Рішення № 51409707, 21.09.2015, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" вересня 2015 р. Справа № 918/787/15

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р. розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" від імені якого діє філія "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз"

до Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот"

за участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дочірнього підприємства "Хімік" Публічного акціонерного товариства "Азот"

про стягнення заборгованості в сумі 36 374 168 грн. 74 коп., з яких: 29 612 070 грн. 14 коп. - основного боргу, 3 845 512 грн. 67 коп. - пені, 192 275 грн. 63 коп. - 3% річних, 651 465 грн. 54 коп. - інфляційних втрат

В засіданні приймали участь представники:

позивача : Мельник О.С. дов. № 792 від 06.12.2013р.;

відповідача : Гуз С.Б. дов. № 681-юв від 16.12.2014р.;

відповідача : Ражко В.Г. дов. № 667-юв від 16.12.2014р.;

третьої особи : не з'явився.

В судовому засіданні, відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" від імені якого діє філія "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" про стягнення заборгованості в сумі 36 374 168 грн.,74 коп., з яких: 29 612 070 грн. 14 коп. - основного боргу, 3 845 512 грн. 67 коп. - пені, 192 275 грн. 63 коп. - 3% річних, 651 465 грн. 54 коп. - інфляційних втрат, 2 072 844 грн. 90 коп. - 7% штрафу.

В судовому засіданні 25.08.2015р., представником позивача, відповідно до ст. 22 ГПК України, подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 38 123 705 грн. 98 коп., з яких: 29 612 070 грн. 14 коп. - основного боргу, 4 732 056 грн. 99 коп. - пені, 236 602 грн. 85 коп. - 3% річних, 959 556 грн. 00 коп. - інфляційних втрат, 2 583 420 грн. 00 коп. - 7 % штрафу.

Заява про збільшення позовних вимог судом приймається.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно договору надання послуг по транспортуванню природного газу магістральними трубопроводами № Р-02-ПР/12 від 20.12.2011р. Наголошує на тому, що позовні вимоги підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, а саме: розрахунком штрафних санкцій; договором №Р-02-ПР/12 від 20.12.2011р.; актом наданих послуг від 31.05.2015р. № 05-15-Р-02-ПР/12; претензією № 3061/6-09 від 25.06.2015р.

27.07.2015р. до канцелярії суду від представника Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволені позовних вимог. Звертає увагу суду на те, що сума заборгованості у розмірі 29 612 070 грн. 14 коп. сплачена 02.07.2015р. В підтвердження чого долучив платіжне доручення №5685 від 02.07.2015р. Вважає, що прострочення оплати у відповідача наступило з 22.06.2015р., оскільки розмір попередньої оплати на 31.05.2015р. був невідомий.

25.08.2015р. на адресу суду від представника позивача надійшли пояснення у яких зазначає, що відповідач відповідно до умов договору повинен був самостійно сплатити на рахунок позивача суму у розмірі 36 906 000грн. (обсяг газу - 50 000 тис. куб. м. * тариф з ПДВ - 738 грн. 12 коп.) до 21.04.2015р.

10.08.2015р. на адресу суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення у яких зазначає, що ДП "Хімік" ПАТ "Азот" на підставі укладеного договору доручення №05.15 від 29.05.2015р. додатку 39 від 09.06.2015р. до договору № Р-02-ПР/12 від 20.12.2011р. та довіреності №742-Юв від 10.06.2015р. ПАТ "Рівнеазот" уповноважило ДП "Хімік" ПАТ "Азот" здійснити перерахунок коштів для ПАТ "Укртрансгаз". Звертає увагу суду на те, що сторонами укладено додаткову угоду №9 від 03.06.2015р. до договору № Р-02-ПР/12 від 20.12.2011р. Відповідно до якої розділ 5 договору № Р-02-ПР/12 від 20.12.2011р. доповнено п. 5.9 за яким "Оплату по Договору може здійснювати уповноважена Замовником особа на підставі договору доручення".

03.09.2015р. на електрону адресу суду від представника позивача надійшли письмові пояснення у яких зазначає, що згідно з Порядком пооб'єктного припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення, затвердженим постановою КМУ №1687 від 08.12.2006р. з метою запобігання аваріям, травматизму, пошкодженню обладнання, негативному впливу на навколишнє середовище споживач зобов'язаний до настання зазначеного у повідомленні строку припинення (обмеження) газопостачання вжити необхідних заходів для підготовки газоспоживного обладнання до такого припинення (обмеження). Наголошу на тому, що припинення (обмеження) газопостачання здійснюється самостійно працівниками споживача, які обслуговують газопроводи чи газоспоживне обладнання, у присутності посадової особи уповноваженого підприємства, що надіслало повідомлення, яка здійснює опломбування та складає акт за встановленою Міненерговугіллям формою.

Також на виконання вимог ухвали суду супровідним листом №984 від 04.09.2015р. долучено до матеріалів справи копію повідомлення про встановлення на травень 2015р. для Пат "Рівнеазот" планового обсягу споживання газу.

21.09.2015р. на адресу суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення щодо розрахунку суми позовних вимог. У яких зазначає, що визначення планового обсягу газу міститься у Порядку доступу та приєднання до Єдиної газотранспортної системи України, що затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №420 від 19.04.2012р. (надалі Порядок). Звертає увагу суду на те, що відповідно до Порядку плановий обсяг розподілу/постачання природного газу (планові обсяги газу) - обсяг газу, передбачений для передачі до ЄГТСУ (або відбору з ЄГТСУ) суб'єктом ринку природного газу відповідно до встановленого договором обсягу транспортування, зберігання, розподілу, постачання та/або споживання газу. Наголошує на тому, що згідно з Порядком плановий (розрахунковий) баланс надходження та розподілу природного газу - документ, розроблений Оператором на основі прогнозного річного балансу надходження та розподілу природного газу в Україні, а також інформації, що надійшла від постачальників, про наявність у них ресурсів та прогнозні обсяги реалізації природного газу на відповідний місяць.

Вважає, що плановий обсяг газу вказаний у п. 1.2 договору - є підставою для здійснення авансового платежу, а плановий (розрахунковий) баланс надходження та розподілу природного газу вказаний у п. 2.1 договору це наявність ресурсу газу на відповідний місяць у конкретних постачальників газу з якими споживачі укладають відповідні договори на постачання газу.

Представник позивача в судовому засіданні 21.09.2015р. підтримав збільшені позовні вимоги.

До канцелярії суду 27.07.2015р. від представника Відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому просить суд відмовити у задоволені позовних вимог. Звертає увагу суду на те, що сума заборгованості у розмірі 29 612 070 грн. 14 коп. сплачена 02.07.2015р. В підтвердження чого долучив платіжне доручення №5685 від 02.07.2015р. Вважає, що прострочення оплати у відповідача наступило з 22.06.2015р., оскільки розмір попередньої оплати на 31.05.2015р. був невідомий.

10.08.2015р. на адресу суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення у яких зазначає, що ДП "Хімік" ПАТ "Азот" на підставі укладеного договору доручення №05.15 від 29.05.2015р. додатку 39 від 09.06.2015р. до договору № Р-02-ПР/12 від 20.12.2011р. та довіреності №742-Юв від 10.06.2015р. ПАТ "Рівнеазот" уповноважило ДП "Хімік" ПАТ "Азот" здійснити перерахунок коштів для ПАТ "Укртрансгаз". Звертає увагу суду на те, що сторонами укладено додаткову угоду №9 від 03.06.2015р. до договору № Р-02-ПР/12 від 20.12.2011р. Відповідно до якої розділ 5 договору № Р-02-ПР/12 від 20.12.2011р. доповнено п. 5.9 за яким "Оплату по Договору може здійснювати уповноважена Замовником особа на підставі договору доручення".

На адресу суду 25.08.2015р. від представника відповідача надійшло письмове уточнення відзиву на позовну заяву у якому зазначає, що на виконання умов договору ПАТ "Рівнеазот" в квітні 2015р. на адресу Директора центрального Диспетчерського департаменту ПАТ "Укртрансгаз" направило плановий розподіл природного газу на травень 2015р. Звертає увагу суду на те, що підтвердження оператором не надійшло. Вважає, що Позивач направив на адресу відповідача ряд повідомлень про спростування в ПАТ "Рівнеазот" місячного обсягу газу чим підтвердив відсутність підстав транспортування газу магістральним трубопроводом. Наголошує на тому, що 25.05.2015р. виробництво ПАТ "Рівнеазот" зупинилось у зв'язку з пониженням тиску в магістральному трубопроводі.

04.09.2015р. на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на заяву про збільшення позовних вимог, у якому зазначає, що позивачем при розрахунку позовних вимог, згідно редакції заяви про збільшення позовних вимог, взято не запланований а граничний обсяг газу. Вважає, що посилання позивача у розрахунках на 50 тис. куб. м. є безпідставними та необґрунтованими. Зазначає, що позивач протягом квітня 2015р. на адресу відповідача направив ряд повідомлень про припинення споживання газу. Вважає, що вказаними діями позивач підтвердив відсутність підстав для надання послуги з транспортування газу згідно договору на транспортування.

10.09.2015р. на адресу суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у яких зазначає, що позивач знав про умови постачання газу відповідачу, зокрема про договір на поставку природного газу №КС-02-2015-0301. Наголошує на тому, що позивач протранспортував 40 118,233 тис. куб. м. газу. Вважає, що оскільки позивач не виконав своїх зобов'язань за договором на транспортування природного газу, то відповідач має право відмовитись виконання свого обов'язку щодо своєчасної оплати.

Третя особа - Дочірнє підприємство "Хімік" Публічного акціонерного товариства "Азот", явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, письмової позиції не подала.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

20.12.2011 року між публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (газотранспортне підприємство) та публічним акціонерним товариством "Рівнеазот" (замовник) укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №Р-02-ПР/12 (надалі - договір).

За умовами п. 1.1 договору газотранспортне підприємство зобов'язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій (ГРС), а замовник зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору.

Відповідно до п. 1.2 договору Річний плановий обсяг транспортування природного газу Замовника складає 592 000, 00 тис. куб. м. у тому числі по місяцях:

січень 53 000; лютий 50 000; березень 54 000; квітень 51 000; травень 50 000; червень 34 000; липень 37 000; серпень 51 000; вересень 51 000; жовтень 54 000; листопад 53 000; грудень 54 000.

Згідно з п. 3.1 договору послуги з транспортування газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами. У випадку, якщо замовник та/або його споживачі безпосередньо підключені до магістрального трубопроводу газотранспортного підприємства, кількість протранспортованого газотранспортним підприємством газу замовнику та/або його споживачам визначається за даними комерційних вузлів та приладів обліку газу, установлених на ГРС. Якщо замовник та/або його споживачі отримують газ з мережі газорозподільного підприємства, даними для складання актів наданих послуг є дані газорозподільного підприємства про обсяги протранспортованого ним газу замовнику та/або його споживачам.

Відповідно до п. 3.2 договору газотранспортне підприємство до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою газотранспортного підприємства.

Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути газотранспортному підприємству один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг (п. 3.3. договору).

Пунктом 3.4 договору передбачено, що акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з газотранспортним підприємством.

Відповідно до п. 5.3 договору розрахунковий період за договором становить один місяць з 9:00 години першого дня місяця до 9:00 години першого дня наступного місяця.

Вартість фактично наданих газотранспортним підприємством замовнику послуг за звітний місяць визначається на підставі акта наданих послуг (п. 5.4. договору).

Пунктом 5.5 договору встановлено, що оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства па умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Тобто згідно з актом наданих послуг, який підписується сторонами після фактичного споживання, проводиться коригування, з урахуванням уже сплачених коштів - якщо сума авансового платежу є меншою, то донараховується та сплачується різниця або переплата зараховується на наступний період.

Згідно п. 11.1 договору, договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та укладається на строк до 31.12.2012 р. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

03.10.2014р. між акціонерним товариством "Укртрансгаз" та публічним акціонерним товариством "Рівнеазот" укладено додаткову угоду №8 до договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №Р-02-ПР/12, якою уточнено реквізити позивача.

Свої зобов'язання по договору позивач виконав повністю, а відповідач в порушення умов укладеного договору не оплатив вартість наданих послуг своєчасно.

Так, у травні 2015 року Публічному акціонерному товариству "Рівнеазот" надані послуги по транспортуванню 40 118,233 тис. м. куб. природного газу на суму 29 612 070грн. 14 коп., про що свідчить акт наданих послуг №05-15-Р-02-ПР/12 від 31 травня 2015 року, підписаний уповноваженими представниками сторін.

Відповідач повинен був оплатити вартість послуг із транспортування, згідно планового обсягу споживання на травень 2015 року, визначеного самим відповідачем, до 21 квітня 2015 року, а до 20 червня 2015 року здійснити остаточний розрахунок, врахувавши суму внесеної передоплати.

Проте жоден із вищезгаданих строків не був дотриманий відповідачем. Так, попередня оплата не була внесена, а вартість наданих послуг за травень 2015 року в сумі 29 612 070,14 грн. станом на 01 липня 2015 року залишалась несплаченою.

02.07.2015р. ДП "Хімік" ПАТ "Азот" згідно платіжного доручення № 5685 за ПАТ "Рівнеазот" (довіреність №742-Юв від 10.06.2015р.) перерахувало ПАТ "Укртрансгаз", філії "Львівтрансгаз" 29 612 070 грн. 14коп. за надані послуги по транспортуванню природного газу у травні 2015 року по договору № Р-02-ПР/12 від 20.12.2011 року. Даний перерахунок здійснено на підставі укладеного між ПАТ "Рівнеазот" (довірителем) та ДП "ХІМІК" ПАТ "Азот" (Повіреним) договору доручення № 05.15.

За умовами Договору №05.15 Повірений зобов'язується від імені та за рахунок довірителя виконувати грошові зобов'язання. Деталізований зміст доручення щодо надання грошових зобов'язань (перелік юридичних дій), порядок виконання та інші обов'язки передбачаються сторонами в Додатках до Договору №05.15.

Додатком № 9 від 09.06.2015р. до Договору №05.15 сторони узгодили, що поручитель доручає, а Повірений приймає на себе зобов'язання здійснити оплату за надані послуги згідно Договору на транспортування природного газу магістральними №Р-02-ПР/12 від 20.12.2011р., укладеного між ПАТ "Укртрансгаз" та ПАТ "РівнеАзот" на суму 29 612 070 грн. 14 коп.

Відповіднодо ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (поручителя) певні юридичні дії.

Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором.

У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якого є чинним виключне право повіреного.

Крім того, ПАТ "Рівнеазот" видано довіреність ДП "Хімік" ПАТ "Азот" №742Юв від 10.06.2015р., яким останнього уповноважено від імені ПАТ "Рівнеазот" здійснити оплату згідно Додатку №9 до Договору доручення № 05.15 на суму 29 612 070 грн. 14 коп.

Отже, на підставі укладеного Договору доручення №05.15 від 29.05.2015р., Додатку № 9 від 09.06.2015р. до даного договору та довіреності № 742 - ЮВ від 10.06.2015р. ПАТ "Рівнеазот" ДП "Хімік" ПАТ "Азот" здійснило перерахунок коштів ПАТ "Укртрансгаз", філії "Львівтрансгаз" в сумі 29 612 070 грн. 14 коп. за надані послуги згідно Договору на транспортування природного газу магістральними № Р-02-ПР/12 від 20.12.2011р. Договір є чинним, недійсним судом не визнавався.

Разом з тим, між ПАТ "РівнеАзот" та ПАТ "Укртрансгаз" укладено угоду №9 від 03.06.2015р. до договору №Р-02-ПР/12 від 20.12.2011р. якою доповнено договір на транспортування природного газу пунктом 5.9 наступного змісту : "Оплату по договору на транспортування газу може здійснювати уповноважена замовником особа на підставі договору доручення".

Відтак перерахунок коштів в сумі 29 612 070 грн. 14 коп. ДП "Хімік" ПАТ "Азот" на рахунок ПАТ "Укртрансгаз" здійснено належним чином у відповідності до договірних відносин та чинного законодавства України.

