Вирок № 51572182, 02.09.2015, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/881/15-к

Провадження № 1-кп/366/149/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2015 року Іванківський районний суд Київської області у складі: головуючого - судді Ткаченка Ю.В., при секретарі судового засідання Євтушенко В.Д., за участю прокурора Маркова О.В., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника потерпілої адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків, Київської області кримінальне провадження за обвинувальним актом за номером в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 12014110180000692 щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3, тимчасово не працюючого (перебивається тимчасовими підробітками з приватних перевезень), ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України,-

ВСТАНОВИВ:

04 жовтня 2014 року, близько 18 години, водій ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, керуючи технічно справним автомобілем «Фольксваген- Гольф», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по вул. Леніна в с. Соснівка, Іванківського району, Київської області. Під час руху в порушення п.2.3 б Правил дорожнього руху України (далі ПДР) затверджених постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001 року, відповідно до якого водій повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, водій ОСОБА_1 був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну; в порушення п.12.3 ПДР України відповідно до якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій обєктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, водій ОСОБА_1 виявивши небезпеку для руху не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка переходила проїзну частину з права на ліво.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, пішохід ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритого 2-го ступеню сегментарного уламкового перелому кісток правої гомілки у середній третині зі зміщенням уламків, забійної рани медіальної поверхні правої гомілки, закритого перелому стернального кінця правої ключиці зі зміщенням, синця грудинного кінця правої ключиці, субкапітального перелому малогомілкової кістки зліва зі зміщенням, гематоми верхньої третини латеральної поверхні лівого стегна, забійної рани надбрівної ділянки зліва, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Порушення вказаних вимог ПДР України водієм ОСОБА_1 знаходяться в прямому причинному звязку з отриманням тяжкого тілесного ушкодження пішоходом ОСОБА_4

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав вину та пояснив, що 04.10.14 року, близько 18 години, він рухався на автомобілі «Фольксваген- Гольф», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в бік смт. Іванків. Проїжджаючи по вул. Леніна в с. Соснівка, Іванківського району, Київської області, під час руху помітив, що з правої сторони з передньої частини автомобіля «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_2 на проїзну частину дороги вийшла потерпіла ОСОБА_4 та пройшла за осьову лінію дороги, майже перетнула дорогу. Він підїжджаючи до мікроавтобуса Мерседес пригальмував та побачивши потерпілу подав звуковий сигнал клаксоном, після чого потерпіла різко почала рухатись в зворотний бік з ліва на право. Під час цього, маючи за мету ухилитися від зіткнення з автомобілем «Мерседес», ОСОБА_1 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4

Цивільні позови прокурора про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, визнає повністю на зазначені в позовах суми. Крім того, надав суду оригінали платіжних доручень про повне відшкодування позову прокурора в інтересах Іванківської ЦРЛ на суму 487 гривень, та часткове відшкодування позову прокурора в інтересах держави в особі Департаменту Фінансів Київської міської державної адміністрації із загальної суми позову 5868 гривень 30 копійок, на суму 500 гривень.

Цивільний позов потерпілої про відшкодування матеріальної шкоди на суму 22086 гривень 66 копійок та 20000 гривень моральної шкоди, а також витрат на правову допомогу на суму 200 гривень, він не визнає, оскільки на його думку позов є необґрунтований.

Однак, він повністю визнає ту обставину, що здійснив наїзд на потерпілу, але не погоджується з тим, що міг ухилитися від вказаного наїзду. У вчиненому щиро розкаюється.

Допитана у судовому засіданні як свідок ОСОБА_5, показала суду, що вона проживає в смт. Іванків, працює, старшим економістом в Іванківському районному споживчому товаристві, з потерпілою є рідні сестри близнючки, з обвинуваченим ОСОБА_1 наглядно знайома лише по причині судових засідань, стосунків з ним не підтримує. Крім того, вона пояснила, що в день ДТП вона виїхала за межі Іванкова в село. Вже після аварії вона приїхала до лікарні, привезла ліки та чистий одяг. При освідуванні сестри вона не була присутня, та не знає результатів. Пів року її сестра пролежала в лікарні, і по сьогодні потребує допомоги та стороннього догляду. Вона не могла в силу своєї роботи весь час бути біля сестри, тому платила медичній сестрі за догляд. Про обставини ДТП, сестра казала, що була в селі, копали картоплю. У неї в гостях були родичі, горілки не пили, а пригощала домашньою наливкою. Потім йла до знайомої, яка живе біля магазину, що неподалік від місця аварії. Переходила дорогу, дійшла до середини, повернулась, побачила, що на неї летить машина, вона злякалась. Щодо цивільного позову, вважає що він обґрунтований доказами і зазначає що суму, яка вона бажає стягнути зі ОСОБА_1 є мізерною, оскільки підтверджуючі документи (чеки, товарні накладні) про витрати на лікування почала збирати лише після рекомендації лікаря. А взагалі сума затрачених коштів на лікування значно перевищує заявлену суму в позові. Крім того, зазначила, що на сьогоднішній день її сестра ОСОБА_4 потребує і буде потребувати значних матеріальних ресурсів на лікування та операції.

Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_1 доводиться письмовими доказами, зібраними в ході досудового розслідування, а саме:

-Протоколом огляду місця ДТП від 04.10.2014 року з план-схемою та ілюстративною таблицею до нього;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 19.11.2014 року, відповідно до якого ОСОБА_1 відобразив в повній мірі свої дії, що відбулися 04.10.2014 року вул. Леніна в с. Соснівка, Іванківського району, Київської області під час здійснення наїзду на пішохода ОСОБА_4М;

-висновком експерта № 3/Є від 16.01.2015 у громадянки ОСОБА_4 малися ушкодження: відкритого 2-го ступеню сегментарного уламкового перелому кісток правої гомілки у середній третині зі зміщенням уламків, забійної рани медіальної поверхні правої гомілки, закритого перелому стернального кінця правої ключиці зі зміщенням, синця грудинного кінця правої ключиці, субкапітального перелому малогомілкової кістки зліва зі зміщенням, гематоми верхньої третини латеральної поверхні лівого стегна, забійної рани надбрівної ділянки зліва, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя;

- висновком експерта № 1087А від 04.12.2014 з ілюстрованими таблицями, за яким рульове керування автомобіля НОМЕР_3, на момент огляду, знаходиться в працездатному стані. Система робочого гальма вказаного автомобіля на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед ДТП, не виявлено.

- висновком експерта № 1249А від 15.01.2015 в заданій дорожній ситуації слід гальмування залишений автомобілем НОМЕР_3, на місці пригоди відповідає швидкості 38-40 км/год. В даній дорожньо-транспортній ситуації, водій зазначеного вище автомобіля мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом застосування термінового гальмування в момент виникнення небезпеки для руху;

Суд вважає вину обвинуваченого доведеною та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Відповідно до ст. 66 Кримінального кодексу України, судом встановлено обставину, яка помякшує покарання обвинуваченої щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого судом не встановлено.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, та особу обвинуваченого, який не судимий, повністю визнав вину, щиро покаявся у скоєному, частково відшкодував цивільні позови прокурора, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, злочин вчинив внаслідок необережності, тимчасово не працює, перебивається тимчасовими підробітками (нерегулярними приватними перевезеннями, тобто заробіток повязаний з керуванням транспортними засобами водій).

Захисник потерпілої адвокат ОСОБА_2 у судових дебатах погодився із запропонованою прокурором мірою покаранням у вигляді 3 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, з іспитовим строком 1 рік. Цивільний позов потерпілої, про стягнення зі ОСОБА_1 22086 гривень матеріальної, 20000 гривень моральної шкоди та 200 гривень витрат на правову допомогу просив задовольнити як обґрунтованим доказами.

Також при призначенні покарання, суд приймає до уваги, що обвинувачений не має іншої спеціальності, крім водія автотранспорту.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає що виправлення та перевиховування обвинуваченого можливе без позбавлення волі, зі звільненням обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням та призначенням іспитового строку без застосування додаткового покарання у вигляді позбавлення обвинуваченого права керувати транспортним засобом на певний строк.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

В матеріалах кримінального провадження наявні три цивільні позови.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Цивільний позов Іванківського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі департаменту фінансів Київської обласної державної адміністрації про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_4 від злочину на суму 5868 гривень 30 копійок гривень та в особі управління фінансів Іванківської РДА про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 від злочину на суму 487 гривень 47 коп. підлягає задоволенню у повному обсязі як обґрунтовані доказами, зокрема листом «Іванківської центральної районної лікарні» № 33 від 19.01.2015 року, листом «Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги» № 275 від 11.02.2015 року.

Потерпілою по справі заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого на її користь відшкодування заподіяної шкоди 42086 гривень 66 копійок, а саме витрат на лікування - 22086, 66 грн. та 20000 гривень як відшкодування моральної шкоди. Крім того, потерпіла просить стягнути з обвинуваченого витрати на правову допомогу.

Суд вважає, що позов потерпілої підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

На підтвердження матеріальної шкоди потерпіла надала фіскальні чеки щодо придбання ліків.

Суд, враховуючи характер та обсяг заподіяних потерпілій страждань, обумовлених спричиненням їй тілесних ушкоджень, вимушених змін у житті як самої потерпілої так і її сімї, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану здоровя, виходячи при цьому з принципів виваженості, розумності і справедливості, враховуючи майновий та сімейний стан обвинуваченого ОСОБА_1, вважає можливим частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 (десять тисяч) грн.

Крім того, стягнути зі ОСОБА_1 200 гривень за надання правової допомоги.

Питання щодо речових доказів суд вважає за необхідне вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Судові витрати вирішується судом відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від призначеного судом покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 рік.

Згідно ст. 76 КК України покласти за засудженого ОСОБА_1 наступні обовязки:

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Речовий доказ: автомобіль НОМЕР_4 переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_1 - залишити останньому за належністю.

Судові витрати в кримінальному провадженні - у сумі 491 гривні 40 коп. та 491 гривень 40 коп, за проведення судових інженерно-технічних експертизи № 1087А від 04.12.2014 року та № 1249А від 15.01.2015 року, стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

Цивільний позов потерпілої, ОСОБА_4 задовольнити частково. Стягнути зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 відшкодування заподіяної шкоди 32086, 66 коп., а саме витрат на лікування - 22 086,66 грн. та моральної шкоди на суму 10000 грн.

Цивільний позов Іванківського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі департаменту фінансів Київської обласної державної адміністрації про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_4 від злочину на суму 5868 гривень 30 копійок гривень та в особі управління фінансів Іванківської РДА про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 від злочину на суму 487 гривень 47 коп. задовольнити в повному обсязі.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його нене скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржений протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги через Іванківський районний суд Київської області.

Суддя