Ухвала суду № 51421633, 23.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 вересня 2015 рокусправа № 804/8862/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року у справі №804/8862/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ортан" в особі відокремленого підрозділу Філії "Кривий Ріг Плюс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Ортан" до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" в особі відокремленого підрозділу Криворізької філії Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" про визнання протиправною та скасування вимоги, -

в с т а н о в и В:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Ортан" в особі відокремленого підрозділу Філії "Кривий Ріг Плюс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Ортан", а саме визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 29.07.2015р. №1032-20 про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями у сумі 77552,73грн.

Постанова суду мотивована встановленими обставинами справи, які свідчать про належне виконання підприємством своїх обов'язків щодо своєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань. У спірному випадку ненадходження платежів до бюджету мало місце внаслідок неправомірних дій Банку, з яким позивачем укладено договір на касове обслуговування. З цього приводу суд першої інстанції вказав на те, що п.129.6 ст.129 ПК України встановлено спеціальну відповідальність банківської установи у разі порушення строку зарахування податків до бюджетів. Суд зазначив. що оскільки позивач своєчасно надав банківській установі платіжні доручення про перерахування до бюджету акцизного збору у повній сумі узгоджених зобов'язань, то не можливо стверджувати про наявність у платника податків податкового боргу, що б було підставою для винесення контролюючим органом податкової вимоги.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для прийняття вимоги про сплату податкового боргу. Відповідач вказує на те, що у спірному випадку мав факт ненадходження у визначенні законом строки узгоджених податкових зобов'язань до бюджету, а отже такі зобов'язання набули статусу податкового боргу, що вказує на наявність правових підстав для направлення платнику податків податкової вимоги. Крім цього, заявник апеляційної скарги зазначає про те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги того, що позивач сплачував узгодженні податкові зобов'язання у сумах менших, ніж визначено у поданих до податкової служби деклараціях, у зв'язку з чим у підприємства виникла податкова заборгованість.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що Криворізькою північною ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області 24.06.2015 року було винесено податкову вимогу №1406-25, відповідно до якої Філією "Кривий Ріг Плюс" своєчасно не було сплачено узгоджене податкове зобов'язання з акцизного податку за січень 2015 р. в сумі 23 448 грн., акцизний податок за лютий 2015 р. в сумі 19 365 грн., акцизний податок за березень 2015 р. в сумі 40 004 грн., в звязку з чим станом на 23.06.2015 р. у Філії "Кривий Ріг Плюс" виник податковий борг в сумі 76 369 грн. по сплаті акцизного податку та нараховано пеню у розмірі1183,73грн.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив наступні обставини справи, які, з огляду на доводи апеляційної скарги, не заперечуються відповідачем.

Так, 18.02.2015 р. Філією "Кривий Ріг Плюс" було подано податкову декларацію з акцизного податку за січень 2015 ріку, де було задекларовано сплату узгодженого податкового зобов'язання з акцизного податку за січень 2015 р. в сумі 23 448 грн.

17.03.2015 р. Філією "Кривий Ріг Плюс" було подано податкову декларацію з акцизного податку за лютий 2015 ріку, де було задекларовано сплату узгодженого податкового зобов'язання з акцизного податку за лютий 2015 р. в сумі 19 365 грн.

15.04.2015 р. Філією "Кривий Ріг Плюс" було подано податкову декларацію з акцизного податку за березень 2015 ріку, де було задекларовано сплату узгодженого податкового зобов'язання з акцизного податку за березень 2015 р. в сумі 40 004 грн.

Встановивши факт самостійного узгодження підприємством податкових зобов'язань з акцизного податку, шляхом подання податкових декларацій до контролюючого органу, суд першої інстанції вказав на обов'язок підприємства сплатити узгодженні податкові зобов'язання та правильно визначив граничний строк, в який такі зобов'язання мали бути сплачені до бюджету.

