Рішення № 51595944, 18.09.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/11257/14-ц

2-478/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2015 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Кошар А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, що діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація про виселення,

в с т а н о в и в:

29 травня 2014 року КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації звернулось в суд з позовом про виселення ОСОБА_1 з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Свої вимоги мотивує тим, що квартира АДРЕСА_1 перебуває в комунальній власності територіальної громади м. Києва та передана до сфери управління Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації.

Згідно ордеру від 17 березня 1982 року наймачами цієї квартири були ОСОБА_5 та його син ОСОБА_6 Вказані особи були зняті з реєстраційного обліку в спірній квартирі.

На даний момент в квартирі АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_1, яка немає на це законних підстав.

Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 28 липня 2014 року позов КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації задоволено (а.с. 39-40).

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 05 грудня 2014 року заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 28 липня 2014 року скасоване (а.с. 99-100).

Протокольною ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 30 березня 2015 року до участі у справі залучено ОСОБА_2, що діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, а також ОСОБА_4 в якості співвідповідачів. Також, представник позивача уточнила позовні вимоги та просила виселити з спірної квартири ОСОБА_2, що діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, та ОСОБА_4 (а.с. 148).

Протокольною ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 26 травня 2015 року до спільного розгляду з первісним позовом прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (після зміни назви КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва») про визнання права користування житлом.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 18 вересня 2015 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва», третя особа Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація про визнання права користування житлом залишено без розгляду (а.с. 211-212).

Представник позивача у судовому засіданні підтримала заявлені вимоги та просила їх задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись.

З письмових пояснень ОСОБА_1, що містяться в матеріалах справи, вбачається, що вона з 1999 року проживала в АДРЕСА_1 з ОСОБА_6, з яким 07 липня 2001 року було зареєстровано шлюб. Таким чином, вона набула право користування спірною квартирою. Після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, вона залишилась проживати в квартирі разом з донькою, сином та онуком. Всі комунальні витрати за користування квартирою вона сплачує (а.с. 122-124).

Представник третьої особа у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що згідно ордеру № 1916/30 від 17 березня 1982 року наймачами квартири АДРЕСА_1 були ОСОБА_5 та його син ОСОБА_6 (а.с. 8).

З позову вбачається, що ОСОБА_5 був знятий з реєстраційного обліку в зв'язку з вибуттям для проживання за іншою адресою.

З довідки № 488 від 19 лютого 2014 року, виданої КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, вбачається, що ОСОБА_6 19 жовтня 2006 року знятий з реєстраційного обліку в зв'язку зі смертю. У квартирі АДРЕСА_1 ніхто не зареєстрований (а.с. 9).

07 липня 2001 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 був укладений шлюб. ОСОБА_1 після одруження змінила прізвище на «ОСОБА_1», що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с. 54).

З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що вона з липня 2001 року проживає в АДРЕСА_1 як дружина ОСОБА_6 Разом з нею проживають ще її діти ОСОБА_2 та ОСОБА_4, а також її онук ОСОБА_3

20 жовтня 2006 року ОСОБА_1 зверталась до КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації з заявою про внесення змін до договору найму та визнання її наймачем квартири АДРЕСА_1 (а.с. 55).

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.

Однак відсутність письмової згоди членів сім'ї наймача на вселення сама по собі не свідчить про те, що особи, які вселилися, не набули права користування жилим приміщенням, якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що вони висловлювали таку згоду.

Згідно частин 1, 2 ст. 64 ЖК УРСР члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 ЖК УРСР особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що ОСОБА_6 не надавав згоди на вселення ОСОБА_1 до спірної квартири в якості його дружини.

У матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_6 за свого життя заперечував проти проживання відповідачів в спірній квартирі. Він не звертався з цього приводу до будь-яких державних чи комунальних органів.

З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що вона постійно проживає в АДРЕСА_1 з моменту укладення шлюбу з ОСОБА_6, вела з ним спільне господарство, сплачувала комунальні платежі, що підтверджується наданими суду копіями квитанцій про сплату комунальних послуг (а.с. 58-74).

З огляду на наведене, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 64, 65 ЖК УРСР, п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні позову Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, що діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація про виселення.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: