Ухвала суду № 51446455, 17.09.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/12186/14-ц Головуючий у І інстанції Чирка С. С. Провадження № 22-ц/780/2728/15 Доповідач у 2 інстанції Кулішенко Ю. М.Категорія 1 17.09.2015

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Кулішенка Ю.М.,

суддів: Поліщука М.А.,Фінагєєва В.О.,

при секретарі: Бобку О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2015 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права спільної сумісної власності, визначення частки в праві спільної сумісної власності,-

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивував тим, що з 08 липня 1978 року по 06 листопада 2012 року сторони перебували у шлюбі. За час перебування у шлюбі подружжям за спільні кошти було придбано дві земельні ділянки, за договором купівлі-продажу від 14 квітня 2005 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, площею 0,182 га, що знаходиться в с. Вишеньки Бориспільського району Київської області, за договором купівлі-продажу від 13 грудня 2006 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, площею 0,201 га, що знаходиться в с. Вишеньки Бориспільського району Київської області.

Просив суд визнати земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2, площею 0,182 га та земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 0.201 га, що знаходяться в с. Вишеньки Бориспільського району Київської області, об'єктами права спільної сумісної власності подружжя, та визнати за ним право власності на 1/2 частину вказаних земельних ділянок.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права спільної сумісної власності, визначення частки в праві спільної сумісної власності залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Зазначає, що при постановлені рішення судом першої інстанції не враховано відповідь управління Держземагенства у Бориспільському районі від 20 січня 2015 року, засвідчує факт, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2, загальною площею 0.182 га обліковується за відповідачем.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Законним і обґрунтованим відповідно до ст. 213 ЦПК України є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що 08 липня 1978 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, зареєстрований Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Ленінського району м. Грозного Чеченської республіки Радянського Союзу. Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 06 листопада 2012 року шлюб між сторонами було розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_6 відновлено її дошлюбне прізвище «Ананьєва» (а.с.7).

14 квітня 2005 року ОСОБА_6 уклала з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрований в реєстрі за №930. За цим договором ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_6 купила земельну ділянку №1 з кадастровим номером НОМЕР_2 загальною площею 0,182 га, що знаходиться в с. Вишеньки, Бориспільського району, Київської області, надану для ведення особистого селянського господарства.

13 грудня 2006 року ОСОБА_6 уклала з ОСОБА_5 договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за №10612. За даним договором ОСОБА_5 продала, а ОСОБА_6 купила земельну ділянку №1, яка розташована в Київській області, Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, площею 0,201 га, надана для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером НОМЕР_1.

Згідно ч.1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Частиною 1ст. 61 СК України встановлено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до ст.125, ст. 126 Земельного Кодексу в редакції, яка є чинною до 1 травня 2009 року, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Виходячи з положень ЗК України, право власності на земельну ділянку виникає після державної реєстрації.

Судом першої інстанції було встановлено, що 14 квітня 2005 року та 13 грудня 2006 року ОСОБА_6 дійсно уклала договори купівлі-продажу та придбала оспорюванні земельні ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Разом з тим в матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що після укладення цих договору відповідач отримав державний акт на право власності на земельні ділянки. З інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться в с. Вишеньки, Бориспільського району, Київської області, зареєстровано за ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу, від 18 жовтня 2013 року за реєстровим №276, проте право власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2, що знаходиться в с. Вишеньки, Бориспільського району, Київської області, за ОСОБА_3 не зареєстровано. (а.с. 49- 50). Ці обставини свідчать про те, що відповідач не набув право власності на земельну ділянку.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про те, що відповідач не набула право власності на земельну ділянку правильними і такими, що грунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що суд не встановив усі обставини, які мають значення для вирішення справи, не надав належної правової оцінки доказам безпідставні та висновків суду не спростовують.

З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає матеріалам справи, ухвалене без порушення норм матеріального та процесуального права і повинно залишатися без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: