Рішення № 51551886, 17.09.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2015 р. Справа № 911/3862/15

Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», м. Київ

До Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПРОВІТА», м. Вишгород

Про стягнення 596,10 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не з'явився

Обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа №911/3862/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПРОВІТА» про стягнення 596,10 грн.

Ухвалою суду від 01.09.2015 року порушено провадження у справі №911/3862/15 та призначено розгляд справи на 17.09.2015 року.

В судовому засіданні 17.09.2015 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, відповідач в судове засідання 17.09.2015 року не з'явився.

Оскільки, про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані сторонами докази, судом встановлено наступне.

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 29.11.2010 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» (04.02.2011 року найменування змінено на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра») (позивач, орендодавець) та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Провіта» (відповідач, орендар) було укладено Договір суборенди частини нежитлового приміщення (надалі Договір).

Відповідно до п 1.1 Договору позивач передає, а відповідач приймає у тимчасове платне користування на строк визначений у Договорі, на умовах оренди, без права викупу, частину нежитлового приміщення загальною площею 2 кв.м., за адресою: м. Херсон, вул. Сенявіна, 134

01.12.2010 року позивач передав відповідачу за Актом приймання-передачі частину приміщення, вказаного в Договорі.

Додатковою угодою №2 від 01.12.2011 року до Договору сторони погодили продовження дії Договору до 30.11.2012 року (включно). А також погодили, що у випадку, якщо жодна із сторін договору до закінчення строку дії договору не повідомила іншу сторону про бажання припинити дію додаткової угоди або змінити її умови, угода вважається подовженою на той самий термін і та тих самих умовах.

По закінченню терміну дії Договору, згідно умовами даного Договору та ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України, строк дії Договору було продовжено.

Відповідно до п.5.4 Додаткової угоди від 01.01.2011 року до Договору, орендна плата сплачується орендарем не пізніше 10 числа кожного місяця за поточний місяць.

Пунктами 5.1, 5.2 Додаткової угоди від 01.01.2011 року до Договору встановлено розмір орендної плати за місяць 285,20 грн., в тому числі з ПДВ. При цьому, сторони погодили, що розмір орендної плати щомісячно коригується з урахуванням офіційного встановленого індексу інфляції, за формулою зазначеною в Додаткових угодах.

Як зазначає позивач, на момент звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість в сумі 596,10 грн., яка виникла внаслідок невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо сплати орендних платежів згідно з Договором суборенди частини нежитлового приміщення б/н від 29.11.2010 року за період з лютого 2013 року по березень 2013 року, а саме: за лютий 2013 року 298,20 грн., за березень 2013 року 297,90 грн. Відповідні обставини відповідачем не заперечені та не спростовані.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо наявності заборгованості відповідача зі сплати орендної плати, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення орендної плати в сумі 596,10 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, у відповідності до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, сплата судового збору покладається судом на відповідача в повному обсязі (в розмірі, який підлягав сплаті на момент звернення до суду).

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПРОВІТА» (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 7, код 31704186) на користь Публічного акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код 20025456) 596,10 грн. заборгованості зі сплати орендної плати.

3. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПРОВІТА» (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 7, код 31704186) в доход Державного бюджету України 1827 грн. державного мита.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.Ю. Кошик