ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
22 вересня 2015 рокусправа № 804/16547/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.
суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року в адміністративній справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ємаркет Україна»
до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
в с т а н о в и в :
ТОВ «Ємаркет Україна» у жовтні 2014 року звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0001652201 від 30 квітня 2014 року.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у період з 27.03.2014 по 02.04.2014 було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ємаркет Україна» з питань правильності визначення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за період з 01.01.2012 по 31.12.2013, за результатами якої складено Акт № 785/2201/34716896 від 11.04.2014.
На підставі висновків акту відповідачем 30 квітня 2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001652201, яким ТОВ «Ємаркет Україна» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 48348701,00 грн., у тому числі за грудень 2012 року у розмірі 12547616,00 грн. та за грудень 2013 року у розмірі 35801085,00 грн.
Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки, викладені в акті перевірки, згідно з якими підприємством неправомірно відображено у складі валових витрат декларацій з податку на прибуток на рахунку 92 «Адміністративні витрати» операцій з придбання рекламних та маркетингових послуг, оскільки такі повинні включатись до собівартості реалізованої продукції та відображатись на рахунку 90 «Собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг)», що свідчить про відсутність мети одержання прибутку.
Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає, що відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Положеннями пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті та інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Витрати операційної діяльності, зокрема, включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності ТОВ «Ємаркет Україна» є надання рекламних послуг фізичним та юридичним особам з продажу товарів через мережу Інтернет на сайтах www.slando.ua та www.emarket.ua.
З метою рекламування вказаних сайтів серед користувачів мережі Інтернет позивачем у період 2012 та 2013 років було укладено ряд угод щодо надання рекламних та маркетингових послуг з ТОВ «Акі Онлайн», ТОВ «Аукро Україна», ТОВ «Геміус Україна», ТОВ «Гугл», ТОВ «Джубл», ТОВ «Едлайн», ТОВ «Інтелектуальні віртуальні системи», ТОВ «КП-ТВ», ТОВ «Метеопрог», ТОВ «Перший Інтернет Сейлс Хаус», ТОВ «Смарт Медіа», ТОВ «Сравні Україна», ТОВ «Сьогодні мультимедіа», ТОВ «УАПРОМ», ТОВ «Уа Футбол», ТОВ «Фортеця 2011».
Факт реальності здійснення господарських операцій підтверджується належними та достатніми первинними документами бухгалтерського обліку, що є підставою для віднесення сум витрат по вказаним угодам до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток. Вказана обставина не заперечується відповідачем.
В обґрунтування апеляційної скарги податковий орган зазначив, що витрати, пов'язані з рекламуванням сайтів ТОВ «Ємаркет Україна», є загальновиробничими витратами, які відносяться на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, а тому мали бути враховані при формуванні собівартості власних послуг.
Спростовуючи доводи апелянта, колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту г) підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів включаються до витрат на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, які, в свою чергу, включаються до складу інших витрат, що враховуються для визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за № 27/4248.
Пунктом 17 Положення встановлено, що витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.
Відповідно до пункту 19 Положення витрати на збут включають такі витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема, як витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг).
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності декларування позивачем витрат на придбання рекламних послуг у складі витрат на збут, що в свою чергу свідчить про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0001652201 від 30 квітня 2014 року.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року в адміністративній справі № 804/16547/14 - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.
Повний текст ухвали складений 25 вересня 2015 року.
Головуючий: О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров
Суддя: Т.І. Ясенова
Судове рішення № 51540681, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 22.09.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 804/16547/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: