за обставин викладених в ньому, просила позов задовольнити, не заперечувала щодо заочного розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання не зявився з невідомих суду причин.

Враховуючи думку представника позивача, вимоги ст. ст. 169, 224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача, постановивши по справі заочне рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, з наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 10.06.2014 року між ОСОБА_1 та ВРД АТ «Златобанк» був укладений договір про відкриття та обслуговування поточного рахунку №26202500118553 в гривнях (а.с.5-9).

Згідно виписки по особовим рахункам з 10.06.2014 року по 09.12.2014 року ОСОБА_1 поповнила рахунок на суму 224000гривень(а.с.10-13).

Згідно п. 2.1.1 банк зобовязується в порядку, встановленому чинним законодавством України, приймати і зараховувати на рахунок відкритий клієнтові грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування відповідних сум безготівкових грошових коштів з рахунку, перерахування грошових коштів для купівлі іноземної валюти та суму збору на обовязкове державне пенсійне страхування ( за необхідності сплати такого збору) згідно наданої заяви про купівлю іноземною валюти, здійснювати комісійне обслуговування за операціями з обміну іноземної валюти, видачу відповідних сум готівкових грошових коштів за рахунку та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до п. 4.1 операції за рахунком клієнта виконуються банком у межах залишку коштів на початок операційного дня з урахуванням поточних надходжень коштів на рахунок клієнта протягом операційного дня.

Згідно п. 4.2 банк приймає розрахункові документи клієнта протягом всього робочого дня. Операції за розрахунковими документами, що надійшли протягом операційного часу (операційний час: понеділок четвер з 09.00 до 16.00, пятниця та передсвяткові дня з 09.00 до 15.00), здійснюються банком того ж дня. Операції за рахунком по розрахунковим документам, які надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня.

Відповідно до п. 3.2.3 клієнт має право вимагати від банку належного виконання умов цього договору.

09.12.2014року позивач звернулась до відповідача з письмовою заявою наступного змісту: Відповідно до п.п. 2.1.1, 3.2.1, 3.2.3, 4.8 Договору банківського рахунку фізичної особи від 10.06.2014 р., керуючись ч.1 ст. 1058 і ч.1 ст. 1060 Цивільного кодексу України, прошу видати грошові кошти готівкою через касу банку в розмірі 15 000,00 грн. з рахунку № 26202500118553. Відповідач жодної відповіді на вказану заяву не надав.

Крім того, в січні 2015 року позивач повторно звернулась до відповідача з письмовими заявами про повернення коштів, однак відповідач відповіді на вказані заяви не надав.

Судом встановлено, що взяте на себе зобов'язання відповідач не виконав, грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку позивача не повернув.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3. ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 1066 ЦК України банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Згідно ч.3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 1074 ЦК України визначено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Відповідно до ст. 509 ЦПК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Договір банківського рахунку фізичної особи від 10.06.2014 року є домовленість сторін цього договору, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України.

Предметом виконання як невід'ємним елементом виконання договору є ті конкретні суб'єктивні права і конкретні юридичні обов'язки для набуття, здійснення і виконання яких конкретні суб'єкти права вступають в конкретні правовідносини і, відповідно, до вимог норми права, що реалізується, вчиняються належні правомірні дії.

Згідно положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), відповідно до ст. 610 ЦК України.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, відповідно до ст. 611 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суд не бере до уваги посилання відповідача в своїх запереченнях на ч. 5 ст. 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», виходячи з наступного.

Відповідно до ч.5 ст. 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Разом з тим, пунктом 1 частини 6 статті 36 цього Закону встановлено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини 5 цієї статті, не поширюється на зобовязання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Так, процедура повернення вкладу у разі ліквідації банку встановлена спеціальним Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» за положеннями якого з дня призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб припиняються всі повноваження органів управління банку та наступають наслідки, встановлені ст. 46 цього Закону. Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затверджує перелік вимог кредиторів, після чого задоволення цих вимог здійснюється в порядку черговості, встановленої ст. 52 Закону. Зокрема, вимоги вкладників фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, погашаються у четверту чергу.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2статті 4 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Частиною 1статті 26 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття того рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. грн.

