Ухвала суду № 51539906, 16.09.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Аляб'єв І.Г.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 року справа №805/2305/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Казначеєва Е.Г., суддів Василенко Л.А., Ханової Р.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року у справі № 805/2305/15-а (головуючий І інстанції Аляб'єв І.Г.) за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області до Публічного акціонерного товариства "Словважмаш" про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі (далі - Управління ПФ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Словважмаш» (далі - Підприємство) про стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 за період з 25 грудня 2014 року по 30 квітня 2015 року у розмірі 374823,91 гривень.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, залишено без розгляду позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах пенсіонерів ОСОБА_2 на суму 8 843,92 гривень та ОСОБА_3 на суму 0,22 гривень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року позовних вимог задоволено частково. Суд першої інстанції стягнув з ПАТ «Словважмаш» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі суму заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 у розмірі 365 527 гривень 98 копійок. У задоволенні решти вимог відмовив.

Позивач не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах пенсіонерів ОСОБА_2 на суму 8 843,92 гривень, подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу скасувати.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство "Словважмаш" зареєстроване в якості юридичної особи та платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

На підприємстві відповідача працювали особи, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсій на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788 XII (далі - Закон № 1788-ХІІ). Позивачем їм відповідно до вказаного Закону було призначено та виплачено пенсію.

Позивачем на адресу відповідача направлялись розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст.13 Закону № 1788-ХІІ, відносно працівників відповідача за період з 25 грудня 2015 року по 30 квітня 2015 року на загальну суму 374823,91 грн.

Управління Пенсійного фонду України в м.Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області в позові були заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1, призначених відповідно до п. "а" ст.13 Закону № 1788-ХІІ за період з 25 грудня 2015 року по 30 квітня 2015 року на загальну суму 374823,91 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, до вказаної суми фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з 25 грудня 2015 року по 30 квітня 2015 року у розмірі 374823,91 грн. увійшли витрати на виплату пенсії пенсіонера ОСОБА_2 на суму 8843,92 грн. понесені пенсійним органом протягом липня-листопада 2014 року.

Залишаючи позов частково без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позов в цій частині було подано після закінчення встановленого КАС України строку, оскільки, право на звернення до суду за вимогами про стягнення вказаних коштів виникло у Управління ПФ наступного дня після закінчення строку добровільної сплати коштів підприємством: за липень 2014 року - 26 липня 2014 року; за серпень 2014 року - 26 серпня 2014 року; за вересень 2014 року - 26 вересня 2014 року; за жовтень 2014 року - 26 жовтня 2014 року; за листопад 2014 року - 26 листопада 2014 року. Проте, позивач звернувся з позовом у червні 2015 року, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до суду.

Колегія суддів з зазначеним висновком суду першої інстанції не погоджується, з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.3 статті 99 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів..

За частиною 1 та 2 статті 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відповідно до п.9 ч.1 ст. 155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

За частиною 3 статті 162 КАС України, якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.

Отже, приписи ч. 2 ст. 100, п.9 ч.1 ст. 155, п. 3 ст. 162 КАС України, передбачають право суду першої інстанції залишати без розгляду позовні вимоги як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

З аналізу вищезазначених норм КАС України, день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Доказами, які свідчать про день, коли особа дізналася про порушення своїх прав, є розписка про одержання рішення, докази відправки та отримання кореспонденції, акт про відмову одержати документ (надати пояснення), довідки, складені особами, у випадках, передбачених законом. Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Відповідно до матеріалів справи та пояснень позивача, ОСОБА_2 за власним бажанням, у зв'язку з проведенням АТО, знявся в червні 2014 року з обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області та став на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Петропавлівському районі Дніпропетровської області.

Розрахунок від 26.01.2015 року фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії по ОСОБА_2, в тому числі за період липень-грудень 2014 року, від Управління Пенсійного фонду України в Петропавлівському районі Дніпропетровської області на адресу Управління Пенсійного фонду України в м.Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області надійшов 05 лютого 2015 року вхідний № 207 (а.с.19)

Згідно пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

За приписами пункту 6.4 вказаної Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.7 Інструкції.

Відповідно до п. 6.8 Інструкції, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Таким чином, в даному випадку, тільки після отримання вказаного розрахунку позивач мав можливість звернутись з позовом про стягнення вказаних сум, оскільки, до цього часу він не міг бути обізнаний про виплату вказаний сум пенсії. Тобто, позивач тривалий час не знав про існування порушеного права та дізнався через значний час не з вини позивача, що і позбавило позивача права на вчасне звернення до суду з позовом.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки поважності пропуску строку звернення до суду з вказаними позовними вимогами.

Згідно ст. 7 КАС України, принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: 1) верховенство права; 2) законність; 3) рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) гласність і відкритість адміністративного процесу; 6) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом; 7) обов'язковість судових рішень.

На підставі зазначеного колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не надав належну оцінку зазначеним обставинам та прийшов до передчасного висновку, щодо порушення позивачем строку звернення до суду з цим позовом, що призвело до позбавлення права позивача на судовий захист.

Стосовно апеляційних вимог позивача, щодо задоволення судом апеляційної інстанції позовних вимог в цій частині при розгляді апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції від 12.08.2015 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін; змінити ухвалу суду; скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду; скасувати ухвалу суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі; визнати ухвалу суду нечинною і закрити провадження у справі; скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.

З наведеного вбачається, що нормами процесуального законодавства передбачений вичерпний перелік повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, що обумовлює відмову в задоволені апеляційної скарги в цій частині.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято передчасно та не відповідає обставинам справи, що відповідно до статті 204 КАС України обумовлює скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи для продовження розгляду.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 199, 204, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року у справі № 805/2305/15-а задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 р. у справі № 805/2305/15-а про залишення без розгляду позовних вимог в частині стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах пенсіонерів ОСОБА_2 на суму 8 843,92 гривень.

В іншій частині ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 р. у справі № 805/2305/15-а залишити без змін.

Матеріали адміністративної справи № 805/2305/15-а направити до Сєвєродонецького міського суду Луганської області для продовження розгляду в цій частині позовних вимог.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: І.А. Васильєва

Р.Ф. Ханова