Постанова № 51540352, 21.09.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2015 р. Справа № 922/1061/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.,

при секретарі Томіній І.В.,

за участю представників сторін:

позивача - Шляхтич О.О. - дов. б/н від 20.01.2015 р.,

1-го відповідача - не з'явився

2-го відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 1-го відповідача (вх. №3177 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 26.03.2015 р. у справі № 922/1061/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП Южтехмаш", м. Київ,

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Капітал Груп", м. Одеса,

2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Харків,

про стягнення 66539,86 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.03.2015 р. у справі № 922/1061/15 (суддя Пономаренко Т.О.) позов задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП ЮЖТЕХМАШ" заборгованість у розмірі 1 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 27,46 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАЛАЙН КАПІТАЛ ГРУП" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП ЮЖТЕХМАШ" заборгованість за договором оренди №179 від 16.05.2014р. у розмірі 61 262,77 грн., неустойку за неповернення обладнання в розмірі 3150,00 грн. та судовий збір у розмірі 1 768,59 грн. В решті позову відмовлено.

1-й відповідач з рішенням господарського суду Харківської області не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАЛАЙН КАПІТАЛ ГРУП" заборгованості за договором оренди № 179 від 16.05.2014 р. у розмірі 61262,77 грн., неустойки за неповернення обладнання в розмірі 3150,00 грн. та судовий збір у розмірі 1768,59 грн. Прийняти нове рішення, яким визнати заборгованість за договором оренди № 179 від 16.05.2014 р. за Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕГАЛАЙН КАПІТАЛ ГРУП" в розмірі 46600,00 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП Южтехмаш" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАЛАЙН КАПІТАЛ ГРУП" страховий завдаток в розмірі 6000,00 грн. за договором оренди № 179 від 16.05.2014 р. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКП Южтехмаш" повернути надлишкову кількість переданого обладнання Товариству з обмеженою відповідальністю "МЕГАЛАЙН КАПІТАЛ ГРУП".

В обґрунтування викладених вимог заявник апеляційної скарги зазначає про те, що встановлена судом першої інстанції сума заборгованості в розмірі 61 262,77 грн. безпідставна, необґрунтована та нічим не підтверджена. При цьому, 1-й відповідач визнає факт передачі позивачем за актами №№ 1-4 обладнання в зазначеній кількості, а також посилається на факт часткової сплати за оренду в сумі 13 440,00 грн. та страховий завдаток в розмірі 6000,00 грн., тому вважає, що сума орендної плати за оренду 4 комплексів обладнання станом на 16.12.2014 становить 46600,00 грн., а не 61262,77 грн. 1-й відповідач також зазначає, що відповідно до підписаних позивачем актів приймання обладнання з оренди, 1-м відповідачем передано, а позивачем прийнято обладнання на підставі актів № 1 від 16.12.2014 та № 1 від 25.02.2015, та виходячи з вказаних актів загальна кількість переданого обладнання перевищує загальну кількість переданого обладнання позивачем при укладанні договору. 1-й відповідач також вважає, що суд першої інстанції безпідставно стягнув з 1-го відповідача неустойку за неповернення обладнання в розмірі 3150,00 грн., посилаючись при цьому на те, що судом першої інстанції не встановлено факту порушення строків повернення обладнання. Крім того, 1-й відповідач зазначає про те, що він не був своєчасно повідомлений про час та місце судового розгляду справи.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому з наведеними 1-м відповідачем доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. Позивач стверджує, що 1-м відповідачем нічим не підтверджується повернення обладнання позивачу за договором, а також зазначає, що у позивача не існує жодної заборгованості перед 1-м відповідачем.

01.07.2015 1-й відповідач надав до суду клопотання про витребування додаткових доказів.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 розгляд справи відкладено на 22.07.2015. Запропоновано позивачу надати для огляду в судовому засіданні оригінал договору оренди № 179 від 16.05.2014: оригінал листа-вимоги, який 17.12.2014 було відправлено на адресу ТОВ "Мегалайн Капітал Груп".

