Ухвала суду № 51539904, 16.09.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 року справа №805/2593/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів: Васильєвої І.А., Ханової Р.Ф., за участю секретаря судового засідання Корадо А.А., представників позивача за довіреністю Павенко Г.С., Бєлозьорової М.М., представників відповідача за довіреністю Руденко О.О., Пономарьова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Руссоль-Україна" як уповноваженої особи по Договору про спільну діяльність від 29 лютого 2012 року № 006/12 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року у справі № 805/2593/15-а (головуючий І інстанції Смагар С.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Руссоль-Україна" як уповноваженої особи по Договору про спільну діяльність від 29 лютого 2012 року № 006/12 до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 8 серпня 2014 року № 0001431501,-

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна» як уповноваженої особи Договору про спільну діяльність від 29 лютого 2012 року № 006/12 звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 8 серпня 2014 року № 0001431501.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року у задоволені позову відмовлено.

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків суду першої інстанції обставинам справи та порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Позивач в скарзі зазначив, що ним були дотримані всі діючі норми податкового законодавства, що регулюють подання уточнюючого розрахунку, у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок, а саме відповідно до розділу 4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість та пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України. Зазначено також, що позивач звернувся з позовом саме про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.2014 року № 0001431501, яким збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 228024 грн., яке прийнято на підставі акту перевірки № 460/05-22-22-02/541645436 від 25.04.2014 року.

Представники позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали, вважають, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

29 лютого 2012 року між Товариством з обмеженою діяльністю «Слов'янська солевидобувна компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна» був укладений договір № 006/12 про спільну діяльність (простого товариства). 20 березня 2012 року Договір про спільну діяльність від 29 лютого 2012 року взятий на податковий облік, що підтверджується довідкою, з 27 червня 2012 року Договір про спільну діяльність від 29 лютого 2012 року - Уповноважена особа - ТОВ «Руссоль-Україна» отримало свідоцтво платника податку на додану вартість № 200112453. Згідно з пунктом 5.2 договору керівництво спільною діяльністю і ведення бухгалтерського обліку доручається Товариству з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна».

20 вересня 2013 року позивачем до податкового органу було подано податкову декларацію з ПДВ за серпень 2013 року. В рядку 21 декларації «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21.1 + рядок 21.2 + рядок 21.3)» зазначено суму 3786916 грн., в 21.1 зазначено суму 544426 грн. та в 21.2 зазначено суму 3242490 грн. В рядку 22 декларації «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21- рядок 18)» зазначено «-». В рядку 23 декларації «суми що підлягають бюджетному відшкодуванню» зазначено суму 3786916 грн. В рядку 24 декларації «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включаться до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22- рядок 23) (значення цього рядку переноситься до рядку 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду)» зазначено «-» (а.с.13-20)

20 листопада 2013 року позивачем до відповідача було подано податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2013 року. В рядку 24 декларації «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включаться до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22- рядок 23) (значення цього рядку переноситься до рядку 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду)» зазначено «-». В рядку 25 декларації «сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду» зазначено суму 228024 грн. (22-27)

19 листопада 2013 року відповідачем був складений акт № 1695/15-1/541645436 про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування платником податків - Договір про спільну діяльність від 29 лютого 2012 року - Уповноважена особа - ТОВ «Руссоль-Україна», від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2013 року (а.с.69-95)

В акті перевірки, зокрема, встановлено порушення позивачем: п.п. «а» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування по декларації за серпень 2013 року на суму 3 786 916,00 грн.; п. 187.1 ст.187, п.188.1 ст. 188, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України платником податків ДСД від 29.02.2012 року № 006/12 - уповноважена особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна» завищено суму податкових зобов'язань та занижено від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за березень 2013 року на 24 665, 00 грн. у зв'язку з відсутністю господарської операції (а.с. 69-95).

Зазначеним актом було також встановлено, що фактично показник рядка 22 декларації «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 22)» повинен дорівнювати 3786916 грн. за поданими платника податку «0». (а.с.90,93) Зазначено, що частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена платником податку позивачем постачальникам складає «0», за даними платника 3786916 грн. також зазначено, що рядок 24 декларації звітного (податкового) періоду повинен дорівнювати «0», за даними платника податку «0».(а.с.90,93)

За результатами перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0007421501 від 26 листопада 2013 року, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3786916 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 946729 грн. (а.с.123)

Підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем зазначено те, що у бухгалтерському обліку відсутнє підтвердження здійснення господарської операції на суму 24665,00 грн. на яку ДСД від 29.02.2012 року №006/12 - уповноважена особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна» 37653064 збільшено податкове зобов'язання у березні 2013 року.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням №0007421501 від 26.11.2013 року позивач звернувся до суд з позовом. Обґрунтовано звернення тим, що згідно договору про спільну діяльність усі фінансові операції у перевіряємому періоді здійснені через поточний рахунок ТОВ «Руссоль-Україна». Усі необхідні товарно-матеріальні цінності, послуги та компенсації витрат для здійснення виробничої діяльності, яка відбувалась згідно договору оплачені ТОВ «Руссоль-Україна», а тому весь податковий кредит у сумі 3786 916 грн. отриманий в рамках цього договору сплачено ТОВ «Руссоль-Україна», як уповноваженої особи. Тому, неможливо вважати суму 3786 916 грн. заявленого в серпні 2013 року бюджетного відшкодування з ПДВ завищеною.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року в адміністративній справі № 805/17044/13-а, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2014 року, ТОВ «Руссоль-Україна» було відмовлено у задоволенні позову до Слов'янської ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення від 26 листопада 2013 року № 0007421501 (а.с.127-129)

Таким чином, правомірність дій відповідача щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3786916 грн. встановлено судовим рішенням.

28 березня 2014 року позивачем були подані уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок в порядку статті 50 Податкового кодексу України за серпень, вересень, жовтень,листопад, грудень 2013 року.

Відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок звітного (податкового) періоду березень 2014 року, яким уточнюються показники податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року, позивачем у графі 5 рядку 21.3 «зменшено/ збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу», в рядку 22 «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21- рядок 18)» та в рядку 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включаться до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22- рядок 23)» зазначено суму 3786916 грн. (а.с.28-34)

25 квітня 2014 року відповідачем здійснена камеральна перевірка даних, задекларованих позивачем в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2014 року, яким уточнюються показники податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року.

За наслідками перевірки складений акт № 979/05-22-15-01/541645436 від 25 квітня 2014 року, яким встановлено порушення п.п. 6 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерством доходів і зборів України від 13.11.2013 року № 678, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2013 р. за N 2094/24626, чинного на час подання уточнюючих розрахунків (далі - Порядок № 678), а саме: платником неправомірно відображено в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2013 року (від 28.03.2014 року № 9016584955), збільшення суми залишку від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу у розмірі 3786916 грн. (рядок 21.3 та рядок 22, 24). В таблиці 2 акту зазначено, що в рядку 21.3, 22, 24 повинно зазначатись зменшення «-3786916 грн.», в рядках 25, 20.1, 23.1, 23.2 значення «0». (а.с.134-135)

За даними зазначеної перевірки податкові повідомлення-рішення не приймались.

Тобто, з наведеного вбачається, що податковим органом встановлено неправомірне відображена позивачем в уточнюючому розрахунку збільшення суми залишку від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу у розмірі 3786916 грн.

Відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок звітного (податкового) періоду березень 2014 року, яким уточнюються показники податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року, позивачем у графі 5 у рядку 21.1 зазначена сума 27629 грн., у рядку 21.2 сума 3786916 грн., у ряду 22 та 24 зазначено суму 3814545 грн.(а.с.35-40)

Відповідачем здійснена камеральна перевірка даних, задекларованих позивачем в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2014 року, яким уточнюються показники податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року.

За наслідками перевірки складений акт № 980/05-22-15-01/541645436 від 25 квітня 2014 року, яким встановлено, що платником податку не правомірно відображено в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2013 року збільшення суми залишку від'ємного значення у розмірі 3786916 грн. (рядок 21.2 та відповідно рядок 22, 24)

Відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок звітного (податкового) періоду березень 2014 року, яким уточнюються показники податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, позивачем графі 5 у рядку 21.2 зазначено суму 3814545, у рядку 22 та 24 зазначено суму 3558892 грн., у рядку 25, 25.1 зазначено «-228024» (а.с.31-46)

25 квітня 2014 року відповідачем здійснена камеральна перевірка даних, задекларованих позивачем в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2014 року, яким уточнюються показники податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року.

За наслідками перевірки складений акт № 460/05-22-22-02/541645436, яким з урахуванням висновків попередніх актів встановлено, що позивачем неправомірно відображено в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2013 року збільшення залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду у розмірі 3786916 грн. (рядок 21.2) та відповідно рядки 22, 24 у розмірі 3558892 грн. та зменшення суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду на 228024 грн. В таблиці 2 акту зазначено, що в рядку 25 повинно зазначатись збільшення «+228024», в 22, 24 повинно зазначатись зменшення «-3558892 грн.», в рядках 20.1, 23.1, 23.2 значення «0» (а.с.98)

08 серпня 2014 року за результатами камеральної перевірки відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 0001431501, яким позивачу збільшена сума грошового зобов'язання на 342036 грн. за платежем: податок на додану вартість, в тому числі за основним платежем 228024 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 114012 грн. за порушення пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, пункту 6 розділу 5 Порядку № 678, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин (а.с.61)

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено правомірність спірного податкового повідомлення-рішення від 8 серпня 2014 року № 0001431501.

З зазначеними висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, з наступних підстав.

Платник податків зобов'язаний, зокрема, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункти 16.1.2 - 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України).

Підпунктом 62.1.3 пункту 6.2.1 статті 62 ПК України, передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Підпунктом 54.1 ст. 54 ПК України, визначає, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках

Відповідно до п. 54.5 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Таким чином ст. 54 ПК України, встановлено, що суми податкових та грошових зобов'язань визначаються або платником податків самостійно шляхом їх зазначення у податковій декларації чи уточнюючому розрахунку або визначається контролюючим органом шляхом прийняття рішення про визначення сум грошового зобов'язання. Податковим кодексом України передбачено узгодження податкових зобов'язань.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п. 1 та 2 розділу IV «Внесення змін до податкової звітності» Порядку № 678, разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 глави 2 розділу II ПК України.

З аналізу зазначених норм вбачається, що в разі самостійного виявлення помилки платником податків в поданій декларації ним подається відповідний уточнюючий розрахунок. Тобто, вказана норма пов'язує подання уточнюючого розрахунку тільки в разі самостійного виявлення помилки.

Відповідно до підпункту 6 пункту 4 розділу V «Порядок заповнення податкової декларації» Порядку № 678, рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної контролюючим органом.

Відповідно до матеріалів справи, відповідачем було здійснено перевірку показників серпня 2013 року, якою було встановлено відповідні помилки та порушення допущені платником податку при заповненні та визначені показників податкової звітності за серпень 2013 року. За наслідками якої податковим повідомленням-рішенням позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3786916 грн. (правомірність якого була встановлено судовим рішенням).

Позивачем в уточнюючому розрахунку за серпень та вересень 2013 року збільшено суми залишку від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу у розмірі 3786916 грн. та відповідно в уточнюючому розрахунку за жовтень 2013 року позивач збільшив суми залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду у розмірі 3786916 грн. (рядок 21.2) та відповідно рядки 22, 24 у розмірі 3558892 грн. та зменшив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду на 228024 грн.

Тобто, в даному випадку не може йти мова про самостійне визначення позивачем помилки, а тому позивач при поданні уточнюючих розрахунків помилково керувався саме нормами статті 50 Податкового кодексу України та розділом 4 Порядку № 678, як виправлення уточнюючим розрахунком самостійно виявлених помилок.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3786916 грн. за результатами документальної перевірки мало бути відображено позивачем в декларації з податку на додану вартість в порядку, визначеному підпунктом 6 пункту 4 розділу 5 Порядку № 678, а не відповідно до розділу 4 Порядку та пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України ,як виправлення уточнюючим розрахунком самостійно виявлених помилок.

Стосовно посилання апелянта на те, що позивач звернувся з позовом саме про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.2014 року № 0001431501, яким збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 228024 грн., яке прийнято на підставі акту перевірки № 460/05-22-22-02/541645436 від 25.04.2014 року, колегія суддів зазначає, що визначене зазначеним актом перевірки порушення щодо зменшення позивачем грошового зобов'язання у розмірі 228024 грн. виникло на підставі подання позивачем уточнюючих розрахунків в податковій звітності за серпень 2013 року.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до матеріалів справи відповідачем була зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням від 26 листопада 2013 року, яке було залишено без змін в судовому порядку, внаслідок чого спірним податковим повідомленням-рішенням від 8 серпня 2014 року відповідачем застосований штраф у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання за повторне визначення суми податкового зобов'язання протягом 1095 днів.

Крім того, не заслуговує на увагу, з урахуванням встановлених обставин справи, посилання апелянта на його право щодо подання уточнюючих розрахунків за попередні звітні періоди, оскільки таке право виникає у позивача тільки у разі самостійного виявлення таких помилок, а не у результаті перевірок контролюючих органів.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 8 серпня 2014 року № 0001431501, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що постанова прийнята судом першої інстанції з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Руссоль-Україна" як уповноваженої особи по Договору про спільну діяльність від 29 лютого 2012 року № 006/12 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року у справі № 805/2593/15-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року у справі № 805/2593/15-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено та підписано колегією суддів 16 вересня 2015 року.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: І.А.Васильєва

Р.Ф. Ханова