Так, згідно із п.57.1. ст.57 ПК України платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.49.18.1. п.49.18. ст.49 ПК України податкові декларації подаються за базовий період, що дорівнює календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Таким чином, враховуючи вимоги п.п.49.18.1. п.49.18. ст.49 ПК України, суд першої інстанції вірно вказав на те, що граничним днем подачі декларацій з акцизного податку за січень 2015 р. було 20.02.2015 р., а граничним днем сплати цього податку, відповідно до вимог п.57.1. ст. 57 ПК України - 02.03.2015 р., за лютий 2015 р. граничний день подання декларації - 20.03.2015 р., а граничним днем сплати цього податку, відповідно до вимог п.57.1. ст.57 ПК України - 30.03.2015 р., за березень 2015 р. граничний день подання декларації - 20.04.2015р., а граничним днем сплати цього податку, відповідно до вимог п.57.1. ст.57 ПК України - 30.04.2015 р.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи, які підтверджуються матеріалами справи, свідчать про те, що позивач, виконуючи свої обов'язки по сплаті податків, в рамках граничних строків, визначених п.57.1. ст.57 ПК України, обслуговуючому банку - КФ АТ "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ", з яким укладено договір про розрахунково-касове обслуговування (а.с.29-30), надав наступні платіжні доручення:

№ 149 від 25.02.2015 р. на суму 23 448 грн. з призначенням платежу "101; 39222051; 14040001; Акцизний збір за січень 2015 р." на поточний рахунок УДКС у Жовтневому районі (код 38031627) № 33215872700022 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012;

№ 145 від 20.03.2015 р. на суму 19 365 грн. з призначенням платежу "101; 39222051; 14040001; Акцизний збір за лютий 2015 р." на поточний рахунок УДКС у Жовтневому районі (код 38031627) № 33215872700022 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012;

№ 148 від 21.04.2015 р. на суму 40 004 грн. з призначенням платежу "101; 39222051; 14040001; Акцизний збір за березень 2015 р." на поточний рахунок УДКС у Жовтневому районі (код 38031627) № 33215872700022 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012;

З огляду на встановлені обставини справи, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що філія "Кривий Ріг Плюс" в повному обсязі виконала свої обов'язки, в той же час дана сума податку не надійшла до Державного бюджету України не з вини Філії "Кривий Ріг Плюс", а з вини ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", який своєчасно не виконав вищезазначене платіжне доручення.

Факт неналежного виконання Банком своїх обов'язків підтверджено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2015р. у справі №904/4267/15 (а.с.59-62).

Згідно із ч.1 ст.1091 ЦК України банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні.

Відповідно до п.8.1 ст.8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобовязаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Пославшись на вказані норми права, суд першої інстанції вказав на обов'язок Банку виконати платіжні доручення позивача у встановлені строки. При цьому, суд встановив, що на початок операційних днів 25.02.2015 р., 20.03.2015 р., 21.04.2015 р. на банківському рахунку Філії "Кривий Ріг Плюс" ТОВ "ОРТАН" знаходилося достатньо коштів для проведення даних платежів, але Банком платіжні доручення позивача своєчасно виконані не були.

Відповідно до вимог п.129.6. ст.129 ПК України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

З огляду на встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що у спірному випадку відповідальність за недоотримання податку повинно нести не позивач, а Банк, який своєчасно не перерахував до бюджету податкові зобов'язання підприємства.

Таким чином, суд першої інстанції правильно вказав на те, що за встановлених обставин оскаржену податкову вимогу не можливо визнати правомірно прийнятою.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги того, що позивач сплачував узгодженні податкові зобов'язання у сумах менших, ніж визначено у поданих до податкової служби деклараціях, у зв'язку з чим у підприємства виникла податкова заборгованість. Так, платником вказувалась в декларації сума 23488,0грн., а сплачувалось 3448грн та 3000грн., інша сума віднесена до недоїмки.

Такі доводи заявника апеляційної скарги колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються встановленими обставинами справи. Так, як зазначено вище, позивачем до податкової інспекції подано декларацію з акцизного податку за січень 2015 ріку, де було задекларовано податкове зобов'язання з акцизного податку за січень 2015 р. в сумі 23 448 грн. (а.с.12). Саме на вказану суму позивачем до банку направлено платіжне доручення №149 від 25.02.2015р. (а.с.26).

Таким чином, доводи апеляційної інстанції не спростовують обґрунтованість висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року у справі №804/8862/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 24.09.2015р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк