Рішення № 51594657, 29.09.2015, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/656/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

29 вересня 2015 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді Тучинської Н.В. секретаря Хонькович Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Сторони перебувають у договірних правовідносинах на підставі Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 17 квітня 2013 року. Відповідно до умов Угоди позивач надав відповідачеві строковий кредит у розмірі 69674 гривні 46 копійок строком на 6 місяців у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку на споживчі цілі зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,001 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 31 жовтня 2013 року. Відповідач своє зобов'язання по щомісячному платежу для погашення заборгованості по кредиту, процентів та інших витрат належним чином не виконала. Станом на 01 липня 2015 року у ОСОБА_2 утворилася перед Банком заборгованість за кредитом на загальну суму 318837 гривень 13 копійок, в тому числі: 57974 гривні 69 копійок заборгованість за кредитом, 12 гривень 84 копійки заборгованість по процентах за користування кредитом, 20870 гривень 82 копійки заборгованість по комісії за користування кредитом, 239978 гривень 78 копійок штраф, передбаченим п. 2.2. Генеральної угоди.

Представник позивача (а.с. 53, 67) у судове засідання не зявився, подав до суду заяву, у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив провести розгляд справи у його відсутності, не заперечив проти постановлення заочного рішення (а.с. 64).

Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання на 26 серпня 2015 року та 11 вересня 2015 року не зявилася, судові повістки повернулись з відміткою, що адресат за зазначеною адресою (с. Котюжани Мурованокуриловецького району) не проживає (а.с. 54-55, 61-62).

Відповідно до ч. 9 ст. 74 ЦПК України, відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування) місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.

У судове засідання на 29 вересня 2015 року ОСОБА_2 викликалася через оголошення в газетті «Вінниччина» № 73 від 18 вересня 2015 року (а.с. 59, 63).

Судом на підставі ч. 4 ст. 169 та ст. 224 ЦПК України ухвалено провести заочний розгляд справи.

Розглянувши справу в судовому засіданні, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості із ОСОБА_2 підлягають до повного задоволення, виходячи з наступного:

На підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30 квітня 2009 року (а.с. 36) Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 «ПриватБанк» є правонаступником прав та обовязків Закритого акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк». Зміну найменування юридичної особи проведено 17 липня 2009 року (зворот а.с. 35).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Частиною 1 ст. 3 ЦПК України передбачено право кожної особи у порядку, встановленому цивільно-процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у договірних правовідносинах на підставі Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання надання продукту кредитних карт від 17 квітня 2013 року (а.с. 6), яка була укладена на основі особистого бажання ОСОБА_2 з метою створення вигідних умов для виконання нею зобовязань за кредитними договорами № SAMDN50000023048458 від 14 серпня 2008 року, № SAMDNS0000019197900 від 12 січня 2008 року та № VIUWNN00000005 від 03 червня 2008 року.

Предметом договору є строковий кредит в сумі 69674 гривні 46 копійок, які відповідач отримала шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку на споживчі цілі, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,001 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. ОСОБА_2 зобовязувалась погашати заборгованість за кредитом з 01 по 25 число кожного місяця шляхом надання банку коштів у сумі 11612 гривень 41 копійка (щомісячний платіж) та здійснити останнє погашення кредиту не пізніше 31 жовтня 2013 року.

Невідємною частиною Договору є Умови і правила надання банківських послуг (а.с. 6).

Позичальник зобовязувалася погашати заборгованість по кредиту, відсоткам за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором (п. 2.1 Генеральної угоди та п. 2.1.1.5.5 Умов та провил надання банківських послуг (зворот а.с. 25)).

Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, в установлений строк і відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Пунктом 2.5 Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов і правил надання продукту кредитних карт, передбачено, що позичальник зобовязується повернути суму кредиту, процентів та винагороди відповідно до Генеральної угоди та Умов і правил (п. 2.1.1.5.6 Умов і правил надання банківських послуг (зворот а.с. 25)).

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства. З наданими Банком умовами кредитування відповідач погодилася про що ствердила своїм підписом у заяві та генеральній угоді (зворот а.с.5, а.с. 6).

Розрахунком заборгованості за кредитним договором (а.с. 8-9) доведено, що відповідач позичальник ОСОБА_2 своєчасно не надавала Банку грошові кошти для погашення заборгованості та тривалий час, не виконувала свої зобов'язання по кредитному договору. Із розрахунку заборгованості вбачається, що останнє погашення кредиту позичальник здійснювала 31 травня 2013 року (а.с. 4).

