Рішення № 51508387, 25.09.2015, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/11202/14

Провадження № 2/750/165/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2015 року м.Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

головуючого - судді Карапута Л.В.,

при секретарі - Руденок В.О.,

з участю позивача та його представника ОСОБА_1, відповідача та її представників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна,

третя особа - Чернігівська міська рада,

в с т а н о в и в:

30 жовтня 2014 року позивач звернувся до суду з позовом та просив провести між ним та ОСОБА_5 поділ незавершеного будівництвом будинку у АДРЕСА_1, виділивши йому ? частину відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи, визнавши право власності на будівельні матеріали, конструкції виділеної ? частини незавершеного будівництвом будинку, перевести права та обов»язки забудовника ? частини незавершеного будівництвом будинку АДРЕСА_1, визнати право власності на ? частину земельної ділянки в АДРЕСА_1 та встановити порядок користування земельною ділянкою у відповідності до варіантів поділу незавершеного будівництвом будинку та стягнути судові витрати.

У судовому засіданні позивач та його представник позив підтримали та наполягали на його задоволенні. Позивач пояснив суду, що в період шлюбу купили земельну ділянку по АДРЕСА_1 та оформили згідно договору купівлі-продажу на дружину ОСОБА_5 та продовжили добудовувати будинок, який на даний час складає 100% готовності. В даному будинку мешкали всією сім»єю.

Відповідач та його представники просили відмовити в задоволенні позову з підстав надання відповідачу можливості ввести будинок в експлуатацію, та виділити відповідачу 1/3 частину будинку з врахуванням інтересів дітей.

Представник третьої особи - Чернігівської міської ради в судове засідання не з»явився, хоча про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином.

Заслухавши пояснення, допитавши свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 19.03.2002 року. Від шлюбу мають дочку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2.

В період шлюбу 07 липня 2004 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_5 купила земельну ділянку по АДРЕСА_1. Вказана земельна ділянка розміром 0,1000 га передана для будівництва і обслуговування жилого будинку та господарських будівель (а.с. 11).

ОСОБА_5 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку 21.09.2004 року (а.с. 12).

При укладенні договору купівлі-продажу земельної ділянки від попереднього власника було передано будівельний паспорт на будівництво будинку на придбаній земельній ділянці, оформлений на ОСОБА_10.

Вказаний будинок був розпочатий будівництвом з весни 2005 року та закінчено в 2011 році, про що свідчить видана декларація про готовність об»єкта до експлуатації 15.09.2015 року ( а.с. 133-135).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав суду, що будинок довго будувався, тому що був не добудований, в нотаріальній конторі не був та в кого купували земельну ділянку не знає.

Допитана в судову засіданні ОСОБА_6 пояснила суду, що давала кошти для дітей, онуків, щоб купили будинок та земельну ділянку.

Відповідно до вимог ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ст. 65 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Таким чином спірна земельна ділянка по АДРЕСА_1 розміром 0,1000 га є їх спільною сумісною власністю.

Відповідно до вимог ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім»ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім»ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Відповідачем не було надано суду беззаперечних доказів для необхідності збільшення розміру її частки земельної ділянки.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на 1/2 частину земельної ділянки по АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 16.12.2014 року по справі було призначено судову експертизу, на вирішення якої поставлено питання про визначення можливих варіантів розподілу відповідно до часток у домоволодінні АДРЕСА_1. Витрати за проведення експертизи було покладено на ОСОБА_4.

В зв'язку з тим, що на виконання клопотання експерта від 18.03.2015 року про надання додаткових матеріалів справу повторно було направлено на експертизу відповідно до ухвали суду від 10.04.2015 року.

Оскільки станом на 20.05.2015 року кошти на рахунок експертної установи за проведення експертизи ОСОБА_4 сплачені не були, в зв'язку з чим керуючись п. 1.13 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5» експертна установа залишила ухвалу суду без виконання.

Статтею 4 ЦПК України, визначені способи захисту, які застосовуються судом, зокрема здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки позивач відмовився від проведення експертизи щодо визначення можливих варіантів виділу частки майна та не сплатив її вартість, тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо поділу незавершеного будівництвом будинку у АДРЕСА_1, виділення йому ? частину відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи, визнавши право власності на будівельні матеріали, конструкції виділеної ? частини незавершеного будівництвом будинку, перевести права та обов»язки забудовника ? частини незавершеного будівництвом будинку АДРЕСА_1 та встановити порядок користування земельною ділянкою у відповідності до варіантів поділу незавершеного будівництвом будинку.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 208-209, 292, 294 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Визнати право власності за ОСОБА_4 на 1/2 частину земельної ділянки по АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судові витрати в розмірі 229 грн. 60 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Л.В. Карапута