Вирок № 5149243, 21.01.2008, Сумський районний суд Сумської області

Справа №1-36\2008р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2008 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Клочко Б.М., при секретарі Скринник Ю.О., з участю прокурора Саєнка С.В., адвоката ОСОБА_1 законного представника н\л підсудного ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, законного представника н\л потерпілого ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми кримінальну справу по звинуваченню

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Суми, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого 07.05.2007 року Ковпаківським районним судом м.Суми за ст.185 ч.3 КК України до позбавлення волі на строк два роки, на підставі ст.104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком один рік.

в скоєнні злочину, передбаченого ст.. 27 ч.5 185 ч.3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

09 жовтня 2007 року підсудний ОСОБА_5 попросив у свого знайомого, учня Хотинського ПАЛ ОСОБА_3, який на той час мешкав з ним в одній кімнаті, покористуватися належним йому мобільним телефоном «NokiaN 72», на що останній дав згоду, а тому ОСОБА_5 тривалий час в цей день користувався зазначеним телефоном.

Приблизно о 19 години цього ж дня він перебував біля приміщення їдальні Хотинського ПАЛ в с Хотінь вул. Леніна 34 Сумського р-ну, де він раніше навчався та мешкав, в цей час він зустрів особу матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, яка попрохала у ОСОБА_5 подивитися телефон, при цьому підсудний пояснив цій особі, що телефон належить ОСОБА_3, який мешкає з ним в одній кімнаті. В розмові ця особа запропонувала ОСОБА_5 викрасти даний телефон, на що той погодився, але усвідомлюючи, що його можуть запідозрити у крадіжці, запропонував цій особі викрасти телефон коли буде слушна нагода.

Після цього, 10.10.2007 р. приблизно о 16 годині, коли особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження перебувала у кімнаті відпочинку до нього підійшов ОСОБА_5 і знаючи про злочинні наміри цієї особи і сприяючи йому в скоєнні злочину, з корисних спонукань, сказав їй, що в кімнаті де він мешкає разом з ОСОБА_3 та іншими хлопцями нікого не має, а телефон, що належить ОСОБА_3 зостався там без нагляду і його можна викрасти. Вказана особа з метою крадіжки чужого майна, пройшла на третій поверх гуртожитку та шляхом вільного доступу проникла до кімнати № 304, звідки таємно викрала мобільний телефон марки «NokiaN72», що належить ОСОБА_3, вартістю згідно товарознавчої експертизи 1444 грн., в якому знаходився стартовий пакет «Діджус», вартістю згідно довідки 25 грн., та 10 грн. на рахунку, а всього на загальну суму 1479 грн., та разом з ОСОБА_5 заховали викрадений телефон за територією ліцею. Потім 12.10.2007 р. підсудний та зазначена вище особа взявши мобільний телефон зі схованки поїхали до м. Суми, де на центральному ринку продали вказаний телефон, а гроші поділили навпіл.

Допитаний в судовому засіданні неповнолітній підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчинені інкримінованого йому злочину передбаченого ст.. 27 п.5, ч.3 ст.185 КК України визнав повністю та суду пояснив, що 09.10.07 р. він взяв у ОСОБА_3, з яким разом проживає в кімнаті в гуртожитку ХПАЛ, його мобільний телефон послухати музику, і пішов з телефоном до їдальні ліцею, яка знаходиться біля гуртожитку, на крильці зустрів ОСОБА_6, останній запитав кому належить мобільний, який був у нього і він розповів, що це телефон ОСОБА_3. Після вечері він знову зустрів ОСОБА_6, і в розмові останній запропонував викрасти мобільний ОСОБА_3, на що він погодився, але запропонував викрасти телефон не зараз, а при нагоді, щоб його не запідозрили в крадіжці. Після даної розмови він віддав телефон ОСОБА_3, а сам пішов гуляти. 10.10.07 р. зранку він знову взяв телефон у ОСОБА_3 послухати музику, пішов на заняття, приблизно о 16 год. повернувся із занять, віддав телефон ОСОБА_3 та сказав що він розрядився, після цього ОСОБА_3 поставив

2

телефон на зарядку у кімнаті. Після цього всі хлопці, які проживали в даній кімнаті розійшлись по своїх справах. Коли в кімнаті нікого не зосталося, він зайшов до кімнати відпочинку на четвертому поверсі, сказав ОСОБА_6 що можна викрасти телефон, бо в кімнаті нікого не має, а сам пішов до спортзали. Коли повертався до гуртожитку, на сходах зустрівся з ОСОБА_6, який сказав йому, що телефон вже забрав. Він запропонував заховати телефон в залізобетонній трубі за лікарнею, куди хлопці і віднесли телефон, та домовилися що наступного дня продадуть телефон в м.Суми, а гроші поділять порівну. 12.10.07р. приблизно об 11-00 годині вони забравши зі схованки телефон поїхали в м.Суми, де продали телефон за 500 грн. на центральному ринку. Гроші поділили між собою порівну.

