Постанова № 51422324, 07.09.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2015 року (11 год. 05 хв.) Справа № 808/4721/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, м. Запоріжжя

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя

про: стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач або ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області) звернулась із адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача кошти за податковим боргом з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 6 681,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 6 681,32 грн., який виник в результаті несплати відповідачем в повному обсязі податкових зобов'язань, донарахованих контролюючим органом відповідно до поданих підприємцем декларацій єдиного податку № 9090351751 від 10.02.2014, № 9068005790 від 20.11.2014, № 9068007441 від 20.11.2014, № 9068008733 від 20.11.2014, № 9080540954 від 09.02.2015, № 9074184121 від 20.04.2015. Крім того, податковим органом ФОП ОСОБА_1 було донараховано штрафні санкції за податковим-повідомленням рішенням форми «Р» № 331 від 21.11.2014 та пеня за період з 20.02.2014 по 19.11.2014. Вказує, що з метою погашення заборгованості та на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України, 14.05.2015 на адресу відповідача направлено податкову вимогу форми «Ф» від 06.05.2015 № 1552-25, яка залишилась без виконання. Враховуючи, що на час звернення до суду заборгованість відповідача з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 6 681,32 грн. залишалась несплаченою до бюджету, позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.08.2015 відкрито провадження в адміністративній справі № 808/4721/15 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 07.09.2015.

В судове засідання представник позивача не з'явився, клопотанням від 07.09.2015 вх. № 38076 просить суд розглянути справу без участі уповноваженого представника Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області. На задоволенні позовних вимог наполягає в повному обсязі та зазначає, що сума заборгованості, заявлена у позові, залишається несплаченою.

В судове засідання відповідач або його представник також не з'явились. 07.09.2015 від ФОП ОСОБА_1 через канцелярію суду надійшло клопотання вх. № 38136 про розгляд справи за його відсутності. Крім того, у зазначеному клопотанні відповідач вказує, що сума заборгованості 6 681,32 грн. частково ним сплачена у розмірі 800,00 грн., на підтвердження чого підприємець надав копію платіжного доручення № 23 від 07.09.2015.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд дійшов до висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності сторін, на підставі наявних у справі матеріалів, в порядку письмового провадження.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.07.2015, відповідач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7) зареєстрований як фізична особа-підприємець 27.03.2012.

Як вбачається із п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно абзацу 2 п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку другої - шостої груп є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (п. 294.2 ст. 294 Податкового кодексу України).

Як передбачено п. 296.3 ст. 296 Податкового кодексу України, платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

За правилами п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Судом встановлено, що відповідачем були подані до контролюючого органу податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за наступні звітні періоди, а саме:

- звітна податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця від 10.02.2014 (вх. № 9090351751), відповідно до якої відповідачем самостійно визначено суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 1 422,75 грн., з урахуванням сплати залишок боргу складає 165,65 грн;

- звітна податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця від 20.11.2014 (вх. № 9068005970), відповідно до якої відповідачем самостійно визначено суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 357,75 грн.;

- звітна податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця від 20.11.2014 (вх. № 9068007441), відповідно до якої відповідачем самостійно визначено суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 1 712,75 грн.;

- звітна податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця від 20.11.2014 (вх. № 9068008733), відповідно до якої відповідачем самостійно визначено суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 779,5 грн.;

- звітна податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця від 09.02.2015 (вх. № 9080540954), відповідно до якої відповідачем самостійно визначено суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 2 348,75 грн.;

- звітна податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця від 20.04.2015 (вх. № 9074184121), відповідно до якої відповідачем самостійно визначено суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 168,75 грн..

Крім того, судом встановлено, що 21.11.2014 на підставі ст. 76 Податкового кодексу України головним державним ревізором - інспектором відділу доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя Дарієнко Ганною Сергіївною проведено камеральну перевірку податкових декларацій фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з І півріччя 2013 року по ІІІ квартал 2014 року з питань своєчасності подання податкових декларацій, в ході якої встановлено порушення п.п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України.

За результатами вищезазначеної перевірки контролюючим органом складено акт від 21.11.2014 № 331/8-28-17-01-2929311931, який було підписано відповідачем.

На підставі даного акту перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «»Р» від 21.11.2014 № 331, згідно якого відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 020,00 грн.

Відповідачем не надано суду доказів оскарження даного податкового повідомлення-рішення, отже зобов'язання за ним вважаються узгодженими та підлягають сплаті в порядку та строки, визначені Податковим кодексом України.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 295.3, 295.4 ст. 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал. Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.

Відповідно до п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України зазначено, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Як передбачено п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Так як, сума зобов'язань, самостійно задекларованих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 згідно вищезазначених податкових декларацій та визначена податковим органом за результатами проведеної перевірки, не була сплачена відповідачем у встановлені законом строки в повному обсязі, то вона набула статусу податкового боргу.

Крім того, згідно приписів п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п. 131.1 ст. 131 Податкового кодексу України, нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Судом з'ясовано, що за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань в період з 20.02.2014 по 19.11.2014 відповідачу було нараховано пеню в сумі 128,17 грн., яка залишається не погашеною відповідачем до бюджету.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено у п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Пунктом 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом з'ясовано, що 14.05.2015 позивачем направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» від 06.05.2015 № 1552-25 на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 6 512,57 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією реєстру відправлених рекомендованих листів.

На даний час податкова вимога форми «Ф» від 04.09.2014 № 2065-25 в порядку визначеному ст. 60 Податкового кодексу України позивачем не відкликана.

Згідно з пп. 95.1 - 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно зі ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно наданих позивачем до матеріалів справи доказів, в тому числі довідки про заборгованість станом на 07.09.2015 вбачається, що розмір податкового боргу відповідача з єдиного податку з фізичних осіб складав 6 681,32 грн.

Проте, 07.09.2015 ФОП ОСОБА_1 надав суду копію платіжного доручення № 23 від 07.09.2015, яка свідчить про сплату ним 800,00 грн. на рахунок погашення вищезазначеної заборгованості. Таким чином, заборгованість відповідача станом на час розгляду справи зменшилась і становить 5 881,32 грн. Зазначену суму відповідач визнав та зобов'язався сплатити.

Підсумовуючи вищенаведені, встановлені судом, обставини, за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 5 881,32 грн.

З огляду на викладене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ДПІ у Ленінскому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області підлягають задоволенню частково.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 41, 71, 86, 94, 128, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69096, АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_7) на користь місцевого бюджету (код ЄДРПОУ 38025423, р/р 33217866700006, код платежу 18050401, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015) кошти за податковим боргом з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 5 881,32 (п'ять тисяч вісімсот вісімдесят одна гривня 32 коп.) грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко