Ухвала суду № 51539184, 24.09.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"24" вересня 2015 р. Справа №910/23410/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Тищенко О.В.

перевіривши матеріали

апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрбізнесбанк» Білої Ірини Володимирівни

на ухвалу господарського суду міста Києва

від 04.09.2015 р.

у справі №910/23410/15 (суддя Морозов С.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрбізнесбанк» Білої Ірини Володимирівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Лізинг»

про стягнення 197154,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.09.2015 р. у справі №910/23410/15 позовні матеріали повернуто без розгляду.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду, Публічне акціонерне товариства «Український бізнес банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрбізнесбанк» Білої Ірини Володимирівни звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 04.09.2015 р. у справі №910/23410/15 та передати справу до суду першої інстанції для розгляду її по суті.

Відповідно до ч.1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Згідно зі ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана ухвала суду була прийнята 04.09.2015 р., отже останнім днем строку подання апеляційної скарги є 09.09.2015 року.

Апеляційну скаргу подано до суду 15.09.2015 року, тобто з пропуском встановленого законом процесуального строку.

Колегією суддів встановлено, що скаржником не подано клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги, не міститься й даного клопотання в тексті апеляційної скарги.

В тексті апеляційної скарги скаржник зазначив про те, що ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» отримав оскаржувану ухвалу 10.09.2015 р., що підтверджується вхідним штампом банку проставленому на бланку оскаржуваної ухвали, тому норми статті 93 ГПК України щодо строків апеляційного оскарження не порушені.

Проте, дане повідомлення позивача не може бути розцінено судом як клопотання про відновлення порушеного строку подачі апеляційної скарги, оскільки не містить заяви особи про поновлення строку.

Також колегія суддів зазначає, що несвоєчасне надсилання і отримання ухвали суду може бути підставою для відновлення строку на його апеляційне оскарження, але не змінює порядку його обчислення, встановленого законом.

Визначений законодавцем п'ятиденний строк подання апеляційної скарги є процесуальним строком, який може бути відновлений відповідно до ст. 53 ГПК України у разі визнання апеляційною інстанцією поважності причин такого пропуску. Водночас, законодавець визначив, що вирішення питання про відновлення пропущеного процесуального строку можливе лише за наявності відповідного клопотання скаржника. Відновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску. Для поновлення строку подачі апеляційної скарги, при зверненні з відповідним клопотанням, заявнику необхідно обґрунтувати поважність пропуску строку з посиланням на конкретні обставини, які підтверджуються відповідними доказами. Отже, апеляційна інстанція позбавлена можливості відновити пропущений процесуальний строк подання апеляційної скарги за власною ініціативою, за відсутності такого клопотання.

У разі подання апеляційної скарги після встановленого процесуального строку та за відсутності клопотання про його відновлення або таке клопотання відхилено, така скарга не приймається до розгляду і підлягає поверненню за приписами п.4 ч.1 ст. 97 ГПК України.

Крім того скаржник звернувся з заявою про відстрочення сплати судового збору.

Частиною 3 ст. 94 ГПК України встановлено, що до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 3, ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. №3674-VI, зі змінами і доповненнями, внесеними Законами України, в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою, судовий збір справляється, зокрема за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду; за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати; за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Натомість, до апеляційної скарги скаржником доказів сплати судового збору до апеляційної скарги не додано.

Разом з тим, в тексті апеляційної скарги скаржник просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення у справі, посилаючись на важке фінансове становище товариства та відсутність можливості сплатити судовий збір. При цьому скаржник зазначає, що відповідно до постанови правління Національного банку України №844 від 25.12.2014 р. «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №164 від 25.12.2014 р., яким з 26.12.2014 р. розпочато процедуру виведення Банку з ринку, шляхом запровадження в банку тимчасової адміністрації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Бобчука І.П. з повноваженнями строком до 25.03.2015 р. На підставі постанови правління Національного банку України №265 від 23.04.2015 р. «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №87 від 24.04.2015 р., відповідно до якого з 24.04.2015 р. розпочато процедуру ліквідації Банку та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку Білу І.В. з повноваженнями строком до 23.04.2016 р.

Розглядаючи вказану заяву, суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до норм ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При цьому слід зазначити, що за приписами норм вказаної статті відстрочення сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених стороною обставин, що унеможливлюють сплату судового збору та підтвердження цих обставин належними доказами.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінивши доводи та обставини, що наведені в обґрунтування заяви про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів зазначає, що в порушення норм ст.ст. 33, 34 ГПК України скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених в заяві обставин - скрутного матеріального становища, що унеможливлюють сплату судового збору, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для відстрочення сплати судового збору, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» №484-VIII, уповноважені особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб позбавлені пільг на оплату судового збору, а тому посилання скаржника на те, що з 24.04.2015 р. розпочато процедуру ліквідації Банку та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку не може бути тією обставиною, що унеможливлює сплату судового збору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Отже, невиконання скаржником вимог закону щодо подання доказів на підтвердження сплати судового збору, відсутність клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження тягне за собою повернення поданої апеляційної скарги з доданими до неї документами.

Керуючись ст.ст. 86, п.3, п.4 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Публічному акціонерному товариству «Український бізнес банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрбізнесбанк» Білої Ірини Володимирівни в задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.09.2015 р. у справі №910/23410/15.

2. Повернути Публічному акціонерному товариству «Український бізнес банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрбізнесбанк» Білої Ірини Володимирівни апеляційну скаргу (з додатками) на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.09.2015 р. у справі №910/23410/15.

3. Матеріали справи №910/23410/15 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Ухвалу може бути оскаржено до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

О.В. Тищенко