Крім повного визнання вини самим підсудним, його вина в інкримінованому йому діянні доказана добутими і вивченими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що навчається в ХПАЛ та проживає в АДРЕСА_2 разом з ОСОБА_5 та іншими хлопцями. У нього був мобільний телефон «NokiaN 72» ІМЕІ НОМЕР_1 придбаний в березні 2007 року. Він часто давав свій телефон друзям послухати музику та погуляти іграми, в тому числі і ОСОБА_5 10.10.07 р. зранку він дав телефон ОСОБА_5 послухати музику. Після занять, приблизно о 16 год. ОСОБА_5 повернув телефон, телефон був розряджений, і він ввімкнув його заряджатися та залишив його в кімнаті, а сам пішов до комп'ютерного залу ХПАЛ. Приблизно о 20 год. до нього підійшов ОСОБА_5, та сказав, що телефону в кімнаті не має. Наступного дня він з бабусею звернулися до міліції з приводу крадіжки його мобільного телефону. У телефоні була сім карта «Діджус», на рахунку на час викрадення залишалися гроші в сумі 10 грн.

Свідок ОСОБА_7, суду пояснила, що 10.10.07 р. зателефонувала своєму онуку ОСОБА_3, який навчається в ХПАЛ, та проживає в гуртожитку, щоб дізнатися як навчання, але його мобільний телефон не відповідав, вона про це розповіла своєму чоловіку ОСОБА_4, який наступного дня поїхав в с Хотінь в ліцей, щоб дізнатися що сталося. В цей час додому приїхав онук та розповів, що у нього викрали телефон, після чого вони разом звернулися до міліції.

Представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4, суду пояснив, що 10.10.07 р. його дружина ОСОБА_7 зателефонувала на мобільний онуку ОСОБА_3, який навчається в ХПАЛ, та проживає в гуртожитку ліцею, але телефон не відповідав, він також намагався зателефонувати онуку, а наступного дня поїхав в с.Хотінь, щоб дізнатися, що сталося. Коли приїхав до ліцею, то онука на заняттях не було, а його класний керівник розповів, що у онука викрали телефон, і він відпустив його до м. Суми написати заяву в міліцію. Після цього він зателефонував дружині вона повідомила, що онук з нею, і вони разом їдуть до міліції.

Крім того вина підсудного стверджується:

· заявою ОСОБА_7 про викрадення майна належного її онуку ( а.с.8)

· висновком товарознавчої експертизи, згідно якого вартість мобільного телефону „NokiaN72", складає 1444 грн / ар.с 30 /

· протоколом виїмки журналу ОСОБА_8, з записами про придбання мобільних телефонів, де на сторінці датованій 7 квітня/понеділок знизу на рядку з нумерацією часу „18", чорнилом синього кольору зроблено напис: „12.10.07. Нокиа НОМЕР_1. ОСОБА_6, 4.08.89 паспорт НОМЕР_2, 27.10.2005 Ковп РОВД с.Ворожба, ул.Сумская, 32 ОСОБА_5 р-на. Пятьсот грн. /подпись/ ОСОБА_6" /ар.с. 44/.

Аналізуючи в сукупності добуті і вивчені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного в інкримінованому йому злочині доказана повністю.

Дії підсудного суд кваліфікує за ст.27 ч.5, . 185 ч.3 КК України, так як він у формі пособництва, сприяв вчиненню таємного викрадення чужого майна з проникненням в житло, особою матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, що завдало значної шкоди потерпілому, повторно.

3

При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані про особу підсудного, характеристики на нього, визнання ним своєї вини, розкаювання у вчиненому злочині.

Те, що підсудний щиросердечно розкаявся у вчиненому злочині, приніс публічне вибачення потерпілому, злочин вчинив в неповнолітньому віці і таким являється на даний час, суд визнає пом'якшуючими його відповідальність обставинами.

А те, що підсудний раніше вчиняв злочин і новий злочин вчинив в період відбування покарання, тобто, має рецидив злочину, суд визнає обтяжуючою його відповідальність обставиною.

За наявності таких даних про особу підсудного, сукупності пом'якшуючих обставин, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Поскільки підсудний раніше був судимий за вироком Ковпаківського районного суду м.Суми від 07.05.2007 року, відповідно до ст.. 71 КК України до покарання за новий злочин необхідно частково приєднати покарання за попереднім вироком.

По справі законним представником неповнолітнього потерпілого заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди завданої підсудним в сумі 2000 грн.

Суд вважає, що позов відповідно до ст.. 1166 ЦК України підлягає задоволенню, але в розмірі збитків визначених товарознавчою експертизою, тобто в сумі 1 444 гривень плюс вартість стартового пакета оператора мобільного зв'язку "ДиДжус" у сумі 25 грн. та плюс 10 гривень, що були на рахунку, а також 150 грн., які потерпілий витратив на не гарантійну заміну сим-карти, а всього 1 629 гривень.

Судові витрати підлягають стягненню з підсудного, питання речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст.. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 27, ст.. 185 ч.3 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст.. 71 КК України, за сукупністю вироків, до даного покарання частково приєднати не відбуте покарання за попереднім вироком Ковпаківського районного суду м.Суми від 07.05.2007 року у вигляді одного місяця позбавлення волі, і остаточно до відбування призначити 3 ( три) роки 1( один) місяць позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити ту ж - підписку про невиїзд.

Сятгнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 1629 гривень у відшкодування матеріальної шкоди, відмовивши в решті позовних вимог, а при відсутності в нього достатніх коштів або майна з його матері ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати в сумі 117 грн.70 коп. за проведення експертиз із зарахуванням на рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області код 25574892 р\р 35221004000389 МФО 837013 банк УДК в Сумській області.

Речовий доказ: журнал обліку прийому телефонів у населення, якій належить ОСОБА_8 залишити в його розпорядженні.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.