22.07.2015 1-й відповідач надав пояснення по справі, а також документальні докази на підтвердження факту повернення позивачу та вивезення ним обладнання, зокрема акт № 1 прийому обладнання з оренди від 16.12.2014; акт № 1 прийому обладнання з оренди від 25.02.2015; акт № 2 прийому обладнання з оренди від 07.04.2015; довіреність від 06.02.2015; витяг з журналу обліку вивезення майна з об'єкту будівництва. 1-й відповідач звертає увагу на те, що акт № 3 та акт № 4 не містять підпису та печатки 1-го відповідача, а в матеріалах справи відсутні документи на підтвердження передачі обладнання за вказаними актами, тому вважає, що суд першої інстанції стягнув з 1-го відповідача заборгованість за обладнання, яке йому не було передано.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.07.2015 розгляд справи відкладено на 12.08.2015.

11.08.2015 позивач надав пояснення на апеляційну скаргу щодо розрахунку заборгованості, в яких вважає, що надані 1-м відповідачем акти не можуть підтверджувати повернення обладнання з оренди. Також, позивач вказує на те, що факт передачі обладнання по актам №№ 1-4 фактично визнаний 1-м відповідачем в своїх поясненнях, а також підтверджується банківською випискою, оскільки у призначеннях платежу є посилання на акт передачі обладнання № 3 від 23.07.2014.

12.08.2015 1-й відповідач надав свої пояснення по справі, в яких підтверджує факт отримання ним обладнання за актами №№ 1-3, повернення обладнання на підставі актів № 1 від 16.12.2014, № 1 від 25.02.2015, 3 2 від 07.04.2015, а також факт здійснення оплат в загальній сумі 19440,00 грн. За розрахунком 1-го відповідача, заборгованість за договором № 179 становить 36 760,00 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.08.2015 розгляд справи відкладено на 14.09.2015.

В судовому засіданні 14.09.2015 оголошено перерву до 21.09.2015.

2-й відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання не з'явився та причини неявки у судове засідання суду не повідомив.

1-й відповідач своїм правом на участь при розгляді апеляційної скарги в судовому засіданні 21.09.2015 не скористався, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте відповідачі не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників відповідачів, за наявними у справі доказами.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, у лютому 2015 року позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про солідарне стягнення з відповідачів на свою користь заборгованість за Договором оренди №179 від 16.05.2014.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.02.2015 порушено провадження у справі № 922/1061/522 та призначено її до розгляду на 10.03.2015.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.03.2015 розгляд справи відкладено на 26.03.2015.

В призначене судове засідання 26.03.2015 1-й відповідач не з'явився, поштове повідомлення про вручення 1-му відповідачу ухвали суду від 10.03.2015 до суду не поверталось, доказів належного повідомлення 1-го відповідача про час та місце судового розгляду справи на час прийняття рішення матеріли справи не містять.

Проте, суд першої інстанції розглянув справу по суті в судовому засіданні 26.03.2015 та прийняв рішення по справі, не пересвідчившись в наявності доказів щодо належного повідомлення відповідача про час та місце судового розгляду справи.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що ухвала господарського суду Харківської області про призначення справи до розгляду на 10.03.2015 була отримана ТОВ "Мегалайн Капітал Груп" - 12.03.2015, а про призначення справи до розгляду на 26.03.2015 була отримана "Мегалайн Капітал Груп" - 21.05.2015 (а.с. 71, 72, 74), тобто вже після проведення відповідних судових засідань та прийняття рішення у справі. Вказані обставини свідчать про те, що 26.03.2015 справу було розглянуто господарським судом за відсутністю ТОВ "Мегалайн Капітал Груп", не повідомленого належним чином про місце судового засідання, що є у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Що стосується суті даного господарського спору, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, 16 травня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКП ЮЖТЕХМАШ" (Орендодавець) та ТОВ "Мегалайн Капітал Груп". (Орендар) було укладено Договір оренди №179 (надалі - Договір оренди), відповідно до умов якого орендодавець надає орендареві у тимчасове користування вишки тури (обладнання), а орендар зобов'язується виплачувати орендарю орендодавцю орендну плату та, по закінченню оренди, повернути йому зазначене обладнання.

