Рішення № 51500253, 11.09.2015, Кролевецький районний суд Сумської області

Справа № 579/817/15-ц

2/579/220/15

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 вересня 2015 року Кролевецький районний суд Сумської області

у складі: судді - Хочиної А.І.,

за участі секретаря - Малик Г.М.,

з участю відповідачки - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кролевець цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства «Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

публічне акціонерне товариство «Комерційний банк "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення з них солідарно заборгованості за договором "Автопакет" №133/П/19/2007-840 від 2 липня 2007 року в розмірі 643,86 доларів США та 9032, 24 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 2 липня 2007 року між відкритим акціонерним товариством "Комерційний Банк «Надра», ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений редитний договір № 133/П/19/2007-840.

Згідно з вимогами Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 р. були внесені зміни у статут ВАТ КБ "Надра", відповідно до яких нове повне найменування банку стало публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра». Дані зміни, відповідно до листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 4010 від 10.04.2009 р., не є зміною організаційно-правової форми господарювання товариства.

Згідно п. 1.1. кредитного договору банк надав ОСОБА_3 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в сумі 6416 дол. США.

Відповідно до п.п. 1.1.3.1 кредитного договору відсотки за користування кредитом розраховуються банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 12,40 % річних.

Позичальник відповідно до п.п. 2.2.1, 2.2.3. кредитного договору зобов'язався щомісячно до 18 числа поточного місяця сплачувати мінімальний платіж у розмірі 195 дол. США.

ОСОБА_1 за п.п. 3.2.1., 3.2.2. кредитного договору взяла на себе зобов'язання відповідати перед банком за належне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору. Згідно п.п. 3.2.4. Кредитного договору поручитель відповідає перед банком за виконання зобов'язань у повному об'ємі всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами.

16 листопада 2010 року між банком, позичальником та поручителем було укладено Додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 133/П/19/2007-840 від 02.07.2007 р.

ОСОБА_3 взяті на себе зобов'язання по виплаті кредитних коштів у строки, визначені кредитним договором, не виконує.

Станом на 06.04.2015 року за ОСОБА_3 наявна заборгованість по кредитному договору в сумі 1 031,43 доларів США, в тому числі:

- непогашений кредит - 502,57 доларів США;

- несплачені відсотки -113,08 доларів США;

- несплачена комісія - 28,21 доларів США;

- пеня за прострочення строків виконання зобов'язань (відповідно до п. 5.1. додаткової угоди до кредитного договору) - 153,57 доларів США.

- штраф за порушення умов кредитного договору (відповідно до п. 5.3. додаткової угоди до кредитного договору) - 234,00 доларів США;

що за курсом Національного Банку України станом на 06.04.2015 року становить 24037,27 грн., в тому числі:

- непогашений кредит - 11712,29 грн.;

- несплачені відсотки - 2635,31 грн.;

- несплачена комісія - 657,43 грн.;

- пеня за прострочення строків виконання зобов'язань (відповідно до п. 5.1. додаткової угоди до кредитного договору) - 3578,92 грн.;

- штраф за порушення умов додаткової угоди (відповідно до п. 5.3. додаткової угоди до кредитного договору) - 5453,32 грн.

Загальна сума заборгованості, за кредитом виданим у доларах США становить 643,86 дол. США та 9032,24 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Станом на день подання позовної заяви до суду відповідачі не виконали взяті на себе зобов'язання по повному погашенню всієї суми заборгованості за кредитними договорами, чим порушили умови цих договорів щодо строків повернення кредиту, а також сплати відсотків, що призвело до утворення заборгованості.

Позивач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, до суду свого представника не направив, надавши заяву про розгляд справи за відсутності представника банку, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, до суду не з'явився.

Представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_2 позов визнала частково, а саме: згодна з указаними позивачем сумами заборгованості за кредитом, заборгованості по процентах за користування кредитом та сумою несплаченої комісії. Щодо вимоги про стягнення пені, то, посилаючись на п.1 ч.2 ст.258 ЦК України просить застосувати позовну давність в один рік, оскільки пеня нарахована з 06.04.2014 року по 26.03.2015 року, а позивач звернувся до суду у травні 2015 року. Також вважає необґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення штрафу в сумі 234 дол. США, оскільки штраф нараховано відповідно до п.5.3 додаткової угоди, яким передбачено, що штраф нараховується у розмірі 10% від суми несплаченого щомісячного платежу. При цьому відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. Тобто позивач повинен нарахувати штраф з травня 2014 року по травень 2015 року, за період, коли відповідач ОСОБА_3 не мав обов'язку сплачувати щомісячні платежі, оскільки строк дії договору закінчився 2 липня 2012 року і згідно наданого графіку останній щомісячний платіж був 02.07.2012 року, тобто відповідно до п.5.3 додаткової договору до нього могли нарахувати штраф протягом 30 днів з дня прострочення - до 02.08.2013 року.

Також зазначила, що відповідно до кредитного договору строк його дії по поверненню кредиту встановлений до 2 липня 2012 року, строк дії поруки в договорі не обумовлений, а тому строк припинення поруки визначається за правилами ч. 4 ст. 559 ЦК України, якою зазначено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимоги до поручителя. А оскільки позивач протягом шести місяців не пред'явив вимоги до поручителя, тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнала частково. Згодна з указаними позивачем сумами заборгованості за кредитом, заборгованості по процентах за користування кредитом та сумою несплаченої комісії, до вимоги про стягнення пені просить застосувати позовну давність в один рік, та просить відмовити в позовних вимогах щодо стягнення штрафу. Також вважає, що заборгованість по кредитному договору повинна бути стягнута тільки з позивальника ОСОБА_3, оскільки позивачем пропущено строк пред'явлення вимоги до неї, як до поручителя.

Заслухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2, відповідачки ОСОБА_1, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

2 липня 2007 року між ВАТ КБ «Надра» (на підставі змін у статут ВАТ КБ «Надра» змінена назва банку на ПАТ КБ «Надра») та відповідачами було укладено договір "Автопакет" №133/П/19/2007-840, за умовами якого ВАТ КБ «Надра» надав позичальнику ОСОБА_3 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в сумі 6416 дол. США на придбання автотранспортного засобу з терміном погашення кредиту до 2 липня 2012 року. ОСОБА_1 підписала вказаний договір як поручитель за належне і своєчасне виконання боржником взятих на себе зобов'язань (а.с. 9-16).

Згідно з пп.1.1.3.1 договору відсотки за користування кредитом розраховуються банком на підставі відсоткової ставки в розмірі 12,40% річних. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів у періоді на залишок заборгованості.

Позичальник повертає кредит та сплачує банку передбачені п.п.1.1.3.1 договору відсотки безготівковим перерахуванням або внесенням готівкових коштів на рахунок у порядку, передбаченому п.2.2.3 договору, шляхом сплати суми мінімально необхідного платежу, розмір якого скаладає 195 дол. США (п.п. 2.2.1 кредитного договору). Позичальник вносить чергові мінімальні платежі по кредиту/кредитній лінії, визначені у п.п. 2.2.1, 2.2.2 договору, щомісяця до 18 числа поточного місяця, а банк здійснює списання з поточного рахунку на рахунок погашення заборгованості до 20 числа поточного місяця. У випадку, коли позичальник до 18 числа поточного місяця не вніс (повністю або частково) суми мінімально необхідних платежів, внаслідок чого станом на 20 число поточного місяця не була погашена поточна заборгованість позичальника, банк, починаючи з 21 числа поточного місяця застосовує до позичальника штрафні санкції, передбачені договором (п.п.2.2.3 кредитого договору).

16 листопада 2010 року між позивачем, позичальником ОСОБА_3 та поручителем ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду № 1 до договору «Автопакет» № 133/П/19/2007-840 від 02.07.2007 р., якою були внесені зміни у існуючі кредитні зобов'язання (а.с.18-26). З дати підписання додаткової угоди позичальнику встановлена щомісячна сума мінімального необхідного платежу відповідно до графіку, останній платіж 02.07.2012 року (а.с.27).

Як вбачається з матеріалів справи позичальник ОСОБА_3, отримавши кредит, не виконав у повному обсязі зобов'язання з погашення кредиту, про що не надійшло заперечень чи спростувань від відповідачів чи представника відповідача.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення §1 гл.71 ЦК України щодо позики. Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 549 ЦК України встановлена відповідальність боржника у виді неустойки у разі порушення ним зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 ЦК України).

Згідно з пунктом 5.1 додаткової угоди до кредитного договору у випадку невиконання позичальником зобов'язань щодо строку та повноти сплати кредиту та процентів відповідно до умов договору позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Пунктом 5.3 додаткової угоди до кредитного договору встановлено, що у випадку прострочення позичальником виконання зобов'язання, визначеного абз.1 п.2.4 договору на строк більше 30 календарних днів, позичальник починаючи з 30-го дня прострочення зобов'язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 10% від суми несплаченого щомісячного платежу (несплаченої частини щомісячного платежу) за кожен випадок.

Позивачем надано розрахунок заборгованості позичальника ОСОБА_3 за договором «Автопакет» №133/П/19/2007-840, згідно з яким сума заборгованості становить 1031,43 дол. США, з яких: 502,57 дол. США - непогашений кредит; 113,08. - несплачені відсотки; 28,21 дол. США - несплачена комісія; 153,57 дол. США . - пеня за прострочення строків виконання зобов'язань; 234 дол. США - штраф за порушення умов кредитного договору.

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ст.554 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.

Пунктами 3.2.1, 3.2.2. додаткової угоди до договору «Автопакет» передбачено, що поручитель безвідзивно та безспірно зобов`язується відповідати перед банком за належне виконання позичальником взятих на себе зобовязань, що витікають з договору. Поручитель відповідає перед позивачем у тому ж об'ємі, що і позичальник. Позичальник і поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники. Пунктом 1.1 додаткової угоди визначено, що кінцевий термін повернення кредиту 2 липня 2012 року.

Відповідно до п. 8.3 додаткової угоди до договору «Автопакет» договір набуває чинності з дати його укладення і діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобовязань. Строк виконання зобов`язань (дата, місяць, рік) поручителем у кредитному договорі не зазначено. За таких обставин, строк припинення поруки визначається за правилами ч. 4 ст. 559 ЦК України, якою зазначено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимоги до поручителя.

Пунктом 24 Постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012р. № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» визначено, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимог про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у звязку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Пред'явлення вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому у разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутись до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Кінцевий термін повернення кредиту за договором «Автопакет» - 2 липня 2012 року, відповідно, шестимісячний строк пред'явлення вимоги до поручителя повинен відраховуватись з 3 липня 2012 року і закінчуватися 3 січня 2013 року. За межами спливу вище вказаного строку (з 04.01.2013 р.) поруку ОСОБА_1 по зобов'язанням ОСОБА_3 за укладеним між банком та позичальником кредитним договором слід вважати припиненою.

Позивач звернувся до суду з позовом 27 травня 2015 року., тобто більше ніж через два роки після спливу шестимісячного строку для пред'явлення вимог до поручителя. Отже, порука ОСОБА_1 за договором «Автопакет» на момент пред'явлення даного позову про сплату кредитної заборгованості була вже припиненою на підставі ч. 4 ст559 ЦК України.

Таким чином позовні вимоги до відповідачки ОСОБА_1 суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а тому підлягає стягненню заборгованість тільки з відповідача ОСОБА_3

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 та відповідачка ОСОБА_1 просять суд застосувати строк позовної давності до вимоги про стягнення пені та відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

ПАТ «КБ «Надра» звернувся до суду з вказаним позовом 27 травня 2015 року, що вбачається з поштового штампу на конверті (а.с.48), тому пеня підлягає нарахуванню відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України за останні 12 місяців перед зверненням до суду, тобто з 27 травня 2014 року.

З розрахунку заборгованості по пені вбачається, що пеня нарахована з 06.04.2014 року по по 24.03.2015 року і становить 153,57 дол. США (а.с.6-8).

За період з 27 травня 2014 року по 27 травня 2015 року розмір пені за невиконання позичальником зобов'язань щодо строку та повноти сплати кредиту та процентів становить: 153,57 дол. США - 1,63 дол. США (нарахована пеня з 06.04.2014 р. по 14.04.2014 р.) - 1,59 дол. США (нарахована пеня з 15.04.2014 р. по 20.04.2014 р.) - 8,04 дол. США (нарахована пеня з 21.04.2014 р. по 20.05.2014 р.) - 8,40 дол. США (пеня нарахована з 21.05.2014 р. по 20.06.2014 р.) /31 (кількість днів ) *6 днів (з 21.05.2014 р. по 26.05.2014 р.) = 140,69 дол. США, яка підлягає стягненню з ОСОБА_3

Вирішуючи позовні вимоги банку щодо стягнення штрафу, суд приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенн виходячи з наступного.

