Постанова № 51539615, 02.11.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зінченко О.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2011 року справа №2а/0570/12643/2011

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Радіонової О.О.

суддів Нікуліна О.А. , Жаботинської С.В.

розглянувши у письмовому Управління Пенсійного фонду України

провадженні апеляційну скаргу в м. Красноармійську Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від06 вересня 2011 року

по адміністративній справі № 2а/0570/12643/2011

за позовом Управління Пенсійного фонду України

в м. Красноармійську Донецької області

до Державного підприємства «Вугільна компанія

«Краснолиманська»

простягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,-

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську Донецької області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з 01 березня 2011 року по 01 липня 2011 року в сумі 5 470 403,57 грн. (арк. спр. 1-3).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2011 року у задоволені позову відмовлено (арк. спр. 103-105).

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що у відповідача відсутній обовязок покривати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, особам, які були зайняті повний робочий день саме на підземних роботах, за списком №1 з видобутку вугілля.

Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську Донецької області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2011 року та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог (арк. спр. 107-108).

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції помилково трактує окремі правові норми, що призвело до неправильного вирішення спору.

Зокрема, скаржник посилається на те, що законодавцем нечітко проведено розмежування ст. 13 та ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо відшкодування виплачених пільгових пенсій, але це не може бути підставою для звільнення вугільного підприємства від такої сплати взагалі.

Сторони звернулися до суду з клопотанням про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідач надіслав заперечення на апеляційну скаргу від 01.11.2011р. № 01/11-3056, в яких просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись пунктом 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія ухвалила здійснити апеляційний розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, встановила наступне.

Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська», є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Красноарміської міської ради Донецької області 23.11.2001 року, ідентифікаційний код 31599557 (а.с. 12).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з 01 березня 2011 року по 01 липня 2011 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Красноармійську Донецької області виставлено для відшкодування Державному підприємству «Вугільна компанія «Краснолиманська» вказані витрати у розмірі 5 470 403,57 грн. (а.с. 14-37).

Основним видом діяльності Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» є, зокрема, добування та збагачення камяного вугілля, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 74).

Суми, які належать до відшкодування згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов»язкове держаане пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.03.201р. по 01.07.2011р. по ш. Краснолиманська (а.с.14-37).

Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності стягнення заборгованості по витратам на виплату та доставку пільгових пенсій.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058), Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788-ХП ( далі Закон № 1788) .

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України №1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Закон № 1058 набрав чинності з 1 січня 2004 року. На момент набрання чинності цим законом, питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було врегульовано Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон N 400), відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення. Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 Закону № 400, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

За пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. N 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за N 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Згідно пункту 6.2 цієї ж Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

В цій справі спірними є витрати здійснені УПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком № 1, що підтверджено розрахунками позивача (арк. спр. 6-38) та не спростована відповідачем.

За пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

При цьому, статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачені особливості пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії. Так, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Таким чином, аналіз положень пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» у контексті положень статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» дає підстави для висновку про те, що порядок за яким витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам за умов, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Оскільки, в цій справі спір стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам за пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком № 1, то колегія суддів дійшла висновку про обовязок відповідача щодо покриття витрат УПФУ на виплату та доставку пенсій таким особам за заявлений позивачем період з 01 березня 2011 року по 01 липня 2011 року в сумі 5 470 403,57 грн..

З огляду на викладене, апеляційна скарга УПФУ в м.Красноармійську Донецької області підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню з задоволенням позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись статтями 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2011 року у адміністративній справі № 2а/0570/12643/2011 - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2011 року у адміністративній справі № 2а/0570/12643/2011 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську Донецької області до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з 01 березня 2011 року по 01 липня 2011 року в сумі 5 470 403,57 грн.. скасувати.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (85310, Донецька область, м.Родинське, р/р 26006301620720 у ПІБ м.Красноармійська, МФО 334497, ЄДРПОУ 31599557) заборгованість фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Управління пенсійного фонду України в м.Красноармійську Донецької області за період з 01.03.2011р. по 01.07.2011р. у розмірі 5 470 403, 57 грн.

Постанова складена та підписана колегією суддів 02 листопада 2011 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя О.О.Радіонова

Судді О.А. Нікулін

ОСОБА_2