Рішення № 51448175, 21.09.2015, Рубіжанський міський суд Луганської області

З А О Ч Н Е РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2015 року Провадження №2/425/329/15

Справа №425/517/15-ц

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області, у складі головуючого - судді Коваленка Д.С., секретар - Кравченко Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні Рубіжанського міського суду Луганської області, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "КРЕДОБАНК" звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області із позовом до ОСОБА_1, яким, після уточнення, просив стягнути з неї заборгованість за кредитним договором №12619-OWNCASH від 28 лютого 2014 року у розмірі 29043 гривні 54 копійки, з яких: 23782 гривні 95 копійок - заборгованість за кредитом; 1410 гривень 31 копійка - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3850 гривень 28 копійок - заборгованість по комісії.

Про місце, день та час розгляду справи по суті, сторони повідомлялись належним чином. У судове засідання 21 вересня 2015 року для розгляду справи по суті позивач і відповідач не з'явились. Представник позивача через канцелярію Рубіжанського міського суду Луганської області подав заяву, якою просив розглянути справу без його участі на підставі наявних у справі доказів, а у випадку неявки відповідача вказав, що не заперечує проти розгляду справи у заочному порядку та ухвалення заочного рішення. Відповідач причини неявки у судове засідання не повідомив, а правом на подачу заперечень та доказів, якими вони обґрунтовуються не скористався.

У зв'язку з повторною неявкою в судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про проведення судових засідань 01 вересня 2015 року та 21 вересня 2015 року, та від якого заяви про розгляд справи за його відсутністю не надходило і причини неявки ним не повідомлені, а позивач не заперечив проти вирішення справи у заочному порядку, розгляд справи здійснювався за відсутності позивача і відповідача, на підставі наявних у справі доказів (у заочному порядку), про що судом була постановлена ухвала без виходу до нарадчої кімнати, та у порядку частини п'ятої статті 209 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України) занесена до журналу судового засідання.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, в силу положень частини другої статті 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У позові, представник позивача вказував на те, що між банком та відповідачем був укладений кредитний договір, зобов`язання за яким банком були виконані шляхом надання кредиту. А відповідач свої зобов`язання по його поверненню, сплаті процентів та комісій у строки, встановлені договором не виконав. Тому у банка виникло право вимоги сплати цих платежів з відповідача.

На основі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, кожного наявного у матеріалах справи доказу окремо, а також у їх сукупності, суд встановив наступні обставини, та відповідно до них визначив такі правовідносини:

Двадцять восьмого лютого 2014 року, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) та публічне акціонерне товариство "КРЕДОБАНК" (код ЄДРПОУ: 09807862) уклали кредитний договір №12619-OWNCASH (а.с.17-19,6-7).

За вказаним договором, банк взяв на себе зобов'язання надати ОСОБА_1 кредит у сумі 25001 гривня 80 копійок, строком до 27 лютого 2017 року включно, на наступні цілі: 20500 гривень - на поточні потреби; 4501 гривня 80 копійок для сплати страхового платежу, а ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання повернути кредит, сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 9,99 % річних, та комісію згідно тарифів, шляхом сплати кожного місяця, з 20 по 27 число кожного місяця, платежу у розмірі 1358 гривень (а.с.6-7).

Взяті на себе зобов`язання щодо надання кредиту банк виконав у повному обсязі (а.с.12).

У зв'язку із припиненням сплати ОСОБА_1 щомісячного платежу, з травня 2014 року, банк у листопаді 2014 року звернувся до неї з вимогою про дострокове повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісійної винагороди за адміністрування кредиту (а.с.8-11).

А в лютому 2015 року, публічне акціонерне товариство "КРЕДОБАНК" звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1, яким, з урахуванням зміни позовних вимог, просив стягнути з неї заборгованість, що виникла за кредитним договором №12619-OWNCASH від 28 лютого 2014 року, станом на 01 грудня 2014 року, у розмірі 29043 гривні 54 копійки (а.с.2-4,25).

Із встановлених обставин вбачається, що між публічним акціонерним товариством "КРЕДОБАНК" та ОСОБА_1 виникли цивільні (зобов'язальні) правовідносини у сфері споживчого кредитування, в яких позивач виступає кредитодавцем (виконавцем послуги кредитування), а відповідач споживачем (отримувачем вказаної послуги), та в межах яких виник спір щодо права позивача, як кредитора у цьому зобов'язанні, на повернення відповідачем, як боржником, отриманого ним кредиту, сплати процентів за його користування та комісії.

Враховуючи визначені судом правовідносини, для вирішення спору суд застосовує такі норми матеріального права, виходячи при цьому з наступних мотивів:

Відповідно до положень частини першої статті 509 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу положень частини другої статті 509, пункту першого частини другої статті 11 та частини першої статті 629 ЦК України зобов'язання можуть виникати з договорів, які стають обов'язковими для виконання сторонами, що їх уклали.