З письмового пояснення, наданого позивачем (а.с. 89) вбачається, що штраф нарахований згідно п.5.3 додаткової угоди за невиконання п.2.4 додаткової угоди за коден випадок. Сума штрафу нарахована за 12 місяців (10% від щомісячного платежу, передбаченого п.1.1 додаткової угоди*12= 234 дол. США).

Пунктом 5.3 додаткової угоди до кредитного договору встановлено, що у випадку прострочення позичальником виконання зобов'язання, визначеного абз.1 п.2.4 договору на строк більше 30 календарних днів, позичальник починаючи з 30-го дня прострочення зобов'язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 10% від суми несплаченого щомісячного платежу (несплаченої частини щомісячного платежу) за кожен випадок.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.258 ЦК України штраф повинен бути нарахований з 27.05.2014 року по 27.05.2015 року, тобто за останні 12 місяців перед зверненням до суду.

З додаткової угоди до договору «Автопакет» (п.1.1) вбачається, що кінцевий термін повернення кредиту - 2 липня 2012 року. Згідно графіку сплати (а.с.27) останній щомісячний платіж по кредитному договору позичальник повинен сплатити 02.07.2012 року, тобто починаючи з 03.07.2012 року у позичальника не було обов'язку сплачувати щомісячні платежі. Тому відповідно до п.5.3 додаткової угоди штраф повинен бути нарахований протягом 30 днів з дня прострочення, тобто з 02.07.2012 р. по 02.08.2012 р., а з 03.08.2012 р. банк не мав підстав нараховувати штраф відповідно до п.5.3 додаткової угоди.

Таким чином штраф згідно з вимогами п.1 ч.2 ст.258 ЦК України нарахований за 12 місяців до звернення до суду, а тому вимога про його стягнення задоволенню не підлягає, оскільки з 03.07.2012 року по кредитному договору відсутні щомісячні мінімальні платежі.

За таких обставин, враховуючи викладене, з відповідача ОСОБА_3 підлягає стягненню заборгованість за договором "Автопакет" №133/П/19/2007-840 від 2 липня 2007 року на загальну суму 784,55 дол. США, в тому числі:

-502,57 дол. США - непогашений кредит,

- 113,08 дол. США- несплачені відсотки,

- 28,21 дол. США - несплачена комісія,

- 140,69 дол. США - пеня за прострочення строків виконання зобов'язань.

Позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість по тілу кредиту, відсоткам та несплаченій комісії у іноземній валюті - доларах США.

Статтею 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Вирішуючи питання про стягнення грошових коштів з відповідача ОСОБА_3 згідно ч.1 ст.533 ЦК України у гривнях, суд бере до уваги офіційний курс Національного Банку України, який станом на 11.09.2015 року, тобто на дату винесення рішення становить: 1 долар США - 21,7390 грн;

Виходячи з вищезазначеного з ОСОБА_3. на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" підлягає стягненню заборгованість за договором "Автопакет" №133/П/19/2007-840 від 2 липня 2007 року у розмірі 17055,33 грн. (784,55 доларів США х 21,7390 грн.).

У іншій частині позову слід відмовити за безпідставністю заявлених вимог.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України підлягають стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 243 гривень 60 коп., оскільки позивача ПАТ «КБ Надра» на час подачі позовної заяви до суду звільнено від сплати судового збору згідно п.22 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (з послідуючими змінами та доповненнями).

Відповідно до ст.ст. 258, 526, 527, 530, 533, 553, 554, 559, 1048-1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 208, 209, 212, 213, 215 ЦПК України,-

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" заборгованість за договором "Автопакет" №133/П/19/2007-840 від 2 липня 2007 року на загальну суму 784 (сімсот вісімдесят чотири) долари США 55 центів, що еквівалентно 17055 (сімнадцять тисяч п'ятдесят п'ять) гривень 33 копійки.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Кролевецький районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення; особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. І. Хочина