Ухвала суду № 51420474, 24.09.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 482/414/15-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Ітрін М.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Запорожана Д.В.,

- Шеметенко Л.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новоодеському районі Миколаївської області на постанову Новоодеського районного суду Миколаївської області від 29 квітня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Новоодеському районі Миколаївської області про визнання незаконним та скасування рішення та зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - позивач, або ОСОБА_2.) звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новоодеському районі Миколаївської області (далі - відповідач, або УПФУ в Новоодеському районі Миколаївської області), в якому позивач просила визнати незаконним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Новоодеському районі Миколаївської області про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах № 4 від 27.01.2015 року, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новоодеському районі Миколаївської області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 28 жовтня 2014 року - з дня звернення за пенсією.

Постановою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 29 квітня 2015 року вказані позовні вимоги задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Новоодеському районі Миколаївської області за № 4 від 27 січня 2015 року про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Новоодеському районі Миколаївської області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «д» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 28 жовтня 2014 року.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.

Виходячи з приписів п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, а також враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.10.2014 року позивач звернулась з заявою до УПФУ в Новоодеському районі Миколаївської області про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах.

25.12.2014 року Комісія з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при ГУПФУ в Миколаївській області своїм рішенням зарахувала позивачу періоди її роботи з січня 1977 року по липень 1984 року, з липня 1985 року по червень 1990 року та з березня 1991 року по січень 2001 року, з урахуванням фактично відпрацьованого часу за 1977-1978 роки, 1981-1985 роки, 1987 рік, 1990-1991 роки, 1993-1995 роки, до стажу роботи дояркою з виконанням встановлених норм обслуговування.

Тобто, Комісія підтверджуючи стаж позивачу роботи дояркою підсумовувала вихододні за вищеперелічені роки і вирахувала кількість відпрацьованих років виходячи з встановленого ними мінімуму вихододнів на рік (304,8), а 1979, 1980, 1988, 1989, 1992, 1996, 1997, 1998, 1999 і 2000 роки рахували як такі, на протязі яких позивачем відпрацьовано встановлений мінімум вихододнів, тобто більше 304,8.

27.01.2015 року, на підставі рішення Комісії, відповідачем своїм рішенням за № 4 відмовлено у призначенні позивачу пенсії.

Зі змісту спірного рішення випливає, що спеціальний стаж, який дає право позивачу на пенсію за віком на пільгових умовах складає 19 років 1 місяць 28 днів.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернулась до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи заявлені позовні вимоги, виходив з того, що в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що позивач 22 роки 3 місяці (21 рік 3 місяці - «Зоря комунізму», 1 рік «ім. Фрунзе») працювала дояркою в сільськогосподарських підприємств та кількість відпрацьованих трудоднів за вказаний період часу, що дає їй право на призначення пенсії за п. «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

За приписами п. «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12.08.1993 року № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, позивач 20.01.1977 року вступила в члени колгоспу «Зоря комунізму» (с. Артемівка Новоодеського району Миколаївської області), де працювала дояркою по 04.07.1984 року.

18.09.1984 року позивач вступила в члени колгоспу «ім. Фрунзе» (с. Антонівка Новоодеського району Миколаївської області), де фактично з липня 1985 року по липень 1986 року працювала дояркою.

З липня місяця 1986 року по січень 2001 року працювала дояркою в колгоспі «Зоря комунізму».

Вищезгадані колгоспи, які були реорганізовані в сільськогосподарські підприємства на даний час ліквідовані.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наданими документами, зокрема, трудовою книжкою, а також і довідками трудового архіву про нарахування заробітної плати за вказаний період та рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при ГУПФУ в Миколаївській області, підтверджується пільговий стаж роботи позивача 22 роки 3 місяці (21 рік 3 місяці - «Зоря комунізму», 1 рік «ім. Фрунзе») на роботах згідно п. «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та кількість відпрацьованих трудоднів за відпрацьований період часу, що дає їй право на призначення пенсії на пільгових умовах на підставі вказаних вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В поданій апеляційній скарзі не погоджуючись з вказаним висновком суду першої інстанції апелянт посилається на те, що позивач без поважних причин не виконувала мінімум трудової участі у громадському господарстві, як це зазначено у ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що не дає позивачу право на призначення пенсії за «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому, доходячи вказаного висновку при розрахунку стажу роботи позивача, що дає їй право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідач виходив з того, що загальна кількість вихододнів необхідно ділити на 25,4, оскільки трудова участь позивача менше річного показника - 304,8 вихододнів.

Водночас, з копії трудової книжки позивача випливає, що у період з 1977 року по 1984 рік встановлений мінімум трудоднів (або людиноднів) складав 220 днів, з 1985 по 1987 роки 240 трудоднів, а з 1988 року по 2000 рік включно 260 трудоднів, які позивач відпрацювала, а не 304,8 трудоднів.

Крім того, факт роботи позивача дояркою та встановлений річний мінімум трудоднів підтвердили своїми показами у судовому засіданні суду першої інстанції свідки ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які працювали з нею в колгоспі «Зоря комунізму» у вказаний період часу, а також дослідженням судом першої інстанції належних свідкам трудових книжок, в яких встановлений мінімум трудоднів на рік співпадає з цифрою такого мінімуму трудоднів, що записана в копії трудової книжки позивача.

Також, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно наголошено, що у період роботи позивача дояркою вона народила дітей, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5; ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6; ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 і ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8, проте відповідач при винесенні рішення про відмову у призначенні пенсії безпідставно не врахував ті обставини, що у роки народження дітей позивач з поважних причин не виконувала річний мінімум трудоднів працюючи дояркою.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, оскільки доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новоодеському районі Миколаївської області на постанову Новоодеського районного суду Миколаївської області від 29 квітня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Новоодеського районного суду Миколаївської області від 29 квітня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Новоодеському районі Миколаївської області про визнання незаконним та скасування рішення та зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: Д.В. Запорожан

Суддя: Л.П. Шеметенко