Рішення № 5142650, 11.02.2008, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№ 2-98-2008

РІШЕННЯ ІМ»ЯМ УКРАЇНИ

11 лютого 2008 року Слов»янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді М.Г. Геєнко

При секретарі С.В. Горичевій

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Слов»янська цивільну справу за позовом Слов»янського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2007 року Слов»янський міський центр зайнятості звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 1308 грн. 81 коп.

Свої вимоги обґрунтував тим, що відповідач 10.08.2006 року звернулася до Слов»янського міського центру зайнятості, 17.08.2006 року на підставі ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» їй було надано статус безробітної та згідно ст. ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» їй призначена допомога по безробіттю з 17.08.2006 року по 11.08.2007 рік. Однак в подальшому при перевірці було встановлено, що відповідач перебуває на обліку та зареєстрована в державному реєстрі як фізична особа - підприємець, тому не вважається безробітною та не має права на отримання допомоги по безробіттю.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, яка діє за дорученням, позовні вимоги підтримала та просить суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з»явилась, хоча була повідомлена належним чином про час, день і місце проведення судового засідання, з заявою про відкладання справи не зверталась.

Вивчивши докази по справі, суд вважає що позов підлягає задоволенню у повному обсягу з наступних обставин.

Так в суді з вірогідністю встановлено, що 10.08.2006 року ОСОБА_1 звернулася до Слов»янського міського центру зайнятості, 17.08.2006 року ОСОБА_1 звернулася з заявою до Слов»янського міського центру зайнятості про надання їй статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю, вказавши, що на цей час вона не зареєстрована як суб»єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається (а. с. 15).

Відповідно до довідки за період з 17.08.2006 року по 07.08.2007 рік Слов»янський міський центр зайнятості виплатив допомогу по безробіттю ОСОБА_1 в сумі 1308грн. 81 коп. (а. с 19).

Позивач як на підставу своїх вимог послався на те, що ОСОБА_1 на час присвоєння їй статусу безробітної, відповідно до п. б, ч.3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» належала до зайнятого населення, оскільки вона була зареєстрована як фізична особа -підприємець.

Суд приходить до переконання, що відповідач відносився до зайнятого населення та не мав право на отримання допомоги по безробіттю.

Відповідно до п. б ст.3 Закону України «Про зайнятість населення» - в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени

Згідно ст.2 названого Закону, - безробітними вважаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Не можуть бути визнані безробітними громадяни:

а) віком до 16 років, за винятком тих, які працювали і були вивільнені у зв»язку із змінами організації виробництва і праці, реорганізацією, перепрофілюванням і ліквідацією

підприємства, установи і організації або скороченням чисельності (штату);

б) які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності), в тому числі

випускники загальноосвітніх шкіл, у разі відмови їх від проходження професійної підготовки або від оплачуваної роботи, включаючи роботу тимчасового характеру, яка не потребує професійної підготовки;

в) які відмовились від двох пропозицій підходящої роботи з моменту реєстрації їх у службі зайнятості як осіб, які шукають роботу;

г) які мають право на пенсію відповідно до законодавства України.

В той же час суд приходить до висновку, що при вирішенні питання, які особи визнаються безробітними, відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», стосовно фізичних осіб - підприємців, слід також керуватись Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 року «Про затвердження порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності».

Цей Порядок, розроблений відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», визначає механізм призначення, виплати допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової для організації безробітними підприємницької діяльності, та обчислення страхового стажу.

Так у п. 2.5 цього наказу передбачено, що згідно з пунктом 2.1 цього Порядку визначається та виплачується допомога по безробіттю особам, які брали участь у загальнообов»язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття на добровільних засадах та протягом 12 місяців, що перебували на початку безробіття, працювали або займалися підприємницькою діяльністю не менше 26 календарних тижнів і сплачували страхові внески до Фонду загальнообов»язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд), а саме:

Особам, які забезпечували себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), фізичним особам, які були суб»єктами підприємницької діяльності, особам, які виконували роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами.

Тобто особам, які раніше були суб»єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.55 Господарського кодексу України - суб»єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» передбачено, що Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ст. 46 зазначеного Закону - Фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Як вбачається з довідки Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ОСОБА_1 на час подання нею заяви та присвоєння статусу безробітної, а також у період отримання допомоги по безробіттю, була зареєстрована у Виконкомі Слов»янської міської Ради, як фізична особа - підприємець з 17.01.2002 року. Державна реєстрація припинення фізичної особи - підприємця станом на 29.08.2007 рік не здійснювалась, (а. с. 16-18).

Таким чином зазначені вище норми та докази, свідчать про те, що на час звернення з заявою ОСОБА_1 була фізичною особою - підприємцем, тобто мала роботу та відповідно до

ст.3 Закону України «Про зайнятість населення», відноситься до категорії зайнятого населення, що унеможливлювало присвоєння їй статусу безробітної та виплати допомоги по безробіттю.

Зазначене свідчить, що відповідач отримала допомогу по безробіттю шляхом обману чим спричинила матеріальну шкоду державі в особі Слов»янського міського центру зайнятості.

За таких підстав така шкода відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України повинна бути відшкодована в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставі наведеного, керуючись ст. 1166 ЦК України, ст. 2,3 Закону України «Про зайнятість населення», Закону України «Про загальнообов»язкове страхування на випадок безробіття», Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», ст. ст. 10,11,58,60,209,212-215, 218, 224-227 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Слов»янського міського центру зайнятості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, яка мешкає: Донецька область, м. Слов»янськ, АДРЕСА_1, на користь Слов»янського міського центру зайнятості, пл. Ж. Революції,3 м. Слов»янськ на р \р 37172001004278, отримувач: Банк ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ОКПО 23781904 матеріальну шкоду спричинену незаконним отриманням допомоги по безробіттю в сумі 1308грн. 81 коп. (Одна тисяча триста вісім гривень 81 коп.)

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Слов»янського міського центру зайнятості судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в міськфінуправління м. Слов»янськ код ОКПО 24165094 банк УДК у Донецькій області МФО 834016 на р \р 31410537600075 судовий збір у доход держави в сумі 51 гривня.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Якщо була подана заява про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заочне рішення може бути переглянуто Слов»янським міськрайонним судом у разі подання заяви про його перегляд у 10 - ти денний термін з часу отримання копії рішення.