Рішення № 51551807, 21.09.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2015 р. Справа № 911/3400/15

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Яготинський маслозавод»

до Яготинської міжрайонної виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

про стягнення 23436,00 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_1, довір. № 3661/07-21 від 24.12.2014 р.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Яготинський маслозавод» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Яготинської міжрайонної виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - відповідач) про стягнення 23436,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на помилкову переплату на рахунок Яготинської міжрайонної виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності суми 23436,00 грн., у звязку з чим просив суд стягнути з відповідача 23436,00 грн. заборгованості, а також відшкодувати витрати зі сплати судового збору.

Розгляд справи відкладався.

31.08.2015 р. до господарського суду Київської області відповідачем було подано клопотання б/н, б/д (вх. № 20128/15 від 31.08.2015 р.), відповідно до якого відповідач просив суд припинити провадження у справі № 911/3400/15 у звязку тим, що відносини між позивачем та відповідачем у даному випадку повязані із здійсненням останнім владних повноважень, оскільки виникли відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» та постанови правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності «Про затвердження Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» № 12 від 25.02.2009 р. З огляду на викладене, даний спір, на переконання відповідача, відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України не підвідомчий господарським судам.

У судовому засіданні 31.08.2015 р. представники позивача позовні вимоги підтримали; представник відповідача просив суд припинити провадження у даній справі.

11.09.2015 р. до господарського суду Київської області ПАТ «Яготинський маслозавод» було подано заперечення проти клопотання відповідача від 31.08.2015 р., відповідно до яких ПАТ «Яготинський маслозавод» заперечував проти припинення провадження у даній справі

Слід зазначити, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Необхідною ознакою субєкта владних повноважень є здійснення цим субєктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись субєктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір. У випадку, якщо субєкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює зазначених владних управлінських функцій (щодо іншого субєкта, який є учасником спору), то такий субєкт не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України необхідних ознак субєкта владних повноважень.

Позивач у даній справі № 911/3400/15 не оскаржує будь-яке рішення відповідача, його дію чи бездіяльність, та не має зауважень щодо здійснення відповідачем владних повноважень.

Спір між позивачем та відповідачем щодо повернення безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 23436,00 грн. виник на підставі статті 387 Цивільного кодексу України, відповідно до якої власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, а також статті 1212 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Отже, спір між позивачем та відповідачем щодо повернення безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 23436,00 грн. підлягає вирішенню господарським судом Київської області на загальних підставах, а клопотання відповідача від 31.08.2015 р. не ґрунтується на приписах статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, клопотання відповідача про припинення провадження у даній справі залишене судом без задоволення.

У судове засідання 21.09.2015 р. представник позивача не зявився; представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд припинити провадження у даній справі.

У судовому засіданні 21.09.2015 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

10.11.2014 р. Публічним акціонерним товариством «Яготинський маслозавод» на підставі платіжного доручення № 1286 від 10.11.2014 р. було перераховано кошти в розмірі 26040,00 грн. на розрахунковий рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в той час як необхідно було сплатити лише 2604,00 грн. для часткової оплати працівникам санаторно-курортної путівки, про що зазначено у призначенні платежу вказаного платіжного доручення.

11.11.2014 р. ПАТ «Яготинський маслозавод» звернулось до Яготинської дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з листом № 1043, яким повідомило про помилково сплачені кошти в сумі 23436,00 грн. та просило їх повернути.

Відповіді на лист отримано не було, грошові кошти не повернуто, у звязку з чим 17.03.2015 р. позивач повторно звернувся до Яготинської міжрайонної виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з листом № 288 з проханням повернути помилково сплачені кошти.

18.03.2015 р. від відповідача на адресу позивача надійшов лист № 84-09-13, в якому повідомлялось, що кошти знаходяться на рахунках Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в ПАТ КБ «Надра» і наразі немає можливості їх повернути.

31.03.2015 р. ПАТ «Яготинський маслозавод» надіслав на адресу відповідача лист № 442, яким звернувся до Яготинської міжрайонної виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з проханням повернути помилково перераховані кошти. Даний лист залишився без відповіді.

30.04.2015 р. ПАТ «Яготинський маслозавод» надіслав на адресу відповідача лист № 559 з проханням повернути помилково перераховані кошти.

22.05.2015 р. ПАТ «Яготинський маслозавод» отримав лист-відповідь, в якому повідомлялось, що кошти знаходяться на рахунках ПАТ КБ «Надра», але оскільки банк став банкрутом, то питання щодо їх перерахування вирішується.

29.05.2015 р. ПАТ «Яготинський маслозавод» було надіслано лист № 632 до Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з проханням допомогти у вирішенні питання про повернення помилково сплачених коштів.

Як зазначав позивач, ПАТ «Яготинський маслозавод» вчинило всі необхідні дії для повернення помилково сплачених коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Оскільки кошти в розмірі 23436,00 грн., перераховані помилково платіжним дорученням № 1286 від 10.11.2014 р., не були повернуті відповідачем на рахунок позивача, останній і звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За приписами ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем не надано суду доказів повернення позивачу надлишково перерахованих останнім коштів у сумі 23436,00 грн.

З урахуванням наведеного вище, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Яготинський маслозавод» про стягнення з відповідача 23436,00 грн. підлягають задоволенню.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Яготинський маслозавод» у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Яготинської міжрайонної виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (07700, Київська обл., Яготинський р-н, м. Яготин, вул. Шевченка, 235, код 26078212) на користь Публічного акціонерного товариства «Яготинський маслозавод» (07700, Київська обл., Яготинський р-н, м. Яготин, вул. Шевченка, 213, код 00446003) 23436 (двадцять три тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп. безпідставно отриманих коштів, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 25.09.2015 р.

Суддя В.М. Бабкіна