Постанова № 51490306, 29.09.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 474/641/15-п 29.09.2015 29.09.2015 29.09.2015

Номер провадження: 33/784/237/15

.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/784/237/15 Головуючий 1-ї інстанції Тихоненко М.І.

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Суддя апеляційної інстанції Пісной І.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 вересня 2015 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі:

Головуючого судді: Пісного І.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 на постанову судді Врадіївського районного суду Миколаївської області від 31 серпня 2015 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, працює охоронцем ФГ «Оазис», проживає за адресою: АДРЕСА_1,

- визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, 13.06.2015р. приблизно о 22 год. 30 хв водій ОСОБА_2 в смт Доманівка Миколаївської області по вул. Мельнична керував транспортним засобом марки «ВАЗ - 2101», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. При зупинці та проходженні ОСОБА_2 на місці медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння шляхом продуття в алкотестер «Drager» показники даного тесту становили 0,27 проміле. Таким чином, своїми діями водій ОСОБА_2 допустив порушення вимог п. 2.9 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати, закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Посилається на те, що працівники ДАІ не зупиняли його автомобіль для перевірки водія на стан сп'яніння, оскільки його автомобіль вже був припаркований, двигун вимкнений, коли до нього підійшли працівники ДАІ. Стверджує, що просив співробітників ДАІ пройти повторний огляд в медичному закладі, проте йому було відмовлено. Вважає, що саме інспектор ДАІ ОСОБА_3, а не його рідна сестра ОСОБА_4, є зацікавленою особою, оскільки допустив порушення порядку виявлення у водіїв ознак сп'яніння, здійснив це у відсутності свідків, що підтвердив на запитання захисника ОСОБА_5. Зазначив, що не змінював своїх пояснень, просто був здивований питанням судді, і, крім того, не писав в протоколі, що згоден з результатами алкотестеру, тільки поставив підпис. Просив врахувати, що інспектором ДАІ ОСОБА_3 так і не було надано суду документи, які б підтвердили справність алкотестеру.

Дослідивши матеріали справи, вважаю скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Так, апелянт вказав, що його автомобіль був припаркований в смт Доманівка по вул. Мельничній, та коли до нього підійшли працівники ДАІ для проведення перевірки, двигун автомобіля був вимкнений, в зв'язку з чим керування, а також і жодної зупинки автомобіля працівниками ДАІ фактично не було. Крім того, послався на те, що просив пройти повторний аналіз на стан сп'яніння в лікарні, але інспектор ДАІ ОСОБА_3 відмовив йому. Вважає, що оскільки власноручно письмово зазначив, що спиртні напої не вживав, то цим фактично не визнав результати огляду за допомогою алкотестеру «Drager» та не визнав складений протокол, і не писав в протоколі фрази, що згоден з результатами огляду на стан сп'яніння.

Проте, згідно з ч.ч. 1-3 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони

перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння

або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та

швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

Так, доводи ОСОБА_2 з приводу того, що оскільки він зазначив в поясненнях, що не вживав алкогольні напої, то це свідчить про невизнання ним результатів огляду за допомогою алкотестеру та незгоду зі складеним протоколом, спростовуються наступними доказами. Факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом у стані сп'яніння ґрунтується не тільки на його поясненнях, але й на сукупності зібраних доказів. На а.с. 1 міститься результат тестування на алкоголь, відносно ОСОБА_2 та має показник 0,27 проміле. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення (а.с. 2), результати огляду ОСОБА_2 на стан сп'яніння були позитивними, свідками огляду були ОСОБА_6, ОСОБА_7. ОСОБА_2 поставив свій підпис в графах, які свідчать про те, що він ознайомлений зі змістом протоколу, отримав його копію, внесені про нього дані вірні, і з результатами огляду на стан сп'яніння він згоден.

Крім того, з пояснень ОСОБА_2 (а.с. 3) вбачається, що він їхав з Доманівської ЦРЛ у Врадіївський район, і по дорозі вони зупинилися біля магазину на узбіччі, щоб випити по пляшці пива, він вживав пиво безалкогольне. Тобто, цими поясненнями спростовуються доводи апелянта про те, що він не керував автомобілем, оскільки зупинився на узбіччі саме задля вживання, з його слів, безалкогольного пива. До того ж, з показань інспектора ДАІ ОСОБА_3, викладених в журналі судового засідання (а.с. 18) слідує, що при здійсненні патрулювання побачили, як в забороненому для паркування місці водій ОСОБА_2 припаркував автомобіль, вони розвернулися на службовому автомобілі та разом із напарником під'їхали до автомобілю під керуванням ОСОБА_2, що зайняло в них не більше 1-2 хв. В салоні даного автомобіля вони бачили молоду жінку. В процесі спілкування інспектор відчув запах спиртного і запропонував водію пройти тест, були запрошені двоє понятих, в присутності яких ОСОБА_2 продув в мундштук алкотестеру, показники склали 0,27 проміле. З результатами тесту ОСОБА_2 погодився, що засвідчив своїм підписом, відмовився від повторного дослідження в лікарні. Цими ж поясненнями спростовується і наявність в салоні автомобілю під керуванням ОСОБА_2 інших осіб, в тому числі - його брата ОСОБА_8. А в журналі судового засідання (а.с. 19(зворот), на запитання судді ОСОБА_2 дійсно не зміг пояснити, чому в первинних показаннях зазначав, що в салоні автомобілю він був з сестрою, а вже в судовому засіданні вказав, що в салоні був присутній і брат ОСОБА_8. Тому, доводи апелянта про те, що він не змінював своїх показань, та не зміг відповісти на питання суду, оскільки був здивований, апеляційний суд вважає неспроможними.

Тобто, аналіз матеріалів справи свідчить, що за наявності згоди, письмово завіреної власним підписом ОСОБА_2 з результатами алкотестеру, не було необхідності в проведенні повторного огляду в закладах охорони здоров'я.

Крім того, в скарзі апелянт послався на те, що інспектор ДАІ ОСОБА_3 зацікавлений у даній справі не менше, ніж він та свідок ОСОБА_4 з метою приховати допущені ним грубі порушення порядку виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння, і, під час допиту в якості свідка інспектор ДАІ ОСОБА_3 на запитання захисника ОСОБА_5 повідомив, що жодних свідків при складанні відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, не було.

Проте, на а.с. 4-5 містяться пояснення понятих ОСОБА_6, ОСОБА_7, в яких вони особистим підписом засвідчили, що саме в їх присутності ОСОБА_2 продув в алкотест «Drager 6810», і відносно останнього було складено протокол про адміністративне правопорушення.

До того ж, ці доводи цілком спотворили інформацію, відображену в журналі судового засідання, оскільки на а.с. 18(зворот), міститься відповідь інспектора ОСОБА_3 на запитання захисника ОСОБА_5 з приводу того, що двоє понятих були запрошені ним з самого початку та були присутні під час проходження ОСОБА_2 алкотесту.

Також, апелянт вказав, що інспектор ОСОБА_3 на запитання захисника ОСОБА_5 повідомив суду, що алкотест «Drager» пройшов повірку та знаходиться у справному стані, і що в нього є відповідний допуск до роботи із зазначеним приладом, при цьому не надавши жодних підтверджуючих документів, що апелянт розцінив, як відмову ОСОБА_3 надати суду документи на алкотестер та документи про проходження повірки, допуск останнього до роботи із зазначеним приладом.

Але, з журналу судового засідання (а.с. 18(зворот) вбачається, що інспектор ОСОБА_3, відповів в повному обсязі на запитання захисника та вказав, що всі алкотестери проходять технічні повірки та є сертифікованими. Після чого суддя з'ясував думки учасників процесу щодо подальшого порядку та обсягу дослідження доказів по справі, і жоден з учасників процесу, в тому числі - ні ОСОБА_2, ні його захисник ОСОБА_5 не заявляли клопотання про витребування та приєднання до справи документального підтвердження робочого стану алкотестеру. До того ж, в журналі не міститься даних про те, що ОСОБА_3 відмовився документально підтвердити свої пояснення з приводу алкотестеру, це питання взагалі не виносилося на розгляд.

За таких обставин постанову судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення.

Керуючись ст.294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Врадіївського районного суду Миколаївської області від 31 серпня 2015 року - без змін.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області І.М.Пісной