Рішення № 51551883, 22.09.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2015 р. справа № 911/3927/15

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», Київська обл., м. Бориспіль

до Державного авіаційного підприємства «Україна», Київська обл., м. Бориспіль

про стягнення 73 920,00 гривень

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №01-2216-99 від 17.01.2015)

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність №01-33/03 від 05.01.2015)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

31.08.2015 Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі-ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Державного авіаційного підприємства «Україна» (далі-ДАП «Україна»/відповідач) про стягнення 73 920,00 грн заборгованості за угодою про оплату послуг, що надаються аеропортом №02.2.1-14/1-02 від 15.09.2014.

У відповідності до наданих суду письмових пояснень, відповідач позов визнав у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.09.2015 порушено провадження у справі №911/3927/15 та призначено справу до розгляду на 22.09.2015.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

15.09.2014 між ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі-виконавець) та ДАП «Україна» (далі-замовник) було укладено угоду про оплату послуг, що надаються аеропортом №02.2.1-14/1-02 (далі-договір), відповідно до якої виконавець надає, а замовник отримує та оплачує послуги з використання майданчиків для ПС, що виконують спеціальні рейси на некомерційній основі та/або знаходяться на зберіганні і не виконують польоти (далі-послуги).

Угода набирає чинності з моменту її підписання обома сторонами та діє до 31.03.2014 включно. Сторони домовились, що відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України умови даної угоди застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 01.11.2013.

Судом встановлено, що позивач свої обовязки за договором виконав належним чином.

Так, на виконання умов договору, протягом листопада 2013-березня 2014 позивачем були надані відповідачу послуги з використання майданчиків для ПС загальною вартістю 73 920,00 грн, що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на актах приймання-здачі виконаних послуг:

- б/н від 18.09.2014 на суму 29 568,00 грн,

- б/н від 18.09.2014 на суму 44 352,00 грн.

З метою оплати відповідачем вартості наданих за договором послуг, позивачем було виставлено рахунки:

- №71/314 від 18.09.2014 на суму 29 568,00 грн,

- №71/315 від 18.09.2014 на суму 44 352,00 грн. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобовязань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення першим умов договору.

Натомість, відповідач свої обовязки за договором в частині оплати вартості наданих послуг не виконав, внаслідок чого за ним утворилось 73 920,00 грн заборгованості, що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на акті звірки розрахунків за період з 15.09.2014 по 30.06.2015.

Наявність 73 920,00 грн заборгованості відповідача за договором підтверджується наданою суду довідкою позивача №01-22-3764 від 10.09.2015, а також визнається відповідачем у повному обсязі.

З метою досудового врегулювання даного спору, 07.08.2015 позивачем було надіслано відповідачу претензію №35-28/5-100 від 07.08.2015, відповідно до якої позивач інформував останнього про наявність заборгованості за договором та вимагав її погашення.

У відповідь на вказану претензію, 18.08.2015 листом №01-25/1476 відповідач визнав факт надання позивачем послуг за договором вартістю 73 920,00 грн та повідомив про те, що виникнення заборгованості повязане не з умисним ухиленням останнього від оплати рахунків, а є наслідком недостатнього фінансування відповідача, як державного підприємства, що повністю утримується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Посилаючись на те, що відповідач остаточні розрахунки за договором не провів, позивач просить суд стягнути з першого 73 920,00 грн заборгованості по оплаті вартості наданих протягом листопада 2013-березня 2014 послуг за договором.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903, ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктами 3.3 та 3.7 договору передбачено, що виконавець протягом 10 календарних днів з моменту підписання даної угоди виставляє замовнику рахунок за надані у період з 01.11.2013 по 31.12.2013 послуги, а замовник зобовязується протягом 10-ти банківських днів з моменту отримання рахунку здійснити його оплату.

Виконавець протягом 10 календарних днів з моменту підписання даної угоди виставляє замовнику рахунок за надані у період з 01.01.2014 по 31.03.2014 послуги, а замовник зобовязується протягом 10-ти банківських днів з моменту отримання рахунку здійснити його оплату.

З огляду наведеного, підписання відповідачем актів приймання-здачі виконаних послуг за листопад 2013-березень 2014 за договором без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості наданих позивачем послуг свідчить про прийняття відповідачем таких послуг, а виставлення позивачем рахунків породжує у відповідача обовязок по оплаті вартості наданих послуг у повному обсязі у строки, передбачені умовами договору.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, враховуючи, що відповідач свої грошові зобовязання за договором не виконав, а також те, що розмір заявленої до стягнення заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та є арифметично вірним, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 73 920,00 грн заборгованості по оплаті вартості наданих протягом листопада 2013-березня 2014 послуг за договором підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та визнана відповідачем у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Державного авіаційного підприємства «Україна» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2, ідентифікаційний код 25196197) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08307, Київська обл., м. Бориспіль, міжнародний аеропорт «Бориспіль», ідентифікаційний код 20572069) 73 920 (сімдесят три тисячі девятсот двадцять) грн 00 коп. заборгованості та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 23.09.2015

Суддя В.А. Ярема