Рішення № 51588897, 03.04.2013, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 2034/9826/2012

Провадження по справі № 2/635/561/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2013 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Бобко Т.В.

секретар судових засідань ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом Повного товариства «Ломбард ПРАТ «Грантполіс» і Компанія» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором фінансового кредиту, -

В с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом, яким просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму заборгованості на загальну суму 21557, 44 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 24 вересня 2008 року між Повним товариством «Ломбард ПРАТ «Грантполіс» і Компанія» та ОСОБА_2 був укладений договір фінансового кредиту № С-46/09-2008, згідно умов якого позивач надає відповідачу фінансовий кредит у розмірі 15000 гривень строком до 24.09.2009 року, за користування яким останній сплачує 65% річних, а у випадку прострочення погашення кредиту 130% річних та пеню у розмірі 1% від суми невиконаних зобовязань. Позивач свої зобовязання за вказаним договором виконав у повному обсязі. Відповідачем до теперішнього часу не повернуто суму тіла кредиту у розмірі 15000 гривень та не сплачені проценти за користування кредитними грошовими коштами у розмірі 6557, 44 гривень, а всього його заборгованість за договором фінансового кредиту за наданим позивачем розрахунком складає 21557, 44 гривень.

Представник позивача ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності підтримав позовні вимоги у повному обсязі та пояснив про обставини викладені вище, а також зазначив, що правовідносини з приводу фінансового кредиту склалися у Повного товариства «Ломбард ПРАТ «Грантполіс» і Компанія» саме з відповідачем, а не з будь-якими іншими особами, тому звертатися з вимогами до інших осіб будь-яких правових підстав немає. Сума процентів за спірним договором у дійсності складає значно більшу суму, ніж просить стягнути позивач, але враховуючи матеріальне становище відповідача, позивач вважає можливим зменшити суму нарахованих за договором процентів до 6557, 44 гривень.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі та пояснив, що кредитний договір підписала виключно за проханням ОСОБА_4, з яким на той час проживала однією сімєю, гроші за даним договором отримав ОСОБА_4, особисто вона ніякого майна ломбарду у заставу не передавала, але бачила, що ОСОБА_4 передав директору ломбарду ОСОБА_5 коробку з-під телевізора При цьому ОСОБА_4 запевнив її, що ніякої відповідальності вона нести не буде, оскільки він передає у заставу телевізор , вартість якого значно перевищує суму кредиту, а також запевнив її, що особисто погасить всі зобовязання перед ломбардом. В 2011 році, коли з ОСОБА_4 відносини були припинені, до неї приїжджали чоловіки, які представилися працівниками Повного товариства «Ломбард ПРАТ «Грантполіс» і Компанія» та повідомили їй про необхідність виконати свої зобовязання перед ломбардом. Після чого вона зрозуміла, що ОСОБА_4 її обманув та звернулася з заявами відносно шахрайських дій ОСОБА_4 до органів міліції та прокуратури, але на цей час ніякої відповіді на свої звернення не отримала.

Представник відповідача ОСОБА_6, яка діє на підставі договору про надання правової допомоги у судовому засіданні підтримала доводи відповідача, зазначивши, що відповідач не повинна сплачувати суму заборгованості за кредитним договором, оскільки ніяких грошей не отримувала, а договір підписала під впливом обману з боку ОСОБА_4 Також зазначила, що хоча відповідач особисто ніякого майна у заставу не передавала, але передача майна у вигляді телевізора, вартість якого значно перевищує суму кредиту, фактично відбулася ОСОБА_4 ОСОБА_5, то ломбард повинен звернути стягнення на предмет займу телевізор.

Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

25.09.2008 року між сторонами укладений договір фінансового кредиту № С-46/09-2008, згідно умов якого позивач надає відповідачу фінансовий кредит у розмірі 15000 гривень строком до 24.09.2009 року включно, за користування кредитом позичальник сплачує 65% річних, а у випадку прострочення погашення кредиту 130% річних, сплата процентів здійснюється щомісячно не пізніше 25 числа кожного місяця. Забезпеченням виконання зобовязання позивальника за даним договором є договір застави майна № З-46/09-2008 від 25.09.2008 року. Відповідно до п. 6.4 договору фінансового кредиту, він набирає сили з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами прийнятих зобовязань. Договір фінансового кредиту підписаний директором Повного товариства «Ломбард ПРАТ «Грантполіс» і Компанія» ОСОБА_5 та ОСОБА_2 Зазначений також містить підпис ОСОБА_2 про її ознайомлення і згоду з умовами договору. Факт підписання договору фінансового кредиту відповідачем у судовому засіданні не заперечується.

З аналізу тексту зазначеного кредитного договору вбачається, що він відповідає вимогам Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами, затвердженого Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 26.04.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.05.2005 року за № 565/10845.

Згідно видаткового касового ордеру № 368 від 25.09.2008 року, ОСОБА_2 одержала особисто 15000 гривень за договором фінансового кредиту № С-46/09-2008 від 25.09.2008 року.

Надані позивачем копії додаткових угод №1 та №2 до договору фінансового кредиту № С-46/09-2008 від 25.09.2008 року про зміну процентної ставки за користування кредитом та прострочку повернення кредиту виключені судом із кола доказів з підстав, передбачених ч. 2 ст. 185 ЦПК України, у звязку із відсутністю у позивача оригіналів зазначених документів та заперечення відповідачем справжності її підпису.

Як вбачається зі змісту договору застави майна № З-46/09-2008 від 25.09.2008 року та додатку №1 до зазначеного договору, ОСОБА_2 передала в заставу позивачу телевізор Samsung LE 52F96 BDX вартістю 20000 гривень та холодильник «GORENJE RK 2000 P2» вартістю 5000 гривень, місцем знаходження заставного майна сторонами визначено місце проживання ОСОБА_2 Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул.. Залізнична, 10. Справжність свого підпису в договорі застави відповідач у судовому засіданні не заперечувала.

Відповідно до ст.. 1054 ЦК України за кредитним договором, бак або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика».

Відповідно до ст.. 1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у такій самій сумі у строк та в порядку, що встановлені договору.

Як встановлено у судовому засіданні з пояснень сторін, жодних виплат за договором фінансового кредиту після його підписання відповідач не здійснювала, тобто свої зобовязання за договором не виконувала.

Доводи відповідача в заперечення позовних вимог про те, що відповідальність за даним договором повинен нести ОСОБА_4, оскільки він виконував усі дії, повязані із зазначеним договором: передавав майно у заставу, одержував гроші, суд вважає безпідставними, оскільки як вбачається з наданих позивачем письмових доказів, зазначених вище, вбачається, що саме ОСОБА_2 підписала договір фінансового кредиту та отримала гроші. ОСОБА_2 не надано суду жодних належних та допустимих доказів про притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за здійснення шахрайських дій відносно неї.

Судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про допит у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_4,який, за думкою відповідача, міг би підтвердити факт отримання ним грошей за кредитним договором, а також факт передачі майна у заставу, оскільки, як встановлено судом, стороною кредитних правовідносин є саме відповідач по справі.

Посилання відповідача на те, що позивач повинен звернути стягнення за телевізор), вартістю 25000 гривень, який був фактично переданий ОСОБА_4, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки відповідно до ст.. 589 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, є правом, а не обовязком заставодержателя. Крім цього, судом враховується, що договором застави місцем знаходження майна зазначено місце проживання відповідача, що відповідає положенням Параграфу 6 «Застава» Глави 49 ЦК України та є перешкодою для реалізації позивача права звернення стягнення на предмет застави.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.. 88 ЦПК України а саме - судовий збір у сумі 215, 57 гривень суд стягує з відповідача на корсить позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись Параграфом 6 «Застава» Глави 49 ЦК України, ст..ст. 589, 1049, 1054 ЦК України, Положенням про порядок надання фінансових послуг ломбардами, затвердженим Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 26.04.2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.05.2005 року за № 565/10845, ст.ст. 10, 11, 79, 84, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Повного товариства «Ломбард ПРАТ «Грантполіс» і Компанія» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором фінансового кредиту задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Повного товариства «Ломбард ПРАТ «Грантполіс» і Компанія» суму заборгованості за договором фінансового кредиту №С-46/09-2008 від 25 вересня 2008 року у розмірі 21557 (двадцять одна тисяча пятсот пятдесят сім) гривень 44 копійки (р/р 265040066901 в АВУБ «Грант», код банка 351607, код ЄДРПОУ 24345991).

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Повного товариства «Ломбард ПРАТ «Грантполіс» і Компанія» судовий збір у сумі 215 (двісті п'ятнадцять) гривень 57 копійки (р/р 265040066901 в АВУБ «Грант», код банка 351607, код ЄДРПОУ 24345991).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: