Рішення № 51538770, 23.09.2015, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2015 р. Справа № 923/1049/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МВ Стеллар", м. Тернопіль

до публічного акціонерного товариства "Чорнобаївське", с. Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області

про стягнення 2305 грн. 08 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув.

Строк вирішення спору продовжено до 01.10.2015 року ухвалою суду від 22.07.2015 року.

В судовому засіданні згідно з приписами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МВ Стеллар" (позивач) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Чорнобаївське" (відповідач), яким просить стягнути заборгованість за неналежне виконання умов договору з надання транспортно-експедиційних послуг № 1402 від 14.02.2014 року у сумі 2305,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 526, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 35, 85 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 03.07.2015 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 22.07.2015 р. Ухвалою суду від 22.07.2015 р. розгляд справи відкладався на 23.09.2015 р. з метою надання можливості сторонам скористатись повним обсягом процесуальних прав.

22.09.2015 р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву, згідно якого проти позовних вимог частково заперечує, не погоджується з нарахуванням 3% річних.

Так відповідач зазначає, що зобов'язання по виплаті заборгованості перед ТОВ "МВ Стеллар" ПАТ "Чорнобаївське" було виконано не 05.05.2015 року, а 30.04.2015 року, про що свідчить платіжне доручення № 90074 від 30.04.2015 р.

Тому, відповідач вважає, що на підставі вищевикладеного сума 3 % річних повинна становити 43,88 грн.

Позивач та відповідач, належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується копією витягу з реєстру вихідної поштової кореспонденції канцелярії господарського суду Херсонської області від 23.07.2015 р., копією списку згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих в Херсон-25с № 293 від 24.07.2015 р., але явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили.

Неявка представників сторін у судове засідання господарського суду не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

14.02.2014р. між ТОВ «МВ Стеллар» та ПАТ «ЧОРНОБАЇВСЬКЕ» було укладено договір надання транспортно-експедиційних послуг №1402 з урахуванням протоколу розбіжностей (надалі за текстом - Договір), відповідно до якого позивач зобов’язується за плату і за рахунок замовника організувати виконання визначених Договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу на території України від вантажовідправника до вантажоодержувача.

На виконання умов Договору, позивачем були надані відповідачу транспортно- експедиційні послуги на території України на суму 78 166,59 грн., яка відповідачем у визначені Договором строки не була оплачена.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 04.12.2014 р. по справі № 923/1400/14, яке залишено в силі постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 р., позов задоволено та стягнуто з ПАТ "Чорнобаївське" на користь ТОВ "МВ Стеллер" 78116 грн. 59 коп. основного боргу, 2587 грн. 76 коп. інфляційних втрат, 456 грн. 63 коп. 3 % річних, 3800 грн. 89 коп. пені.

На підставі вказаного вище рішення господарського суду Херсонської області, яке набрало законної сили 11.02.2015 р., 24.02.2015 р. господарським судом Херсонської області.

Однак, відповідач не виконав своєчасно своїх зобов’язань перед позивачем, присуджені до стягнення грошові суми - інфляційні нарахування в розмірі 2 587,76 грн., 3% річних в розмірі 456,63 грн. та пеня в розмірі 3 800,89 грн. були стягнуті з відповідача на користь позивача в примусовому порядку ВДВС Білозерського РУ Херсонської обл. 05.05.2015 р.

Отже, прострочення за згаданим зобов’язанням мало місце в період з 12.02.2015 р. (наступний день, після набрання законної сили рішення суду) до 04.05.2015р. (день, що передує дню стягнення з відповідача на користь позивача грошових сум).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивач обґрунтовано нарахував відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання 46 грн. 14 коп. 3% річних та 2258 грн. 94 коп. інфляційних втрат.

Суд за допомогою методики визначеної у програмно-технічному комплексі «Ліга-Закон» перевірив розрахунок нарахованих відповідачу збитків від інфляції і 3% річних та встановив, що він здійснений позивачем арифметично та методологічно вірно.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 946 грн. 14 коп. 3% річних та 2258 грн. 94 коп. інфляційних втрат відповідають наведеним нормам, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо твердження відповідача про те, що зобов'язання по виплаті заборгованості перед ТОВ "МВ Стеллар" ПАТ "Чорнобаївське" було виконано не 05.05.2015 року, а 30.04.2015 року, про що свідчить платіжне доручення № 90074 від 30.04.2015 р. то суд зазначає наступне.

В матеріалах справи містеться копія платіжного доручення № 90074 від 30.04.2015 р. (а.с. 30), яке свідчить про перерахування ПАТ "Чорнобаївське" на рахунок ВДВС Білозерського РУЮ коштів за стягнення за об'єднаним виконавчим провадженням.

Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів відповідача щодо того, що ПАТ "Чорнобаївське" виконало зобов'язання по виплаті заборгованості перед ТОВ "МВ Стеллар" 30.04.2015 р.

Водночас, суд звертає увагу відповідача на таке: в матеріалах справи містеться копія платіжного доручення № 1783 від 05.05.2015 р. (а.с. 30), яке свідчить про перерахування ВДВС Білозерського РУЮ Херсонської області на рахунок ТОВ "МВ Стеллар" 86837 грн. 87 коп., призначення платежу: перерахування коштів від ПАТ "Чорнобаївське" в/док-та № 923/1400/14 від 24.02.2015 Господарський суд Херсонської обл. на користь ТОВ "МВ Стеллар".

За правилами ч. 1 ст. 32, ст. 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду зазделегіть встановленої сили.

Таким чином, дослідивши матеріали даної справи, оцінивши відповідно до вимог ст. 43 ГПК України надані сторонами докази та проаналізувавши їх згідно з вимогами діючого законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

У пункті 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" висловлено правову позицію згідно якої зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача.

Згідно вказаної вище правової позиції, суд покладає судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1827 грн. на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з публічного акціонерного товариства "Чорнобаївське", (75024, Херсонська область, Білозерський район, с. Чорнобаївка, ідентифікаційний код 21307398) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МВ Стеллар" (46020, м. Тернопіль, вул. Гріга, 3, ідентифікаційний код - 32578150) - 2258 грн. 94 коп. втрат від інфляції, 46 грн. 14 коп. 3 % річних та 1827 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.09.2015 р.

Суддя Л.І. Александрова