Пунктом 8.1. Договору оренди сторони передбачили, що договір набирає чинності з моменту її підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами обов'язків згідно цього Договору.

Звертаючись до господарського суду, позивач зазначив про те, що в рамках дії договору позивач передав 1-му відповідачу обладнання за наступними актами передачі обладнання у тимчасове користування:

1) Відповідно до акту №1 від 21.05.2014 позивач передав в оренду першому відповідачу вишки тури в наступній комплектації: основа - 4 шт.; секція 1.2 м - 24 шт.; елемент сполучний - 24 шт.; діагональ - 4 шт.; настіл - 4 шт.; розкіс - 96 шт.

Згідно протоколу узгодження ціни, вартість обладнання складає 16900,00 грн., вартість оренди - 80 грн. на добу.

2) Відповідно до акту №2 від 17.06.2014 позивач передав в оренду першому відповідачу вишки тури в наступній комплектації: основа - 4 шт.; секція 1.2 м - 40 шт.; елемент сполучний - 40 шт.; діагональ - 4 шт.; настіл - 4 шт.; розкіс - 160 шт.

Згіднопротоколу узгодження ціни, вартість обладнання складає 21900,00 грн., вартість оренди - 120 грн. на добу.

3) Відповідно до акту №3 від 23.07.2014 позивач передав в оренду першому відповідачу вишки тури в наступній комплектації: основа - 2 шт.; секція 1.2 м - 20 шт.; елемент сполучний - 20 шт.; діагональ - 2 шт.; настіл - 2 шт.; розкіс - 80 шт.

Згідно протоколу узгодження ціни, вартість обладнання складає 10900,00 грн., вартість оренди - 80 грн. на добу.

4) Відповідно до акту №4 від 29.07.2014 позивач передав в оренду першому відповідачу вишки тури в наступній комплектації: основа - 2 шт.; секція 1.2 м - 12 шт.; елемент сполучний - 12 шт.; діагональ - 2 шт.; настіл - 2 шт.; розкіс - 48 шт.

Згідно протоколу узгодження ціни, вартість обладнання складає 10900,00 грн., вартість оренди - 70 грн. на добу.

Таким чином, загальна сума орендної плати за оренду 4 комплектів обладнання станом на день подання позов становить 84140,00 грн.

За даними позивача, з врахування проведення часткової оплати за оренду обладнання в сумі 23040,00 грн. заборгованість 1-го відповідача становить 60100,00 грн.

17.12.2014р. позивач звернувся до першого відповідача з листом-вимогою, в якому просив протягом семи днів з моменту отримання даного листа сплатити заборгованість з орендної плати в розмірі 39510,02 грн. та повернути орендоване обладнання або сплатити його вартість.

Проте перший відповідач не виконав своїх зобов'язань перед позивачем за договором та не надав обґрунтованих заперечень щодо неможливості їх виконання.

Оскільки 1-й відповідач зобов'язання перед позивачем не виконав у повному обсязі, позивач нарахував на основну суму боргу в розмірі 60100,00 грн. суму пені за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 3052,75 грн. за період з 22.01.2015 по 10.03.2015, 3% річних в розмірі 237,11 грн. за період з 22.01.2015 по 10.03.2015 та неустойку за неповернення обладнання в розмірі 20% від орендної плати, що складає 3150,00 грн.

Крім того, 17 травня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКП ЮЖТЕХМАШ" (Кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Поручитель) було укладено Договір поруки на забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Мегалайн Капітал Груп" за договором оренди №179 від 16.05.2014 року, відповідно до умов яякого ФОП ОСОБА_3 поручається перед ТОВ "ВКП ЮЖТЕХМАШ" за виконання зобов'язань Боржника (ТОВ "Мегалайн Капітал Груп"), що виникли з Договору оренди №179 від 16.05.2014р.

Пунктом 1.3 Договору поруки сторони домовились, що даною порукою зобов'язання Боржника, що виникли з Договору №179 від 16.05.2014р. забезпечуються лише частково в межах суми, яка становить 1 000,00 грн.

