Постанова № 51421491, 16.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 вересня 2015 рокусправа № 804/3365/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу приватного підприємства «Восток» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2015 року у справі № 804/3365/15 за адміністративним позовом приватного підприємства «Восток» до державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Восток» (далі - Позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу №67 від 09.02.2015 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Восток».

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що оскаржуваний наказ про проведення перевірки є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки він був винесений без додержання вимог податкового законодавства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2015 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Приватне підприємство «Восток» не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2015 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами адміністративного позову.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами ДПІ у Кіровському районі у зв'язку з отриманням податкової інформації, які свідчать про можливі порушення ПП «Восток» норм податкового, валютного, та іншого законодавства у жовтні 2014 року був направлений на адресу Позивача запит від 06.01.2015 року №126/10/04-65-15-0116 про необхідність надання належним чином завірених копій, що підтверджують реалізацію товарів по відповідним контрагентам, а саме: договори; податкові накладні, видаткові накладні; сертифікати походження товару та сертифікат якості товару; товарно-транспортні накладні; розрахункові документи, пов'язані з виконанням договорів; документи, що підтверджують перевезення товарів, розрахунки із перевізниками, договори на зберігання, розміщення на складі, договори із організаціями, що здійснюють послуги по складуванню; у разі наявності виробничих потужностей, або орендованих приміщень, документи на підставі яких здійснювалась оренда.

Листом від 02.02.2015 року, Позивачем на виконання зазначеного запиту були надані належним чином завірені копії витребуваних документів, що підвереджують реалізацію товарів (робіт/послуг) та їх придбання у жовтні 2014 року.

Однак, після отримання зазначених документів, податковим органом було прийнятий наказ №67 від 09.02.2015 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ВОСТОК» (код за ЄДРПОУ 30228888).

Не погодившись з прийняттям зазначеного наказу про проведення перевірки, Позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Правомірність винесення наказу №67 від 09.02.2015 року є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача спрямовані на оскарження рішення контролюючого органу щодо призначення перевірки, проте правові наслідки оскаржуваного наказу є вичерпаними, оскільки після проведення перевірки право платника податків порушують лише рішення чи дії, які прийняті за результатом проведення перевірки.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.

Приписами п.73.3 ст.73 ПК України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом. Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1245 "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом" (далі - Порядок №1245) передбачено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Відповідно до п. 11 Порядку №1245 перед тим, як направити запит, орган державної податкової служби перевіряє: наявність законодавчих підстав для отримання податкової інформації; наявність інформації в системі органів державної податкової служби; відсутність підстав для періодичного подання зазначеної інформації відповідно до цього Порядку.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що податковий орган, за умови наявності підстав, передбачених ст.73 Податкового кодексу України уповноважений звертатися до платників податків із письмовим запитом про надання інформації. В такому запиті зазначаються підстави для його надіслання та перелік витребуваної інформації.

Як було встановлено судом, 06.01.2015 року податковим органом було направлено на адресу Позивача запит № №126/10/04-65-15-0116 про надання встановленого переліку документів, що підтверджують реалізацію товарів (робіт/послуг) по за жовтень 2014 року, який був отриманий підприємством 20.01.2015 року.

У відповідь на вказаний запит, Позивачем було надіслано на адресу податкового органу лист від 02.12.2015 року №2/2-1 до якого були долучені витребувані ним документи, а саме: договори по реалізації товарів (робіт послуг) за жовтень 2014 року; податкові накладні за жовтень 2014 року; видаткові накладні за жовтень 2015 року; акти виконаних робіт за жовтень 2014 року; довіреності на отримання ТМЦ за жовтень 2014 року; документи що підтверджують перевезення товарів, товарно-транспортні накладні за жовтень 2014 року; договори на зберігання, розміщення на складі за жовтень 2014 року; договори з організаціями, що здійснюють послуги по складуванню виробничих потужностей або орендованих приміщень та документи, на підставі яких здійснювалася оренда за жовтень 2014 року.

Зазначений лист підприємства був отриманий податковим органом 03.02.2015 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Однак, за наслідками розгляду отриманої інформації, податковий орган дійшов висновку про необхідність проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Восток» на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим був прийняти наказ №67 від 09.02.2015 року.

Натомість, Позивач зазначає, що у Відповідача були відсутні законні підстави для винесення зазначеного наказу про проведення перевірки, оскільки ним були дотриманні приписи чинного законодавства щодо надання інформації на обов'язковий запит.

Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованою зазначену позицію позивача з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.75.1.2. п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Виходячи зі змісту положень п. 79.1 ст. 79, п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення, яке оформлюється наказом, та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Так, згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, однією з підстав для здійснення документальної позапланової перевірки є та обставина, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що документальна перевірка проводиться контролюючим органом з метою встановлення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства. Так, документальні перевірки за своєю правовою природою зокрема поділяються на планові та позапланові. Особливістю проведення позапланових перевірок є те, що вони проводяться виключно на підставах встановлених ст.78 Податкового кодексу України, до яких зокрема відноситься отримання контролюючим органом податкової інформації, яка містить факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит протягом 10 робочих днів з дня його отримання.

Отже, при прийнятті рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки у спірних правовідносинах податковий орган повинен був дотримуватись наступної послідовності дій: 1) належного складення податковим органом і направлення на адресу платника податків обов'язкового письмового запиту, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) сплину строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

Як було встановлено судом, Позивачем, протягом 10-денного строку з моменту отримання запиту про надання інформації, були подані до податкового органу належним чином оформлені письмові пояснення та документальні підтвердження по господарським відносинам за жовтень 2014 року, що останнім фактично не заперечується.

Наявність зазначених обставин, відповідно до вимог ст.78 Податкового кодексу України, фактично позбавляє Відповідача можливості на проведення документальної позапланової перевірки, рішення про проведення якої оформлюються наказом.

Посилання податкового органу на наявність у діях підприємства формального підходу стосовно надання письмових пояснень та документальних підтверджень, як на підставу обґрунтованості винесення оскаржуваного наказу, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим, оскільки положення ст.78 Податкового кодексу України пов'язують можливість винесення наказу про проведення документальної перевірки з фактичним ненаданням платником податків відповідних документів та пояснень.

Отже, Відповідач при формуванні наказу №67 від 09.02.2015 року щодо проведення документальної позапланової документальної перевірки порушив процедуру його винесення, що свідчить про необхідність його скасування.

Окрім того, відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з ч.1 ст.98 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Як вбачається з матеріалів справи, підприємством при поданні апеляційної скарги був сплачений судовий збір у розмірі 36.54 грн..

Отже, виходячи з того, що рішення суду апеляційної інстанції виноситься на користь Позивача, то зазначені судові витрати підлягають поверненню йому з Державного бюджету України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2015 року була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про необхідність її скасування

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.207 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Восток»- задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2015 року у справі № 804/3365/15- скасувати та прийняти нову.

Адміністративний позов приватного підприємства «Восток» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №67 від 09.02.2015 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Восток».

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Восток» судовий збір у розмірі 36.54 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим