Рішення № 51487993, 28.09.2015, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

28.09.2015

справа №489/5224/15-ц

номер провадження 2/489/2454/15

Рішення

Іменем України

28 вересня 2015 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.

секретаря Коденко К.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Миколаївський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (далі ДП «Миколаївський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою») про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

в с т а н о в и в:

У серпні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути з ДП «Миколаївський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» 9181,92 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.11.2014 по 21.05.2015.

У обґрунтування вимог вказав, що до 28.07.2014 перебував в трудових відносинах з відповідачем. На час припинення трудових відносин відповідач не розрахувався по заробітній платі, заборгованість якої складала 11478,97 грн., а тому її було стягнуто в судовому порядку. У вересні 2014 він звернувся до Ленінського районного суду м.Миколаєва з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 28.07.2014 по 05.11.2014 в сумі 5077,88 грн., який стягнуто рішенням суду від 05.11.2014.

Так як фактичний розрахунок по заробітній платі відповідач провів 21.05.2015 позивач просить стягнути з нього середній заробіток за період з 06.11.2014 по 21.05.2015, виходячи з середньоденної заробітної плати 69,56 грн.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав з посилання на скрутне фінансове становище підприємства.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і оцінивши зібрані в ній докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що ОСОБА_3 знаходився в трудових відносинах з відповідачем та був звільнений з посади техніка землевпорядника 2 категорії 28.07.2014 на підставі пункт 1 частини першої статті 38 КЗпП України за власним бажанням.

На момент звільнення остаточний розрахунок по заробітній платі з позивачем проведено не було у звязку із чим виникла заборгованість в розмірі 11478,97 грн., яку стягнуто наказом Ленінського районного суду м.Миколаєва від 25.09.2014 по справі № 2-н/489/1330/14.

У вересні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Рішенням Ленінського районного суду м.Миколаєва від 05.11.2014 по справі № 2/489/2648/14 з ДП «Миколаївський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на користь позивача стягнуто 5077,88 грн. середнього заробітку.

З вказаного рішення видно, що середній заробіток стягнуто за період з 28.07.2014 по 05.11.2014, виходячи з із середньоденної заробітної плати в 69,56 грн.

Відповідно до частини третьої статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили , не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, обставини щодо порушення відповідачем вимог частини першої статті 47 та частини першої статті 116 КЗпП України, відповідно до яких власник або уповноважений ним орган в день звільнення зобовязані провести з працівником повний розрахунок, не підлягає доказуванню.

Не підлягає доказуванню також розмір середньоденного заробітку позивача, який встановлено рішенням суду від 05.11.2014.

Крім того, розмір середньоденного заробітку, який складає 69,56 грн. підтверджується бухгалтерською довідкою, складеною у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 N 100 (далі Порядок).

Представник позивача пояснив, що повний розрахунок по заробітній платі з позивачем проведено 21.05.2015, що підтвердив випискою з банку та представником відповідача не оспорювалося.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Не проведення з вини власникаабо уповноваженого ним органу розрахунку з працівникому строки, зазначені встатті 116 КЗпП України, тобтов день звільнення,є підставоюдля відповідальності, передбаченої частиною першоюстаттею 117 КЗпП України.

Положеннямистатті 117 КЗпП України передбачено, що при відсутностіспору про їх розмірпідприємство, повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримкипо день фактичного розрахунку. Якщо спір вирішено на користьпрацівника частково, то розмір відшкодуванняза час затримкивизначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Пленум Верховного Суду України в пункті 20 постанови від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» (далі - Постанова) розяснив, що на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь час затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому його вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Таким чином, звернення позивача до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за період з 06.11.2014 по 21.05.2015, який не входить в період вказаний у рішенні суду від 05.11.2014, є правомірним і відповідає способу захисту порушеного права, встановленого законом.

Згідно норм тривалості робочого часу на 2014 - 2015 роки, встановленої листами Міністерства соціальної політики України від 04.09.2013 р. № 9884/0/14-13/13, 09.09.2014 № 10196/0/14-14/13, кількість робочих днів у періоді з 06.11.2014 по 21.05.2015 складає 132 робочих дні.

Застосування при розрахунку робочих днів відповідає пункту 8 Порядку та правовій позиції Верховного Суду України, наведеній у постанові від 21.01.2015 по справі № 6-195цс14.

У пункті6постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 14 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»зазначено, що справляння і сплата прибуткового податкузгромадян є відповідно обовязком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податкуйінших обовязкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Таким чином, розмір середнього заробітку складає 9181,92 грн. (69,56 х 132).

Враховуючи встановлені обставини, вину відповідача у затримці остаточного розрахунку при звільненні позивача та відсутність підстав для зменшенні середнього заробітку, суд приходить до висновку про задоволення вимог шляхом стягнення з відповідача 9181,92 грн. середнього заробітку без вирахування податку та інших обов'язкових платежів.

Так як позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно до статті 88 ЦПК України пропорційно задоволеному позову з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Керуючись статтями 10, 11, 14, 60, 62,88, 212-214 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Миколаївський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на користь ОСОБА_3 9181,92 грн. (девять тисяч сто вісімдесят одна гривня 92 коп.) середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні без вирахування податку та інших обов'язкових платежів.

Стягнути з Державного підприємства «Миколаївський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на користь держави судовий збір у сумі 243,60 грн.(двісті сорок три гривні 60 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня йогопроголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.В.Ковалено

Повний текст рішення

підписано 28.09.2015.