Рішення № 51553160, 17.09.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2015 р. Справа № 911/3594/15

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мавібонд СВ», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Край 1», с.Бузова

про стягнення 148012,23 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: не зявився

Від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Мавібонд СВ» (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-1» (далі відповідач) про стягнення 148012,23 грн.

Провадження у справі №911/3594/15 порушено відповідно до ухвали суду від 19.08.2015 року та призначено справу до розгляду на 01.09.2015 року.

Сторони, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 01.09.2015 року без поважних не зявились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали. Розгляд справи відкладався до 17.09.2015 року.

В судове засідання 17.09.2015 року відповідач повторно не зявився, відзив на позов не надав.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.

Розглянувши матеріали справи, та дослідивши надані сторонами докази та пояснення, судом встановлено наступне.

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 17.11.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мавібонд СВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРАЙ» був укладений Договір поставки № 1336 (надалі - Договір).

За умовами Договору Постачальник (позивач) зобов'язувалось постачати і передавати у власність Покупцеві, а Покупець (ТОВ «Край») приймати та оплачувати Товари згідно з замовленням Покупця згідно специфікацій.

03.09.2010 року ТОВ «Мавібонд СВ», ТОВ «КРАЙ-2» та ТОВ «КРАЙ» уклали додаткову угоду до договору №1336 від 17.11.2009 року про заміну Покупця з ТОВ «КРАЙ» на ТОВ «КРАЙ-2» у зобовязанні по Даному Договору.

22.09.2014 року ТОВ «Мавібонд СВ», ТОВ «КРАЙ-2» та ТОВ «КРАЙ-1» уклали додаткову угоду до договору №1336 від 17.11.2009 року про заміну Покупця з ТОВ «КРАЙ-2» на ТОВ «КРАЙ-1» у зобовязанні по Даному Договору.

Згідно зі ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб.

Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Статтею 520 Цивільного кодексу України визначено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Таким чином, за вищенаведеною угодою було здійснено заміну сторони у зобовязанні за Договором.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору на підставі видаткових накладних на адреси ТОВ «КРАЙ-1» був поставлений товар на загальну суму 148012,23 грн. за видатковими накладними: р/накл № МА-0020044 від 18.11.2014 року, р/накл № МА-0020128 від 19.11.2014 року, р/накл № МА-0022098 від 17.12.2014 року, р/накл № МА-0022366 від 21.12.2014 року, р/накл № МБ-0000308 від 13.01.2015 року, р/накл № МБ-0000384 від 14.01.2015 року, р/накл № МБ-0001413 від 28.01.2015 року, р/накл № МБ-0002520 від 15.02.2015 року, р/накл № МБ-0002531 від 15.02.2015 року, р/накл № МБ-0007429 від 30.04.2015 року.

Відповідно до пункту 3.1. Договору поставки та Додатку №4 до даного Договору відповідач зобовязаний проводити оплату кожні 7 днів за реалізований товар. Відповідач в свою чергу не провів оплату за поставлений товар, який станом на 31.05.2015 року реалізований в повному обсязі.

Таким чином, в порушення договірних зобовязань відповідач у визначений Договором строк за поставлений товар повністю не розрахувався, що підтверджується також підписаним ОСОБА_1 звірки взаємних розрахунків станом на 01.07.2015 року.

Матеріалами справи підтверджується заборгованість ТОВ «КРАЙ-1» перед ТОВ «Мавібонд СВ» в сумі 148012,23 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «КРАЙ-1» (08120, Київська обл., Києво-Святошинський район, с.Бузова, вул.Леніна, будинок 215А, кімната 3) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Мавібонд СВ» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, код 35370014) 148 012,23 (сто сорок вісім тисяч дванадцять) грн. основного боргу та 2960,24 (дві тисячі девятсот шістдесят) грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.Ю. Кошик