Ухвала суду № 51583429, 29.09.2015, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/6882/15-к

Провадження № 1-кп/569/440/15

У Х В А Л А

29.09.2015 року

Рівненський міський суд Рівненської області

В особі головуючого-судді Бучко Т.М.

секретар Тригубець Ю.М.

з участю прокурора Дейнеки Н.В.

потерпілої ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне кримінальне провадження № 12015000000000032 про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Рівненського міського суду знаходиться кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді особистого зобовязання. В обґрунтування заявленого клопотання покликається на наявність підстав вважати, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Потерпіла підтримала клопотання прокурора.

Обвинувачений та його захисник заперечили проти задоволення клопотання, оскільки прокурором не доведено та не надано суду будь-яких доказів існування передбачених ст.177 КПК України ризиків, а тому підстав для застосування запобіжного заходу немає.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно із ч.3 ст.194 КПК України суд має право зобовязати обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або іншого органу державної влади, визначеного судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

Суд вважає встановленою наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України.

Однак, ризики, які прокурор вважав встановленими і зазначив у вказаному клопотанні, не доведені фактичними обставинами справи. Обвинувачений являється до суду, не будучи тривалий час обтяженим заходами забезпечення взагалі, та виконує всі покладені судом на нього обов'язки. Доказів спроб переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу чи свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню суду не надано.

Оскільки клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобовязання не доводить наявність обставин, передбачених п.2 та п.3 ст.194 КПК України, суд вважає достатнім зобов'язати обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду.

На підставі наведеного та керуючись ст.177, 194, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

Зобовязати обвинуваченого ОСОБА_2 на період судового розгляду прибувати до суду за кожною вимогою.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Суддя