Ухвала суду № 51540061, 24.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12211/15 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

24 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Гнідіній М.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача: Левченко С.М., Іваницька О.В.,

від відповідача Українська Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2015 року у справі за позовом українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі по тексту - відповідач, податковий, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.04.2015 №0000404201.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення помилково застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами відповідача проведено проведено документальну позапланову виїзну перевірку Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість, при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «АРЕВ» за період серпень, вересень 2013; ТОВ «Атланта-Сервіс» ЛТД за період листопад 2013 року; ТОВ «БК «Укркомплексбуд» за період листопад, грудень 2013 року; ПП «Мультигруп» за період грудень 2013 року; ТОВ «Компанія «Спецпроект» за період лютий, березень 2014 року; ПП «Онікс-Прінт» за період серпень, вересень, жовтень, листопад 2012 року; ПП «Носа-Партнер» за період грудень 2012 року, серпень 2013 року; ТОВ «Паритет Ін вест Прожект» за період жовтень, листопад 2012 року; ТОВ «Авесбуд» за період грудень 2013 року.

Результати перевірки відображено в акті перевірки від 20.03.2015 №308/28-10-42-10/21560045 (далі акт перевірки), в якому контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ на суму 383 606 грн.

На підставі акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомленням - рішення №0000404201від 06.04.2015, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 479 508 грн. (за основним платежем 383 606 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 95 902 грн.).

За результатами адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку скарги позивача залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення - без змін.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення №0000404201 від 06.04.2015 протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що господарські відносини позивача з ТОВ «Авес Буд», ТОВ «Атланта сервіс», ТОВ «БК Укркомплексбуд» та ПП «Мультигруп» мали реальний характер та підтверджуються необхідними документами.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідність рішень суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, заявлені позивачем суми бюджетного відшкодування за період, що перевірявся, за висновками контролюючого органу не підлягають відшкодуванню, оскільки господарські операції позивача з його контрагентами: ТОВ «Авес Буд», ТОВ «Атланта сервіс», ТОВ «БК Укркомплексбуд» та ПП «Мультигруп» не мали реального характеру у зв'язку з відсутністю факту реального здійснення господарської діяльності цими контрагентами через відсутність в у них адміністративно-господарських можливостей для ведення господарської діяльності та порушення податкового законодавства постачальниками контрагентів позивача.

До таких висновків контролюючий орган прийшов, зокрема, на підставі наступних актів органів ДФС щодо проведення перевірок контрагентів позивача та їх постачальників і покупців:

- акта від 29.10.2013 №193/20/35305909 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «АРЕВ» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за серпень 2013 року»;

- акта від 26.11.2013 №259/25-26-20-01-016/35305909 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «АРЕВ» щодо підтвердження господарських відносин за вересень 2013 року»;

- акта від 29.05.2014 №1508/26-55-22-07/20073573 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Атланта-Сервіс» ЛТД з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.11.2013 по 30.11.2013»;

- акта від 29.04.2014 №180/22-03/35703778 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БК «Укркомплексбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами постачальниками та контрагентами покупцем УДППЗ «Укрпошта» за листопад, грудень 2013 року»;

- довідки від 29.04.2014 №2342/15-53-22-3 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Мультигруп» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків УДППЗ «Укрпошта» їх реальності та повноти відображення в обліку за грудень 2013 року»;

- акта від 11.07.2014 №615/26-55-22-07/38704968 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Компанія Спец проект» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Астера Торг» за лютий 2014 року та подальшої реалізації підприємствам-покупцям»;

- акта від 20.208.2014 №784/26-55-07/38704968 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Компанія Спец проект» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «Астера-Торг» за березень 2014 року»;

- акта від 21.06.2013 №187/22/32016184 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Онікс-Прінт» щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період з 01.08.2012, по 31.03.2013»;

- акта від 22.08.2013 №177/22/30595624 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Ніса-Партнер» щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань в тому числі ПП «Сівер Ліс» за грудень 2012»;

- акта 20.11.2013 №228/2030595624 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Ніса-Партнер» щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань в тому числі ПП «Сівер Ліс» за серпень 2013 року»;

- акта від 09.08.2013 №747/26-55-22-03/36186207 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Паритет Ін вест Прожект» щодо підтвердження господарських відносин з ПП «Фірма Агат», ПП «Епро-Дівайс» за період діяльності з 01.10.2012 по 30.11.2012»,;- акта від 03.04.2014 №1894/25-53-22-3 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Авесбуд» щодо підтвердження взаємовідносин з контрагентами їх реальності та повноти відображення в обліку за період грудень 2013 року».

У вказаних актах податковими органами встановлено незнаходження суб'єктів господарювання за зареєстрованою адресою, відсутність адміністративно-господарських можливостей у підприємств для здійснення господарської діяльності.

Колегія суддів звертає увагу, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Перевіряючи реальність здійснення позивачем господарських операцій у спірний період, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем було укладено наступні договори про проведення ремонтних робіт, копії яких долучено до матеріалів справи, а саме:

- від 11.11.2013 №П-11/11-32-103 з ТОВ «Атланта Сервіс» ЛТД предметом якого є роботи по капітальному ремонту дебаркадеру Головного корпусу А Дирекції оброблення та перевезення пошти;

- від 01.11.2013 №21-457, від 01.11.2013 №21-458, від 18.11.2013 №21-482, від 16.12.2013 №21-522 з ТОВ «БК «Укркомплексбуд» предметом яких є виконання робіт по капітальному ремонту поштампу в м. Чернігів, міського відділення поштового зв'язку №30, будівлі «Союз друк» та відділення поштового зв'язку №20;

- від 25.11.2013 №15-559, від 11.12.2013 №15-680 з ПП «Мультигруп» предметом яких є роботи по капітальному ремонту будинку відділення поштового зв'язку №37 та покрівель будинків ремонтної майстерні, електроцеху, туалету та частковий ремонт асфальтного покриття двору ЦПП (м. Одеса);

- від 30.10.2013 №15-576, від 30.10.2013 №15-575 з ТОВ «Авесбуд» предметом яких є роботи по капітальному ремонту будинку Зонального вузла та Будинку-зв'язку (м. Одеса).

На підтвердження виконання умов спірних договорів сторонами складено локальні кошториси, довідки про вартість будівельних робіт та витрат (КБ-3), акти приймання виконаних будівельних робіт КБ-2В, акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (ОЗ №2), податкові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи. Факт оплати виконаних робіт підтверджується копіями платних доручень, які містяться в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що договори з ТОВ «Авес Буд», ТОВ «Атланта сервіс», ТОВ «БК Укркомплексбуд» укладено як з переможцями конкурсу закупівель робіт, як з такими, що запропонували найнижчу ціну.

Кошторисна документація була складена підрядниками та пройшла експертизу, що підтверджується Експертними звітами ДП «Укрдержекспертиза» Міністерства регіонального розвитку будівництва житлово-комунального господарства України від 08.04.2014 № 00-0006-14/КД (роботи відповідно до договору з ТОВ «Атланта-Сервіс»), від 24.12.2013 №00-1976-13/КД, від 24.12.2013 №00-2154-13/КД, від 24.12.2013 №001947-13/КД, від 25.12.2013 №001948-13/КД (роботи відповідно до договорів з ТОВ «БК Укркомплексбуд» від 20.03.2014 №16-0070-14, №16-0069-14 (роботи відповідно до договорів з ПП «Мультигруп»).

З матеріалів справи також вбачається, що контрагенти позивача мають ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України на господарську діяльність у будівництві, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно до додатку до ліцензії):

- ліцензія АВ №588863 від 29.09.2011 р. (строком дії з 29.09.2011 р. по 29.09.2016 р.) -ТОВ «Атланта-сервіс» ЛТД;

- ліцензія №273692 від 16.08.2013 р. (строком дії з 29.09.2011 р. по 29.09.2016 р.); дозвіл територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києва від 04.02.2011 р. №2651.13.32 -ТОВ «Укркомплексбуд »;

- ліцензія АВ №489413 (строком дії з 28.10.2009 р. по 28.10.2014 р.) - ПП «Мультигруп»;

- ліцензія АЕ №260724 (строком дії з 12.04.2013 р. по 12.04.2016 р.) - ТОВ «Авесбуд».

Враховуючи те, що виконання умов договорів підтверджено дослідженими в судовому засіданні розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, які були надані відповідачу до перевірки, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень відповідача про неправомірне формування податкового кредиту за наслідками таких операцій.

Окрім того, згідно з ч. 1 ст. 18 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідачем не надано доказів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, щодо наявності запису про виключення з реєстру контрагента позивача на момент укладення чи виконання договору або відсутності у нього статусу платника ПДВ.

Колегія суддів критично оцінює посилання відповідача на акти про неможливість проведення зустрічної звірки та акти перевірки контрагентів позивача та їх постачальників щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період, що перевірявся, оскільки визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість є фактична оплата ним сум такого податку контрагенту у попередніх податкових періодах, яка позивачем здійснена, що не заперечується відповідачем.

Крім цього, необхідно зазначити, що і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007р. у справі «Інтерсплав проти України»).

Посилання контролюючого органу на відсутність у контрагентів позивача трудових ресурсів не підтверджене доказами, а зводиться лише до констатації вказаної обставини в акті перевірки. Крім того, податковим органом не проаналізовано, які ресурси необхідні для здійснення спірних операцій, а також не враховано можливість залучення інших (орендованих) ресурсів.

Враховуючи те, що надання позивачу послуг підтверджено дослідженими в судовому засіданні розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, які були надані відповідачу до перевірки, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень відповідача щодо неправомірного формування податкового кредиту за наслідками таких операцій.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські операції позивача з ТОВ «Авес Буд», ТОВ «Атланта сервіс», ТОВ «БК Укркомплексбуд» та ПП «Мультигруп» мали реальний характер, а податковий кредит по вказаних операціях сформовано позивачем правомірно, що підтверджується наступним.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Водночас відповідно до п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6. Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені де складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, первинні документи, оформлені на виконання договорів про надання послуг відповідають встановленим вимогам та видам господарської діяльності позивача.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що право позивача на отримання податкового кредиту підтверджене належними доказами, а тому висновок відповідача про порушення позивачем вимог п. 185.1 ст.185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України внаслідок завищення від'ємного значення з податку на додану вартість на підставі податкових накладних не відповідає дійсним обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що доводи органу державної податкової служби не свідчать про наявність обставин, які унеможливлюють підтвердження права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість позивачу, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте податковим органом без достатніх підстав.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення вимог адміністративного позову.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 28.09.2015

.

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.