Отже, вимога позивача про стягнення із ОСОБА_2 заборгованості за кредитом в сумі 57974 гривні 69 копійок (тіло кредиту) підлягає до повного задоволення.

Статтею 536 та частиною 1 статті 1054, статтею 1056-1 ЦК України, а також умовами Договору передбачено, що за користування чужими грошовими коштами позичальник має сплачувати відсотки.

За користування кредитом ОСОБА_1 нараховує позичальнику відсотки у розмірах передбачених «Тарифами Банку» із розрахунку 360 календарних днів у році, що передбачено п. 2.1.1.12.6 Правил користування платіжною карткою (зворот а.с. 28).

Пунктом 2.1 Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов і правил надання продукту кредитних карт від 17 квітня 2013 року (а.с. 6) встановлений розмір відсотків за користування кредитом у розмірі 0,001 % у місяць на суму залишку заборгованості за кредитом.

Розрахунком заборгованості за кредитним договором (а.с. 4) доведено, що ОСОБА_2 з моменту отримання кредиту і до моменту звернення банку в суд із цим позовом допустила заборгованість по процентах за користування кредитом в сумі 12 гривень 84 копійки.

У п. 2.1.1.5.5 Умов і правил надання банківських послуг передбачено зобовязання Позичальника погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором (зворот а.с. 25).

Станом на 01 липня 2015 року у ОСОБА_2 утворилася заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 20870 гривень 82 копійки (а.с. 4).

Пунктом 2.2. Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов і правил надання продукту кредитних карт, передбачено, що відповідно до ст.ст. 212, 611, 651 ЦК України при порушенні позичальником строків погашення заборгованості, вказаних у Генеральній угоді, Умовах і правилах, більше ніж на 31 день, по зобовязаннях строк яких не настав, сторони погодили, що строк повернення кредиту рахується 32-ий день з моменту виникнення порушення. Заборгованість по кредиту, починаючи з 32-го дня порушення, рахується простроченою. Позичальник сплачує банку штраф у сумі 239978 гривень 78 копійок (розмір штрафних санкцій, списаних ОСОБА_2 за кредитними договорами № SAMDN50000023048458 від 14 серпня 2008 року, № SAMDNS0000019197900 від 12 січня 2008 року та № VIUWNN00000005 від 03 червня 2008 року (п. 1.1.1, 1.2.1, 1.3.1 Генеральної угоди)).

Представник позивача у позовній заяві просить стягнути із ОСОБА_2 штраф, передбачений п. 2.2. Генеральної угоди, в розмірі 239978 гривень 78 копійок.

ОСОБА_2 добровільно погодилась на укладення Генеральної угоди з метою списання штрафних санкцій за попередніми договорами кредиту № SAMDN50000023048458 від 14 серпня 2008 року, № SAMDNS0000019197900 від 12 січня 2008 року та № VIUWNN00000005 від 03 червня 2008 року, сплатила по ньому один щомісячний платіж, а отже, не вважала їх несправедливими.

За таких обставин, у разі невиконання зобовязань за договором, на вимогу Банку позичальник зобовязаний виконати зобовязання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплатити винагороди банку, а тому грошова вимога позивача до ОСОБА_2 є обґрунтованою та такою що відповідає вимогам закону.

Як слідує із розрахунку заборгованості за кредитним договором, ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх зобовязань за договором, не погашає заборгованість, яка виникла, чим порушує зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.

Частиною 2 ст. 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за його порушення.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

До судових витрат відносяться, зокрема, судовий збір (ст. 79 ЦПК України) При зверненні до суду з цим позовом позивачем було сплачено 3188 гривень 37 копійок судового збору (а.с. 1).

Тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 3188 гривень 37 копійок судових витрат.

Керуючись Генеральною угодою від 17 квітня 2013 року, ст.ст. 525, 526, 530, 536, 549-552, 611, 612, 615, 626, 628, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 215, 224, 226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити. Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії АА № 638633, виданий Мурованокуриловецьким РВ УМВС України у Вінницькій області 21 січня 1998 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299, рах. (для погашення заборгованості та відшкодування судових витрат) № 29092829003111) заборгованість по кредиту в розмірі 318837 (триста вісімнадцять тисяч вісімсот тридцять сім) гривень 13 копійок, а також судові витрати в сумі 3188 (три тисячі сто вісімдесят вісім) гривень 37 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Мурованокуриловецький районний суд.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: ______