Виходячи з положень частини першої статей 1054, 1055 ЦК України та пунктів 22,23 частини першої статті 1, частини першої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-ХІІ від 12 травня 1991 року, договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем (банком або іншою фінансової установою) та споживачем (фізичною особою) у письмовій формі, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими процентами у розмірі та порядку, що передбачений договором. А користуючись положеннями статті 628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, в якому будуть міститись елементи різних договорів (змішаний договір), тоді до відносин сторін у такому договорі, застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Позивач та відповідач, 28 лютого 2014 року уклали саме кредитний договір. За яким, банк взяв на себе зобов'язання надати ОСОБА_1 кредит у сумі 25001 гривня 80 копійок, строком до 27 лютого 2017 року включно, на наступні цілі: 20500 гривень - на поточні потреби; 4501 гривня 80 копійок для сплати страхового платежу (а.с.6-7).

І свої зобов`язання банк виконав у повному обсязі (а.с.12).

Перевіряючи виконання зобов`язання відповідачем суд виходить з наступного:

З огляду на положення частин першої статей 526, 529 та 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу; кредитор має право приймати від боржника виконання його обов'язку частинами, якщо це встановлено договором; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач та відповідач, як сторони кредитного договору встановили, що кредит надається позивачем строком до 27 лютого 2017 року включно, при цьому ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання повернути кредит, сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 9,99 % річних, та комісію згідно тарифів, шляхом сплати кожного місяця, з 20 по 27 число кожного місяця, платежу у розмірі 1358 гривень (а.с.6-7).

Відповідно до положень частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання (виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання).

Виходячи з документів, наданих позивачем, зокрема: розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором (а.с.26) та виписки по її рахунку (а.с.13-14), відповідач, як позичальник, взяті на себе зобов'язання належним чином не виконала. У зв'язку з чим, у неї утворилась заборгованість, яка дійсно станом на 01 грудня 2014 року складається з: 23782 гривні 95 копійок - заборгованість за кредитом; 1410 гривень 31 копійка - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3850 гривень 28 копійок - заборгованість по комісії.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів, які б доводили зворотне, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем взятого на себе грошового зобов'язання у вигляді повернення кредиту, сплати процентів та комісії на підставі кредитного договору, а тому вважає доведеним факт порушення права позивача, як кредитора у цьому зобов'язанні, на отримання від відповідача, як боржника, наданого йому кредиту, сплати процентів та комісії у вказаному вище розмірі.

При цьому суд враховує, що в силу положень частини 2 статті 1054 та частини 2 статті 1050 ЦК України, та умов кредитного договору, банк має право вимоги дострокового повернення боргу.

Тому, матеріально-правову вимогу позивача до ОСОБА_1 про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором №12619-OWNCASH від 28 лютого 2014 року у розмірі 29043 гривні 54 копійки, з яких: 23782 гривні 95 копійок - заборгованість за кредитом; 1410 гривень 31 копійка - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3850 гривень 28 копійок - заборгованість по комісії, слід визнати обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, а судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 290 гривень 44 копійки, які понесені позивачем по цій справі, суд вважає документально підтвердженими (а.с.5), вони підлягають стягненню на користь позивача з відповідача у повному обсязі.

Отже, керуючись статтями 1-11,15,18,57-64,88,159-197,208,209,212-215,224-233 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов публічного акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Кредобанк» (код ЄДРПОУ: 22360822) заборгованість за кредитним договором № 12619-OWNCASH від 28 лютого 2014 року в розмірі 29043 (двадцять дев'ять тисяч сорок три) гривні 54 (п'ятдесят чотири) копійки, яка складається з: 23782 (двадцять три тисячі сімсот вісімдесят дві) гривні 95 (дев'яносто п'ять) копійок - заборгованість по кредиту; 1410 (одна тисяча чотириста десять) гривень 31 (тридцять одна) копійка - заборгованість по відсоткам; 3850 (три тисячі вісімсот п'ятдесят) гривень 28 (двадцять вісім) копійок - заборгованість по комісіям.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Кредобанк» (код ЄДРПОУ: 22360822) судові витрати у розмірі 290 (двісті дев'яносто) гривень 43 (сорок три) копійки.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Луганської області через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути переглянуто Рубіжанським міським судом Луганської області шляхом подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення до цього суду протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання позивачем апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, та після закінчення строку для подання відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення, якщо таку заяву не було подано. У разі подання позивачем апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. У разі подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, якщо його не скасовано, воно набирає законної сили після закінчення строку на подання ним апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. А у разі подання ним апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя - Д.С. Коваленко