Постанова № 51528080, 24.09.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/3681/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дубінчина О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

28 серпня 2015 року Лубенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 1093,24 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на даний час за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом у розмірі 1093,24 грн, що виникла в результаті несплати останнім податкових зобов'язань з єдиного податку з фізичних осіб.

Позивач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, направив до суду клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника інспекції.

Відповідач в судове засідання не з'явився, не зважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, заяв, клопотань чи заперечень на позов не подавав.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній письмових доказів.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, до 27.02.2015 ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) перебував зареєстрованим в якості фізичної особи-підприємця. Останній також являвся платником єдиного податку з фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до пункту 291.3. статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: 1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень; 2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Відповідно до пунктів 293.1 та 293.2 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014 №719-VII на 2014 рік мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня складає 1218 грн.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28.12.2014 №80-VIII установлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 гривень, з 1 грудня - 1378 гривень.

Враховуючи викладене, розмір єдиного податку з фізичних осіб за видом діяльності "інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктового асортименту" для фізичних осіб-підприємців другої групи платників єдиного податку на 2014 та 2015 роки становить 219,24 грн щомісячно.

Відповідно до положень статті 298 Податкового кодексу України порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1- 298.1.4 цієї статті.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Як слідує з матеріалів справи, відповідно до заяви ФО-П ОСОБА_1 про застосування спрощеної системи оподаткування, поданої останнім до Пирятинського відділення Лубенської ОДПІ 14.12.2012, відповідача з 01 січня 2013 року переведено на 2 групу платників єдиного податку, ставка єдиного податку для якої складає 18% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Відтак, відповідач за видом діяльності "інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктового асортименту" у 2014 та 2015 роках повинен був щомісячно сплачувати єдиний податок з фізичних осіб-підприємців у розмірі 219,24 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що ФО-П ОСОБА_1 єдиний податок з фізичних осіб у період з листопада 2014 року по лютий 2015 року включно термінами сплати 20.11.2014, 20.12.2014, 20.01.2015, 20.02.2015 не сплачувався.

Також, 31.10.2014 контролюючим органом проведено перевірку ФО-П ОСОБА_1 по питанню своєчасності сплати єдиного податку, результати якої оформлені актом від 31.10.2014 №351/Ч/17-2678113430.

На підставі акту перевірки від 31.10.2014 №351/Ч/17-2678113430 контролюючим органом 31.10.2014 прийняте податкове повідомлення-рішення №0006781623, яким до відповідача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 109,62 грн.

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Матеріалами справи підтверджується, що податкове повідомлення-рішення від 31.10.2014 №0006781623 вручене особисто ФО-П ОСОБА_1 31.10.2014.

01.12.2014 контролюючим органом проведено перевірку ФО-П ОСОБА_1 по питанню своєчасності сплати єдиного податку, результати якої оформлені актом від 01.12.2014 №410/Ч/17-2678113430.

На підставі акту перевірки від 01.12.2014 №410/Ч/17-2678113430 контролюючим органом 01.12.2014 прийняте податкове повідомлення-рішення №0007631623, яким до відповідача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 109,62 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що податкове повідомлення-рішення від 01.12.2014 №0007631623 вручене особисто ФО-П ОСОБА_1 01.12.2014.

Крім того, 11.06.2015 контролюючим органом проведено перевірку ФО-П ОСОБА_1 по питанню своєчасності сплати єдиного податку, результати якої оформлені актом від 11.06.2015 №148/Ч/17-2678113430.

На підставі акту перевірки від 11.06.2015 №148/Ч/17-2678113430 контролюючим органом 11.06.2015 прийняте податкове повідомлення-рішення №0002881623, яким до відповідача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 328,86 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що податкове повідомлення-рішення від 11.06.2015 №0002881623 вручене особисто ОСОБА_1 11.06.2015.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1 статті 56 зазначеного Кодексу).

Судом не виявлено доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 31.10.2014 №0006781623, від 01.12.2014 №0007631623 та від 11.06.2015 №0002881623, а також їх оскарження до суду.

Як свідчать матеріали справи, заборгованість відповідача з єдиного податку з фізичних осіб зменшилася на суму 331,97 грн за рахунок наявної у останнього переплати з даного виду податку у розмірі 281,97 грн та самостійної сплати ним коштів в рахунок погашення боргу у розмірі 50,00 грн.

Згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

На підставі положень статті 129 Податкового кодексу України контролюючим органом відповідачу нараховано пеню у розмірі 0,15 грн.

За викладених обставин, станом на момент розгляду справи загальна сума заборгованості відповідача по єдиному податку з фізичних осіб, з урахуванням наявної у останнього переплати з даного виду податку, самостійної сплати коштів в рахунок погашення податкового боргу та донарахування на підставі статті 129 Податкового кодексу України пені, становить 1093,24 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, сума несплаченого податкового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 1093,24 грн є сумою податкового боргу.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).

Відповідно до вимог вказаної правової норми Лубенською ОДПІ виставлено відповідачу податкову вимогу форми "Ф" №3-00 від 02.02.2015, яка направлялася на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримана останнім 10.07.2015.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу в матеріалах справи відсутні. Натомість, наявна у матеріалах справи облікова картка особового рахунку відповідача по єдиному податку з фізичних осіб свідчить про наявність у відповідача податкового боргу з даного виду податку в сумі 1093,24 грн.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Частиною 1 статті 52 Цивільного кодексу України визначено, що фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Суд зазначає, що підприємницька діяльність ОСОБА_1 припинена 27.02.2015, номер запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем 25760060002002808, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 02.07.2015.

Разом з тим, у випадку припинення підприємницької діяльності - фізичної особи зобов'язання не припиняються, а залишаються за підприємцем як фізичною особою.

ОСОБА_1, незважаючи на реєстрацію припинення його підприємницької діяльності, несе відповідальність за своїми зобов'язаннями, у тому числі, і за податковими зобов'язаннями зі сплати єдиного податку з фізичних осіб.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що з ОСОБА_1 підлягає стягненню податковий борг по сплаті єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 1093,24 грн.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За викладених обставин, позовні вимоги Лубенської ОДПІ є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) податковий борг з єдиного податку в розмірі 1093 (одна тисяча дев'яносто три) гривні 24 (двадцять чотири) копійки на р/р 314166699700393, код платежу 18050400, одержувач Пирятинське УК/с.Теплівка, код одержувача 37958534, банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 28 вересня 2015 року.

Суддя О.В. Гіглава