Постанова № 51528101, 21.09.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2015 року

м.Полтава

Справа № 816/3368/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Кулик - Куличок О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Лубенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області до Приватного сільськогосподарського підприємства "Ярина" про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

20 серпня 2015 року Лубенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Ярина" про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб в сумі 84 170 грн 40 коп., та єдиного податку з с/г товаровиробників в сумі 18 550 грн 24 коп., посилаючись на те, що вказаний податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем узгоджених грошових зобов'язань у строк, встановлений Податковим кодексом України.

В судове засідання позивач не з'явився, надав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника /а.с.33/.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Представником відповідача надано до суду клопотання про зупинення провадження у справі, у задоволенні якого ухвалою суду від 21 вересня 2015 року відмовлено. Посилання представника відповідача у клопотанні про зупинення провадження у справі на неможливість прибуття директора ПСП "Ярина" у судове засідання у зв'язку із перебуванням у відрядженні судом не визнано поважною причиною неявки відповідача, оскільки відповідач є юридичною особою, представляти інтереси якої в суді може як законний представник, так і інша особа на підставі договору, при цьому інститутом представництва не обмежено коло осіб, які можуть бути представниками на основі договору.

За приписами частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, на підставі наявних у справі матеріалів.

Суд, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Приватне сільськогосподарське підприємство "Ярина" (ідентифікаційний код 32393484) зареєстроване як юридична особа 01.12.2003, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 01.03.2006 за №1 351 120 0000 000295 та перебуває на обліку в Гребінківському відділенні Лубенської ОДПІ /а.с. 6-9/.

Відповідачем подано до Гребінківського відділення Лубенської ОДПІ податкові декларації:

- з фіксованого сільськогосподарського податку за 2015 рік, в якій визначено суму єдиного податку у розмірі 139 126 грн 99 коп., з розбивкою сум : І-ІІ квартал - 27 825,36 грн (4637 грн 56 коп х 6), ІІІ квартал в сумі 69563 грн 49 коп (23187,83 грн х 3), ІV квартал 41738 грн 14 коп (жовтень-листопад 2015 року - 13912 грн 70 коп., грудень 2015 року - 13912 грн 74 коп) /а.с.15-17/;

- з плати за землю за 2015 рік, в яких визначено грошові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в розмірі 252511 грн 28 коп. з розбивкою по місяцях: січень - листопад 2015 року в сумі 21042 грн 60 коп, грудень 2015 року в сумі - 21042 грн 68 коп /а.с.20-22/.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 291.4. статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: 1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень; 2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень; 3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень; 4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

В силу положень статті 292 1 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого розділом XII цього Кодексу.

Відповідно до пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.

Підпунктом 295.9.1, 295.9.2. пункту 259.9 ст. 295 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу та сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:

у I кварталі - 10 відсотків;

у II кварталі - 10 відсотків;

у III кварталі - 50 відсотків;

у IV кварталі - 30 відсотків.

Матеріалами справи підтверджено, що обов'язку своєчасної і повної сплати узгодженої суми грошового зобов'язання із єдиного податку с/г товаровиробників , визначеного у податковій декларації за 2015 рік, відповідачем не виконано, у зв'язку з чим виник податковий борг в розмірі 18 550 грн 24 коп.

Пунктом 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що відповідачем не сплачено у повному обсязі у строк, встановлений Податковим кодексом України, узгоджену суму податкових зобов'язань з орендної плати за землю, визначену у податковій декларації за 2015 рік, у зв'язку з чим виникла податковий борг в сумі 84 170 грн 40 коп.

Отже, податковий борг відповідача складає: з єдиного податку с/г товаровиробників - 18 550 грн 24 коп., з орендної плати за землю - 84 170 грн 40 коп., що підтверджується даними інтегрованої картки відповідача /а.с.35-36/.

Згідно пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання приписів вказаної норми на адресу відповідача направлено вимогу №481-16 від 20.05.2015 про сплату податкового боргу у розмірі 25 579 грн 65 коп., проте конверт повернувся із відміткою пошти "за зазначеною адресою не проживає" /а.с.12/.

Відповідно до пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Отже, в силу положень пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України вимога №481-16 від 20.05.2015 вважається врученою відповідачу.

Доказів щодо оскарження податкової вимоги в адміністративному або судовому порядку до суду не надано.

Згідно із пунктом 59.5. статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

В силу положень пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення коштів з рахунків Приватного сільськогосподарського товариства "Ярина" у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників в сумі 18 550 грн 24 коп. та з орендної плати за землю в сумі 84 170 грн 40 коп., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Приватного сільськогосподарського підприємства "Ярина" про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Ярина" (ідентифікаційний код 32393484, вул. Броваря, 83, с. Олексіївка, Гребінківський район, Полтавська область, 37411) кошти в рахунок погашення податкового боргу:

- з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 84 170 грн 40 коп., (вісімдесят чотири тисячі сто сімдесят гривень сорок копійок) на р/р 33217812700098, код платежу 18010600, одержувач Гребінківське УК /с. Наталівка/, код одержувача 37714540, банк одержувача ГУ ДКСУ у Полтавської області, МФО 831019;

- з єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників у розмірі 18 550 грн 24 коп. (вісімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят гривень двадцять чотири копійки) на р/р 31413533700098, код платежу 18050500, одержувач Гребінківське УК /с. Наталівка/, код одержувача 37714540, банк одержувача ГУ ДКСУ у Полтавської області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 28 вересня 2015 року.

Суддя М.В. Довгопол