Ухвала суду № 51490307, 24.09.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №488/3168/15-ц 24.09.2015 24.09.2015 24.09.2015

Провадження № 22ц/784/2374/15 Суддя першої інстанції Селищева Л.І.

Справа №488/3168/15ц

Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

24 вересня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Царюк Л.М,

суддів: Мурлигіної О.Я., Прокопчук Л.М.,

при секретарі Горенко Ю.В.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 липня 2015 року за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Миколаївгаз» про визнання договору про надання послуг таким, що втратив дію та зобов'язання виконати певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

21 липня 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Миколаївгаз», де просила визнати договір про надання послуг з газопостачання таким, що втратив дію з 13 квітня 2014 року, та зобов'язати відповідача зробити перерахунок оплати послуг газопостачання та надати документи про відключення газових плит. Позивачка зазначала, що є власником квартири АДРЕСА_1, де проживає її син. До зазначеного будинку відповідач надає послуги з газопостачання, а саме до газових плит, що встановлені на кухні загального користування, доступ до використання яких є у кожного мешканця будинку, оскільки квартири не мають підводу до газопостачання. Оскільки вона та інші мешканці будинку користувалися газовими плитами, то 13 квітня 2006 року між нею та відповідачем було укладено договір про надання послуг з газопостачання за вказаною адресою, за яким вона була зобов'язана сплачувати послуги з газопостачання.

В 2010 році у її квартирі зроблено ремонт внаслідок чого встановлено бойлер для підігріву води, душову кабіну, а також придбано мультіварку для приготування їжі. Ці обставини, а також те, що на кухні загального користування залишилася тільки одна газова плита, вона та члени її родини не користуються послугами з газопостачання, а відтак не повинні й сплачувати за ці послуги. В здійсненні перерахунку оплати цих послуг відповідачем відмовлено.

Ухвалою судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 липня 2015 року, де ухвалою цього ж суду від 27 серпня 2015 року виправлено описку, заяву повернуто позивачу з підстав непідсудністю цьому суду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просила скасувати ухвалу судді та передати питання на новий розгляд суду першої інстанції, посилаючись на помилковість висновків суду щодо правил підсудності.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали заяви та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у прийнятті заяви про звернення стягнення на нерухоме майно, суддя послався на те, що відповідачем по справі є юридична особа, то позов до неї має пред'являтися за її місцем знаходження, а саме до Заводського районного суду м. Миколаєва.

Однак з таким висновком суду погодитися не можна.

Відповідно до ч. 8 ст. 110 ЦПК України позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.

За приписами ч. 1 ст. 532 ЦК України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі.

Встановлено, що позов пред'являється ОСОБА_2, як споживачем послуг з газопостачання за вказаною адресою, з приводу відмови позивачки від зазначених послуг у зв'язку з неналежним виконання відповідачем умов договору про надання послуг газопостачання, що був укладений між сторонами 13 квітня 2006 року та неможливістю користуватися такими послугами.

За вказаним договором місцем виконання зобов'язань відповідача за цим договором зазначено будинок АДРЕСА_1, а споживачем послуг з газопостачання за цією адресою зазначена ОСОБА_2, тобто виконання зазначеного договору через його особливість повинно відбуватися тільки в певному місці, а відтак позивачка може пред'являти позов за місцем його виконання.

Зазначені обставини не враховані судом, а тому висновок суду про повернення позовної заяви ОСОБА_2 у зв'язку з недотриманням правил підсудності є помилковим.

Оскільки ухвала судді постановлена з порушенням норм процесуального права, то у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України вона підлягає скасуванню з передачею заяви на новий розгляд для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись статтями 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 липня 2015 року скасувати, а матеріали заяви за позовом ОСОБА_2 повернути до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді