Рішення № 5146773, 19.12.2007, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 2-7486/07р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2007 року Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Омельченко Н.І.

при секретарі Малихіній Л.В., Нагорній В.В.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом спілки громадських організацій "Тендерна палата України" до підприємства "Редукціон", ОСОБА_2 про спростування опублікованих засобами масової інформації відомостей, що не відповідають дійсності та шкодять діловій репутації, -

встановив:

У листопаді 2006 року позивач звернувся в суд з даним позовом, в якому просить визнати інформацію, поширену відповідачами про позивача, а саме "очевидно чиновникам Министерства юстиции джали взятку представители Тендерной палати Украйні, чтобы они "запороли" прохождение проекта постановления Кабинета Министров"-такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію Позивача в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання законів, є негативною, а тому недостовірною, зобов'язати відповідачів у найближчому виданні інформаційного бюлетеня "Редукціон" за власний рахунок, не пізніше одного місяця з дня набрання рішення суду законної сили спростувати розповсюджену ними недостовірну та негативну інформацію про позивача в такий самий спосіб тиражем у 5000 примірників, на сторінці 43, таким самим шрифтом.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що у серпневому випуску № б інформаційного бюлетеня "Редукціон" за 2006 рік на сторінці 43, серед невизначеного кола осіб було розповсюджено відомості, автор- Волков В.В. про позивача наступного змісту : "Очевидно чиновникам Министерства юстиции дали взятку представители Тендерной палати Украйні, чтобы они "запороли" прохождение проекта постановления Кабинета Министров". У поширених відомостях не наведено жодного доказу на підтвердження достовірності викладеної інформації. Вважають, що відповідач поширив недостовірні та негативні відомості, які ганьблять позивача, оскільки поширені відомості є звинуваченням позивача в кримінально-карному діянні передбаченому ст. 369 КК України та принижують його честь, гідність та ділову репутацію в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання законів. Відповідно до ст. .62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Тому звинувачення відповідачем позивача у тому, що його представники нібито "дали взятку" є безпідставним, голослівним та неправдивими. Таким чином відповідачам необхідно довести наступний факт, що представники Тендерної палати України дали хабара чиновникам Міністерства юстиції.

2

Якщо редакція не має доказів того, що опубліковані нею відомості відповідають дійсності, вона зобов'язана на вимогу заявника опублікувати спростування їх у запланованому найближчому випуску друкованого засобу масової інформації або опублікувати його за власною ініціативою.

Спростування повинно бути набрано тим же шрифтом і поміщено під заголовком "Спростування" на тому ж місці шпальти, де містилося повідомлення, яке спростовується.

На підставі викладеного просили позов задовольнити.

( а.с. 2-3)

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та дав пояснення відповідно до викладених у позовній заяві, а також пояснив, що оціночні судження не повинні містити фактичних даних. Самі по собі судження є результатом психічної діяльності людини і виражають ставлення особисто автора до певної події. У бюлетені все викладене як факт, що відбувся і є таким що полягає доведенню, оскільки споживачу інформації було представлене в якості факту що мало місце в житті та побуту, що в свою чергу не дає можливості зробити правильний та адекватний висновок щодо ситуації, що склалась, а не оціночного судження.

Представник відповідачів за довіреністю позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що інформація, яка міститься у серпневому випуску № б інформаційного бюлетеня "Редукціон" за 2006 рік не носить характеру фактичних даних про особу позивача, а лише критикує ситуацію, яка склалася в сфері державних закупівель за допомогою оціночних суджень. Крім того позивачем наведено у позовній заяві фразу, вирвану із контекста, що змінює весь зміст відповідних речень. В статті не міститься конкретних відомостей щодо Позивача, а тільки припускається можливість подібного розвитку подій, що підтверджується використанням висловів - очевидно. Оціночними судженнями відповідно до ст. .47-1 Закону України "Про інформацію" за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол , алегорій. Ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Відповідно до ст. .17-2 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", Тендерна Палата України є неприбутковою спілкою громадських організацій, не веде будь-якої підприємницької діяльності і не має права надавати будь-які платні послуги. Таким чином вважають твердження позивача про приниження його ділової репутації є безпідставними та не відповідають дійсності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, та інтерв'ю з ОСОБА_2 в серпневому випуску № б інформаційного бюлетеня "Редукціон" за 2006 рік, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

3

Відповідно до ч.1 ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканість її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права.

Як встановлено судом, у серпневому випуску № б інформаційного бюлетеня "Редукціон" за 2006 рік на сторінці 43, було опубліковане інтерв'ю з ОСОБА_2, який надавав відповіді на запитання, запропоновані редакцією інформаційного бюлетеня відповідача без зазначення автора статті ( а.с. 61).

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.09.1990 року "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності та ділової репутації громадян та організацій", при опублікуванні вказаних відомостей без зазначення автора, відповідачем має бути орган, що здійснив випуск засобу масової інформації.

Вивчивши спірне інтерв'ю з відповідачем ОСОБА_2, опубліковане на сторінці 43 серпневого випуску № 6 інформаційного бюлетеня "Редукціон" ( а.с. 61) судом встановлено, що ОСОБА_2 надавав відповіді на запитання редакції, які, як встановлено судом, не носить характеру фактичних даних про особу позивача, а лише є критикую ситуації, яка склалася в сфері державних закупівель за допомогою оціночних суджень. Крім того позивачем наведено у позовній заяві фразу, вирвану із контексту, що змінює весь зміст відповідних речень. Повний текст виглядає наступним чином " Причина банальна. Очевидно, чиновникам Министерства юстиции дали взятку представители Тендерной палаты Украины, чтобы они «запороли» прохождение проекта постановления Кабинета Министров. Другого объяснения я для себя найти не могу, учитывая, что премьер-министр Украины обращался в Верховный Совет с просьбой отмены Закона, министр экономики на заседании Кабинета Министров объявил о создании совета, а совет так и не был создан».

Таким чином, в статті відповідач ОСОБА_2 висловлював оціночні судження які не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичних дані, а тому не можуть принижувати ділову репутацію позивача.

Згідно ст. 1 Закону України "Про інформацію" під інформацією цей Закон розуміє документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі. В силу ст. 47-1 цього Закону ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

За змістом ч.4 ст. 17 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" з'ясуванню підлягають наявність злого умислу журналіста або

4

засобу масової інформації, а також наслідки використання потерпілим можливостей позасудового спростування неправдивих відомостей, відстоювання його честі й гідності та врегулювання конфлікту в цілому.

В п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 року № 7 "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" (з наступними змінами та доповненнями) роз'яснено, що при розгляді цивільних справ даної категорії, суди повинні з'ясовувати, чи поширені відомості, про спростування яких пред'явлений позов, порочать вони честь, гідність або ділову репутацію позивача та чи відповідають дійсності.

Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, підписаної від імені України 9 листопада 1995 року, першого протоколу, протоколів № 4 та № 7 до Конвенції, підписаних від імені України 19 грудня 1996 року, та протоколів ОМЕР_9 (994-172) і № НОМЕР 5 до Конвенції, підписаних від імені України 9 листопада 1995 року у м. Страсбурзі, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватись своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язано з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності, або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і сторонності суду і є необхідним у демократичному суспільстві.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувані вислови були надруковані в інформаційному бюлетені "Редукціон" у контексті висвітлення діяльності органів державної влади у сфері державних закупівель як оціночні судження, висловлені в межах свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого ст. 10 Конвенції.

Вирішуючи спір суд врахував зазначені вимоги закону, роз'яснень Пленуму Верховного Суду України та те, що межі допустимої критики стосовно політиків, державних службовців, що діють як офіційні особи, більше відкриті для прийнятної критики, ніж приватні особи, а спростування відомостей про які просив позивач є оціночними судженнями відповідача ОСОБА_2 відносно ситуації, яка склалася в сфері державних закупівель.

Керуючись ст. ст. 1, 47-1 Закону України "Про інформацію", ч.4 ст. 17 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Постановою

5

Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 року № 7 "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" (з наступними змінами та доповненнями), ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 94 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

У задоволенні позову спілки громадських організацій "Тендерна палата України" до підприємства "Редукціон", ОСОБА_2 про спростування опублікованих засобами масової інформації відомостей, що не відповідають дійсності та шкодять діловій репутації та про визнання інформації такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію негативною і недостовірною - відмовити.

Стягнути з Спілки громадських організацій "Тендерна палата України" держмито в доход держави в розмірі 17 грн.00коп.

Стягнути з Спілки громадських організацій "Тендерна палата України" на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи -7.50 грн. отримувач : УДК у Московському районі м. Харкова код ЄДРПОУ 24134596 КОД бюджетної класифікації 22050000 МФО 851011 р)р 31218259700007.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 2 95 ЦПК України.