З урахуванням викладених обставин, позивач просив суд солідарно стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість за Договором оренди №179 від 16.05.2014 у розмірі 1 000,00 грн.; стягнути з 1-го відповідача на користь позивача заборгованість за Договором оренди №179 від 16.05.2014р. у розмірі 62389,86 грн.; стягнути з 1-го відповідача на користь позивача заборгованість за Договором оренди №179 від 16.05.2014р. у вигляді неустойки за неповернення обладнання у розмірі 3 150,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Предметом даного господарського спору є матеріально-правова вимога про стягнення солідарно з відповідачів заборгованість за Договором оренди №179 від 16.05.2014, яка утворилась у 1-го відповідача - ТОВ "Мегалайн Капітал Груп" у зв'язку з неналежним виконання своїх зобов'язань за договором щодо сплати орендної плати за обладнання, яке було передано позивачем 1-му відповідачу у тимчасове користування за актами передачі обладнання.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі обладнання в оренду, користування ним відповідачем, а також існування у відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 60 100,00 грн. станом на момент подачі позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не зазначено Договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до п. 1.2 Договору оренди найменування обладнання, його вартість та ціна оренди зазначаються в додатку до даного договору, вартість та кількість елементів обладнання, що надається в оренду, зазначаються в акті прийому-передачі обладнання в оренду, вищезазначені документи є невід'ємною частиною Договору та підписуються уповноваженими представниками сторін.

Орендна плата, згідно п. 2.1. Договору оренди, нараховується на підставі розцінок Орендодавця із розрахунку за одну добу і зазначається у додатку до даного договору, який узгоджується сторонами та є невід'ємною частиною цього Договору.

Орендар здійснює попередню оплату за обладнання, яке передається в оренду у розмірі 100% на підставі Акту прийому-передачі (п. 3.1 Договору оренди).

Згідно п. 4.1 Договору оренди орендоване обладнання, зазначене у додатку, передається в оренду подобово.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що в рамках дії договору оренди, позивач передав першому відповідачу в оренду обладнання за наступними актами передачі обладнання у тимчасове користування: акт №1 від 21.05.2014, акт №2 від 17.06.2014, акт № 3 від 23.07.2014, акт № 4 від 29.07.2014.

Як свідчать матеріали справи акти № 1 та № 2 підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені печатками їх підприємств. В свою чергу акт № 3 1-м відповідачем не підписаний, але майно, яке в ньому зазначено, було отримано 1-м відповідачем та частково сплачене, що підтверджується поясненнями 1-го відповідача (а.с. 11, т. 2).

Отже, під час розгляду справи в суді факт передачі позивачем обладнання за актами № 1 від 21.05.2014; № 2 від 17.06.2014 та № 3 від 23.07.2014 1-м відповідачем повністю визнається. До того ж, даний факт підтверджено матеріалами справи, які містять докази часткової сплати 1-м відповідачем оренди обладнання з призначенням платежу згідно виставлених позивачем рахунків, а також з посиланням на «соглаш. № 3».

Згідно ч. 1 ст. 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає про те, що в даному випадку фактичні обставини та матеріали справи свідчать про те, що факт передачі позивачем обладнання за актами № 1 від 21.05.2014; № 2 від 17.06.2014 та № 3 від 23.07.2014 є доведеним.

Що стосується акту № 4 від 29.07.2014, 1-й відповідач під час звернення з апеляційною скаргою визнав передачу обладнання у повному обсязі, а також надав до матеріалів справи належним чином засвідчені копії актів, у тому числі копію акту № 4 (а.с. 132, т. 1).

Як вбачається з матеріалів справи, додатком № 4 і актом № 4 до договору оренди №179 від 16 травня 2014 року підтверджується факт передачі обладнання у перерахованій комплектності у тимчасове користування 29.07.2014. Даний акт підписаний з боку орендодавця в особі ОСОБА_4, з боку орендаря в особі ОСОБА_5 (який є директором ТОВ "Мегалайн Капітал Груп" згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, а.с. 125, т. 1). Також, даний акт містить відтиск печатки та штампу МЕГАЛАЙН (Вх. № 29.07.2014) а також прізвище особи Гончар, яка відповідно до наданого 1-м відповідачем витягу з внутрішнього журналу обліку майна є відповідальною особою орендаря - ТОВ "Мегалайн Капітал Груп" (а.с. 173, т. 1).

Слід зазначити, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції 1-й відповідач надав суперечливі пояснення, та в подальшому заперечував поставку обладнання за актом № 4, однак дана позиція 1-го відповідача не містить належного документального обґрунтування, тоді як факт передачі обладнання позивачем у тимчасове користування 1-го відповідача за актом № 4 від 29.07.2014 є доведений та підтверджений належними доказами у справі, у тому числі документами, наданими самим апелянтом.

Як зазначає 1-й відповідач, в рамках договору № 179 від 16.05.2014 1-й відповідач повернув позивачу обладнання в загальній кількості: основа - 12 шт.; секція 1,2 м - 114 шт.; елемент сполучний - 104 шт.; діагональ - 14 шт.; настил - 18 шт.; розкіс - 428 шт., що підтверджується актом № 1 приймання обладнання з оренди від 16.12.2014, актом № 1 приймання обладнання з оренди від 25.02.2015, актом № 2 приймання обладнання з оренди від 07.04.2015.

Заперечення позивача з цього приводу колегією суддів не приймаються, оскільки між сторонами не укладалося будь-яких інших договорів оренди, ніж договір оренди № 179 від 16.05.2014, а факт приймання обладнання за вказаними актами підтверджується підписом уповноваженої особи позивача, яка міститься на актах приймання обладнання з оренди (а.с. 133, 134, т. 1).

До того ж, підтвердженням повернення саме цієї кількості обладнання є журнал обліку вивезення майна, в якому зазначено, що 16.12.2014 з території будівельного майданчика, який розташований по пр.-т Московський, 36, вивезено наступне обладнання: основа - 4шт.; секція 1,2 м - 45 шт.; елемент сполучний - 51 шт.; діагональ - 4 шт.; настил - 8 шт.; розкіс - 241 шт. 25.02.2015 вивезено наступне обладнання: основа - 8 шт.; секція 1,2 м - 69 шт.; елемент сполучний - 53 шт.; діагональ - 4 шт.; настил - 7 шт.; розкіс - 187 шт. 07.04.2015 вивезено наступне обладнання: настил - 3 шт. (а.с. 39-41, т. 2).

Аналогічна інформація містить і в листі керівника охоронної фірми ТОВ «СБ «Троя» від 06.08.2015 (а.с. 38, т. 2).

Судом апеляційної інстанції з'ясовано, що передача 1-м відповідачем позивачу обладнання в більшої кількості, ніж було отримано за актами №№ 1-4, сталася завдяки недостатньому контролю під час повернення обладнання, оскільки обладнання, яке передавалося позивачу, перебувало на майданчику 1-го відповідача, де зберігалося також і обладнання інших контрагентів, яке використовувалось 1-м відповідачем на цьому будівельному майданчику.

Таким чином, дослідженням матеріалів справи встановлено, що за актом №1 до договору позивач 21.05.2014 передав в оренду першому відповідачу вишки тури в наступній комплектації: основа - 4 шт.; секція 1.2 м - 24 шт.; елемент сполучний - 24 шт.; діагональ - 4 шт.; настіл - 4 шт.; розкіс - 96 шт.

За актом від 16.12.2014 1-й відповідач повернув позивачу обладнання: основа - 4шт.; секція 1,2 м - 45 шт.; елемент сполучний - 51 шт.; діагональ - 4 шт.; настил - 8 шт.; розкіс - 241 шт.

Отже за атом № 1 від 21.05.2014 1-м відповідачем станом на 16.12.2014 повернуто орендоване обладнання в повній комплектності.

Крім того, 1-м відповідачем здійснено оплату використаного обладнання відповідно до виставлених позивачем рахунків на загальну суму 5760, 00 грн. за період з 21 травня по 31 липня 2014 року.

Відповідно до протоколу узгодження ціни, вартість обладнання складає 16900,00 грн., вартість оренди - 80 грн. на добу, загальна кількість прострочених днів станом на дату повернення обладнання - 16.12.2014, складає 210, що становить 16800,00 грн.

Отже, у 1-го відповідача утворилась заборгованість за актом № 1 в розмірі 11040,00 грн.

За актом №2 до договору позивач 17.06.2014 передав в оренду першому відповідачу вишки тури в наступній комплектації: основа - 4 шт.; секція 1.2 м - 40 шт.; елемент сполучний - 40 шт.; діагональ - 4 шт.; настіл - 4 шт.; розкіс - 160 шт.

З урахуванням залишків за актом від 16.12.2014 (основа - 4, секція 1,2 м - 21 шт.; елемент сполучний - 27 шт.; діагональ - 6 шт.; настил - 8 шт.; розкіс - 145 шт.), а також згідно акту № 1 повернення обладнання від 25.02.2015 (основа - 8 шт.; секція 1,2 м - 69 шт.; елемент сполучний - 53 шт.; діагональ - 4 шт.; настил - 7 шт.; розкіс - 187 шт.), 1-й відповідач в повній комплектності повернув обладнання за актом № 2 лише станом на 25.02.2015.

Крім того, 1-м відповідачем здійснено оплату використаного обладнання відповідно до виставлених позивачем рахунків на загальну суму 5280, 00 грн. з 17 липня по 31 липня 2014 року.

Згідно протоколу узгодження ціни, вартість обладнання складає 21900,00 грн., вартість оренди - 120 грн. на добу, загальна кількість прострочених днів станом на момент звернення позивача з даним позовом (20.02.2015) складає 248, що становить 29760,00 грн.

Отже, у 1-го відповідача утворилась заборгованість за актом № 2 в розмірі 24480,00 грн.

За актом №3 до договору позивач 23.07.2014 передав в оренду першому відповідачу вишки тури в наступній комплектації: основа - 2 шт.; секція 1.2 м - 20 шт.; елемент сполучний - 20 шт.; діагональ - 2 шт.; настіл - 2 шт.; розкіс - 80 шт.

На підставі акту № 1 повернення обладнання від 25.02.2015 1-й відповідач в повній комплектності повернув обладнання за актом № 3 станом на 25.02.2015.

Крім того, 1-м відповідачем здійснено оплату використаного обладнання в розмірі 2400,00 грн.

Відповідно до протоколу узгодження ціни, вартість обладнання складає 16900,00 грн., вартість оренди - 80 грн. на добу, загальна кількість прострочених днів станом на момент звернення позивача з даним позовом (20.02.2015) складає 212, що становить 16960,00 грн.

Отже, у 1-го відповідача утворилась заборгованість за актом № 3 в розмірі 14560,00 грн.

За актом № 4 до договору позивач 29.07.2014 передав в оренду першому відповідачу вишки тури в наступній комплектації: основа - 2 шт.; секція 1.2 м - 12 шт.; елемент сполучний - 12 шт.; діагональ - 2 шт.; настіл - 2 шт.; розкіс - 48 шт.

Згідно протоколу узгодження ціни, вартість обладнання складає 10900,00 грн., вартість оренди - 70 грн. на добу, загальна кількість прострочених днів станом на момент звернення позивача з даним позовом (20.02.2015) складає 206, що становить 14420,00 грн.

Отже, у 1-го відповідача утворилась заборгованість за актом № 4 в розмірі 14420,00 грн.

Крім того, 1-м відповідачем здійснено платіж страхових внесків на підставі п. 3.2 договору в загальній сумі 6000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи, а також визнається позивачем.

Всього 1-м відповідачем здійснено оплат в рамках договору оренди № 179 від 16.04.2014 в сумі 19440,00 грн., що визнається останнім. В зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що позивачем під час звернення з даним позовом до господарського суду зазначено загальну суму проплат в розмірі 23040,00 грн., яка не має належного документального обґрунтування та спростовується наданою позивачем довідкою станом на 16.02.2015 (а.с. 48, т. 1).

Підсумовуючи викладене, колегія суддів констатує, що станом на момент звернення позивача до господарського суду заборгованість 1-го відповідача, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів часткової оплати, складала 58500,00 грн.

Враховуючи, що вказана сума боргу відповідачем не спростована, останній не надав суду доказів погашення суми боргу, жодних аргументованих заперечень не навів, а також враховуючи, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, позовні вимоги щодо стягнення 58500,00 грн. основного боргу за договором оренди є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем нарахована пеня в розмірі 3052,72 грн. та 3% річних у розмірі 237,11 грн. за період з 22 січня 2015 року по 10 березня 2015 року.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.3 Договору оренди за несвоєчасне внесення орендної плати у випадку продовження терміну оренди Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

17.12.2014 позивач звернувся до першого відповідача з листом-вимогою, в якому просив протягом семи днів з моменту отримання даного листа сплатити заборгованість з орендної плати та повернути орендоване обладнання або сплатити його вартість. Факт отримання листа-вимоги 1-м відповідачем 05.01.2015 підтверджується матеріалами справи (а.с. 24, т. 1).

Перевіривши розрахунки позивача, та зважаючи на те, що 1-й відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання по актам №№ 2-3 на суму 47460,00 грн., оскільки фактично передав обладнання 25.02.2015, колегія суддів дійшла висновку про те, що розмір пені, що підлягає стягненню за період в межах заявлених позовних вимог, тобто з 22 січня 2015 року по 25 лютого 2015 року, становить 1523,92 грн., в іншій частині слід відмовити.

Розмір 3% річних, що підлягає стягненню становить 132,62 грн., в іншій частині слід відмовити.

Частиною 2 ст.785 ЦК України передбачено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно п. 7.2 Договору оренди за прострочення терміну передачі майна по закінченні терміну оренди більше доби орендар сплачує неустойку у розмірі 20% від орендної плати за користування обладнання за весь час прострочення.

Зважаючи на факт направлення позивачем вимоги від 17.12.2014 та її отримання 1-м відповідачем, судом встановлений факт порушення (прострочення) 1-м відповідачем строків повернення обладнання за актами №№ 2-4, у зв'язку з чим розмір неустойки, яка підлягає до стягнення становить 2430,00 грн.

Як було встановлено судом, 17 травня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКП ЮЖТЕХМАШ" (Кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Поручитель) було укладено Договір поруки на забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАЛАЙН КАПІТАЛ ГРУП" за договором оренди №179 від 16.05.2014 року.

Згідно зі ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобов'язання часткового або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1.3 Договору поруки сторони домовились, що даною порукою зобов'язання Боржника, що виникли з Договору №179 від 16.05.2014р. забезпечуються лише частково в межах суми, яка становить 1 000,00 грн.

Відтак, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання першим відповідачем зобов'язань в частині сплати орендної плати, суд дійшов висновку про те, що відповідачі несуть солідарний обов'язок щодо сплати заборгованості за договором оренди №179 від 16.04.2014.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з 1-го відповідача основної заборгованості у розмірі 57500,00 грн., суми пені в розмірі 1523,92 грн., 3% річних в розмірі 132,62 грн., неустойки за неповернення обладнання в розмірі 2430,00 грн., з другого відповідача суми в розмірі 1 000,00 грн. (відповідно до п. 1.3. Договору поруки від 17.05.2014 року).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.1,4 ч.1 ст. 104 ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Капітал Груп", м. Одеса задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 26.03.2015 р. у справі № 922/1061/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАЛАЙН КАПІТАЛ ГРУП" (65012, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 9, код ЄДРПОУ 38572882) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП ЮЖТЕХМАШ" (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 72, код ЄДРПОУ 37514950) суму основної заборгованості у розмірі 57500,00 грн., суму пені в розмірі 1523,92 грн., 3% річних в розмірі 132,62 грн., неустойку за неповернення обладнання в розмірі 2430,00 грн., судовий збір у розмірі 1 689,91 грн.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3. (61070, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП ЮЖТЕХМАШ" (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 72, код ЄДРПОУ 37514950) заборгованість у розмірі 1 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 27,47 грн.

В решті позову відмовити.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 28.09.2015

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Слободін М.М.