Відповідно до п. 4.31 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 липня 2012 року № 2, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012 року за № 1581/21893, зазначено, що у разі необхідності уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку вносить пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду змін до реєстру акцептованих вимог не частіше ніж раз на квартал на підставі, зокрема рішення суду, яке набрало законної сили; свідоцтва про право на спадщину за вимогами кредиторів, які визнані уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку та включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

ЗастосуванняЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»який регулює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, ніяким чином не перешкоджає вкладнику звернутися до суду за захистом порушеного права та вимагати стягнення сум, які йому не повернуті, за системою гарантування, виходячи із наведених норм ЦК Українита умов договорів банківського вкладу.

Відповідно до ч.4 ст. 49 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.

Крім того, суд звертає увагу на те, що із заявою про повернення належних позивачеві кошт, останній звернувся до банку в грудні 2015 року та в січні 2015 року, тобто до початку введення тимчасової адміністрації, яка відповідно до рішення Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб розпочалась з 13 травня 2015 року (а.с.102).

Окрім того, ні запровадження тимчасової адміністрації, ні ліквідація банку не є підставою для невиконання зобов'язань, визначених договором.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідачем не було виконано умови договору, а саме відмовлено позивачу у видачі грошових коштів з банківського рахунку останнього. Таким чином, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справ; належать витрати на правову допомогу.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу в сумі 3 000, 00 гривень з відповідача на користь позивача, то суд приходить до висновку, що дані витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача з наступних підстав.

29.04.2015 року між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_2 було укладено договір №б/н про надання правової допомоги ОСОБА_1 по даній справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є адвокатом в АО АК «Якименко та Партнери», що підтверджується ордером на надання правової допомоги серії ВН № 004338.

Згідно наявних в матеріалах справи квитанцій, ОСОБА_1 було сплачено гонорар у розмірі 3 000,00 грн. адвокату ОСОБА_2

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах, розмір компенсації витрат на правову у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Представником позивача надано довідку, з якої вбачається, що адвокат ОСОБА_2 затратила 8 годин на ведення цивільної справи ОСОБА_1 до ПАТ Златобанк та вартість затрачених годин складає 3 000,00 грн. Тобто, з даної довідки вбачається, яку саме роботу було зроблено представником позивача, в якому обсязі і скільки часу було витрачено.

А тому, зважаючи на Закон України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах, прийшов до висновку, що розмір компенсації витрат на правову допомогу становить 3 000,00 грн.

Згідно ч.3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Отже, з ПАТ Златобанк слід стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 243,60 грн.

На підставі вищевикладеного, згідно ст. ст.3, 15, 16, 509, 525, 530, 610, 611, 626, 627, 629, 1066, ст. 1067, 1068, 1074 ЦК України, Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, Законом України Про захист прав споживачів, Законом України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах, Законом України Про судовий збір, керуючись ст. ст. 10, 11, 57 - 60, 79, 84, 88, 212 - 215, 218, 224 - 226, ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Златобанк» (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52, код ЄДРПОУ 35894495) на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 24 000 гривень, які знаходяться на поточному рахунку №26202500118553, відкритому на ОСОБА_1 руслану Олександрівну згідно з договором банківського рахунку фізичної особи від 10.06.2014року.

Стягнути з публічного акціонерного товариства Златобанк на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 3 000,00 гривень

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Златобанк» на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

Справа №127/9985/15-ц

Провадження № 2/127/3568/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

(вступна та резолютивна частини)

29.09.2015 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі : головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Златобанк» в особі відділення «Вінницька регіональна дирекція АТ «Златобанк» про захист прав споживачів та стягнення коштів, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Златобанк» (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52, код ЄДРПОУ 35894495) на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 24 000 гривень, які знаходяться на поточному рахунку №26202500118553, відкритому на ОСОБА_1 руслану Олександрівну згідно з договором банківського рахунку фізичної особи від 10.06.2014року.

Стягнути з публічного акціонерного товариства Златобанк на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 3 000,00 гривень

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Златобанк» на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: