Рішення № 51588026, 28.09.2015, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/9521/15-ц

Провадження № 2/643/3695/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2015 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого суді Погасій О.Ф.,

при секретарі Бровкіної М.І.,

заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

До суду 10 червня 2015 року з позовною заявою звернувся ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4, після її смерті відкрилась спадщина на частину квартири АДРЕСА_1, що належить на праві спільної сумісної власності його матері ОСОБА_4 та його брату ОСОБА_3, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 04.02.2000 р. приватним нотаріусом ХМНО Беседою О.Д. за р. № 2-60. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті його матері є він ОСОБА_2 та його брат ОСОБА_3 Його брат ОСОБА_3 тривалий час не проживає на території України, місце його проживання на теперішній час невідомо. У встановлений законом строк він, позивач, звернувся в Одинадцяту ХДНК із заявою про прийняття спадщини, його брат ОСОБА_3 з такою заявою не звертався. Проте, в оформленні спадщини нотаріус йому відмовив постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 20.05.2015 року в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на квартиру, відсутністю інформації про те, чи має ОСОБА_3 право на обов'язкову частину у спадщині та відсутністю документів, що підтверджують його родинні відносини з померлою.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, зазначивши, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності його матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та його брату ОСОБА_3, який із заявою про прийняття спадщини після смерті матері не звертався. При житті його мати ОСОБА_4 склала заповіт, яким заповідала своїй племінниці право власності на вклади. Вважав доцільним вирішувати справу на підставі наявних в ній доказів.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив, в зв'язку з чим суд розглядає справу за його відсутністю на підставі наявних доказів.

Суд, заслухавши пояснення позивача та дослідивши письмові докази, встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.

Як вбачається з ксерокопії листа КП «ХМБТІ» від 10.04.2015 року, згідно матеріалів інвентаризаційної справи станом на 31.12.2012 року на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_4, ОСОБА_3, згідно договору купівлі-продажу, посвідченого 04.02.2000 р. приватним нотаріусом ХМНО Беседою О.Д. за р. № 2-60 (а.с.5).

Згідно ксерокопії довідки КОЖК «Призма № 293» від 17.10.2014 року ОСОБА_4, померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на день смерті мешкала та була постійно зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про смерть (а.с.6).

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до положень ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Позивач ОСОБА_2 є сином померлої ОСОБА_4, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про народження (а.с.8), та є спадкоємцем першої черги, звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері.

Постановою державного нотаріуса Одинадцятої ХДНК від 20.05.2015 року № 2801/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_1 та вклади з відповідними відсотками та нарахованою компенсацію відмовлено в зв'язку з тим, що спадкоємцем не було надано до нотаріальної контори правовстановлюючого документу на зазначену квартиру та свідоцтва про право на спадщину за заповітом; свідоцтва про право на спадщину за законом на вклади з відсотками, невиплаченою компенсацією та індексацію; через неможливість обчислити обов'язкову частку спадщини спадкоємця за законом, які прийняли спадщину, зокрема, ще одного сина померлої ОСОБА_3; відсутністю документів, що підтверджують родинні відносини спадкоємця ОСОБА_3 з померлою (а.с.9).

Відповідно до ч.1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суду не надані докази на підтвердження того, за ким зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 на час звернення до суду, тобто правовстановлюючі документи на квартиру.

Як зазначив у судовому засіданні позивач, його мати при житті склала заповіт на ім'я своєї племінниці, які заповідала вклади, відомостей про інших спадкоємців, які мали б право на спадщину, суду не надано.

Відсутні відомості про осіб, які зверталися із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4, або про відмову від прийняття спадщини, чи видавалось свідоцтво про право на спадщину.

За таких обставин, позовні вимоги не доведені та такі, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 74, 79, 169, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги позивачем та письмової заяви про перегляд заочного рішення відповідачем.

Суддя О.Ф. Погасій