Постанова № 51527990, 25.09.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/3955/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

31 серпня 2015 року Лубенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - позивач або Лубенська ОДПІ) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач або відповідач ФОП ОСОБА_1В.) про стягнення боргу по єдиному податку у розмірі 2311,36 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у загальному розмірі 2311,36грн, що виник внаслідок несплати відповідачем єдиного податку з фізичних осіб за період з 20.04.2014 по 20.09.2014, та узгодженого грошового зобовязання по податковому повідомленню-рішенню Лубенської ОДПІ.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, направив до суду клопотання, у якому просив провести розгляд справи за відсутності уповноваженого представника інспекції.

Відповідач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, не зважаючи на те, що про дату, час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти позову не направив.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній письмових доказів.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) 01.07.2013 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця. Як платник податків ФОП ОСОБА_1 взята на облік у Лубенській ОДПІ 02.07.2013 року.

Відповідно до пункту 291.3. статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: 1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень; 2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень..

Відповідно до пунктів 293.1 та 293.2 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" установлено у 2014 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі 1218 гривень.

Враховуючи викладене, розмір єдиного податку з фізичних осіб за видом діяльності "роздрібна торгівля іншими товарами в спеціалізованих магазинах" для фізичних осіб-підприємців другої групи платників єдиного податку за 2014 рік становить 243,60 грн щомісячно.

Відповідно до положень статті 298 Податкового кодексу України порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 - 298.1.4 цієї статті.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Як слідує з матеріалів справи, відповідно до заяви ФО-П ОСОБА_1 про застосування спрощеної системи оподаткування, поданої останньою до Лубенської ОДПІ 18.07.2013, відповідача з 01 серпня 2013 року переведено на ІІ групу платників єдиного податку, ставка єдиного податку для якої складає 20% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Відтак, відповідач за видом діяльності "роздрібна торгівля іншими товарами в спеціалізованих магазинах" у 2014 році повинен був щомісячно сплачувати єдиний податок з фізичних осіб-підприємців у розмірі 243,60 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що ФО-П ОСОБА_1 єдиний податок з фізичних осіб у період з квітня по вересень 2014 року, термінами сплати 20.04.2014, 20.05.2014, 20.06.2014, 20.07.2014, 20.08.2014, 20.09.2014 не сплачувався.

Крім того, 01.09.2014 контролюючим органом проведено камеральну перевірку податкової звітності ФО-П ОСОБА_1, результати якої оформлені актом від 01.09.2014 №2202/17-2990013782.

Відповідно до пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця

За висновками перевіряючого, викладеними у вказаному акті, платником єдиного податку ОСОБА_1 не сплачено самостійно узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених п. 295.1 статті 295 Податкового кодексу України, що є порушенням підпункту п. 295.1 статті 295 Податкового кодексу України.

На підставі висновків акту перевірки від 01.09.2014 №2202/17-2990013782 контролюючим органом 08.10.2014 прийнято податкове повідомлення-рішення №0017581701 про застосування до відповідача штрафу у розмірі 50% грошового зобов'язання погашеного із затримкою у розмірі 1074,90 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення вручене особисто ФО-П ОСОБА_1 11.10.2014.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1 статті 56 зазначеного Кодексу).

Судом не виявлено доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 08.10.2014 №0017581701, а також його оскарження до суду.

Отже, суд не знаходить правових підстав та фактичних даних для висновку про те, що податкове повідомлення-рішення Лубенської ОДПІ від 08.10.2014 №0017581701 порушує права та охоронювані законом інтереси ФО-П ОСОБА_2 у сфері публічно-правових відносин і тому не створює для нього обов'язку виконати його владні приписи у частині сплати грошових зобов'язань.

З огляду на викладене та враховуючи наявну у відповідача переплату з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 225,14 грн, станом на момент розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість зі сплати вказаного виду податку в загальному розмірі 2311,36 грн (243,60 х 6 міс. 2014 року + 1074,90 грн - 225,14 грн = 2311,36 грн).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, сума несплаченого податкового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 2311,36 грн є сумою податкового боргу.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).

Згідно п. 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до вимог вказаної правової норми Лубенською ОДПІ сформовано податкову вимогу форми "Ф" №428-25 від 25.09.2014, яка направлялася рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, що внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, однак вказаний лист повернувся до контролюючого органу з відміткою пошти від 02.10.2014 "адресата немає вдома". З огляду на положення пункту 58.3 статті 58 та пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога форми "Ф" №428-25 від 25.09.2014 вважається врученою платнику податків.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу в матеріалах справи відсутні. Натомість, наявна у матеріалах справи облікова картка особового рахунку відповідача по єдиному податку з фізичних осіб свідчить про наявність у відповідача податкового боргу з даного виду податку в сумі 2311,36 грн.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Лубенської ОДПІ є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавські області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 2311 (дві тисячі триста одинадцять) гривень 36 (тридцять шість) копійок на р/р 31514970700011, код платежу 18050400, одержувач УК у Лубенському районі /м. Лубни/, код одержувача 37710415, банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 28 вересня 2015 року.

Суддя О.В. Гіглава