З огляду на вищевикладене вимога про стягнення основної суми заборгованості задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 5.5 договору встановлено, що оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства па умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу.

Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць.

Планові обсяги транспортування газу на відповідний місяць передбачені умовами Договору. Зокрема, на місяць травень передбачено плановий обсяг 50 000 тис. куб. м.

Розділ 2 договору визначає умови транспортування газу.

Предметом позовних вимог є невиконання договору в частині розрахунків за надані послуги. Факт надання послуг підтверджується актом наданих послуг від 31 травня 2015 №05-15-Р-02-ПР/12, який підписаний уповноваженими представниками сторін та відтисками їх печаток.

В Уточненні до відзиву відповідач зазначає про те, що у квітні 2015 року на адресу центрального диспетчерського департаменту ПАТ "Укртрангаз" направлено розподіл природного газу на травень 2015 року, проте не надає належних доказів такого направлення, натомість стверджує про відсутність відповідного підтвердження обсягів та про те, що Газотранспортне підприємство - Позивач не мало підстав надавати свої послуги та надавало їх безпідставно, порушуючи умови договору.

Умовами Договору передбачено порядок розрахунків, який здійснюється, виходячи з тих обсягів природного газу, які планує спожити Замовник - Відповідач, про що він самостійно зазначає у пункті 1.2, а не той обсяг, який є підтверджений або погоджений Оператором Єдиної "газотранспортної системи.

Цей обсяг використовується при остаточному розрахункові, що передбачено п. 5.5 Договору, зокрема остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Щодо обов'язку позивача припинити надання своїх послуг, то обов'язок щодо самостійного припинення газоспоживання, в першу чергу, повинен виконати сам Замовник - Відповідач.

Згідно з Порядком пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1687 від 8 грудня 2006 року з метою запобігання аваріям, травматизму, пошкодженню обладнання, негативному впливу на навколишнє природне середовище споживач зобов'язаний до настання зазначеного у повідомленні строку припинення (обмеження) газопостачання вжити необхідних заходів для підготовки газоспоживного обладнання до такого припинення (обмеження).

Припинення (обмеження) газопостачання здійснюється самостійно працівниками споживача, які обслуговують газопроводи чи газоспоживне обладнання, у присутності посадової особи уповноваженого підприємства, що надіслало повідомлення, яка здійснює опломбування та складає акт за встановленою Міненерговугіллям формою.

Відповідно до умов договору (п.6.2.) Газотранспортне підприємство має право, а не обов'язок, на обмеження або припинення транспортування газу Замовнику та/або його споживачам у випадках, визначених законом та договором.

Замовник зобов'язується (п.6.3. Договору):

- виконувати умови Договору;

- своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість послуг згідно з умовами Договору;

- дотримуватись дисципліни транспортування (споживання) газу, не допускати несанкціонованого відбору газу самим та/або споживачами Замовника;

- у випадку отримання повідомлення від постачальника про зменшення обсягів поставки газу негайно письмово повідомити про це Газотранспортне підприємство та вжити заходів щодо зменшення споживання газу в межах скоригованих обсягів газу;

- припиняти (обмежувати відбір газу) на вимогу Газотранспортного підприємства відповідно до закону.

Суд не погоджується з висновками відповідача щодо припинення дії Договору, так як вони не відповідають його умовам, правовим нормам, які регулюють порядок припинення договорів.

Зокрема, згідно з п. 11 договору він вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Щодо додатків, які надані до уточнення відзиву стороною відповідача, то лист заступника директора центрального диспетчерського управління № 5769/64-04 від 29 квітня 2015 року, ухвала Печерського районного суду міста Києва від 29 квітня 2015 року №757/15033-15к та платіжне доручення №4370 від 8 травня 2015 року (згідно з призначенням платежу оплата наданих послуг у квітні 2015 року) не мають відношення до предмета спору, тому не можуть бути належними доказами у справі.

У відзиві відповідач посилається на норми статей Цивільного кодексу, які регулюють предмет договору купівлі-продажу.

У статті 693 Цивільного кодексу йдеться про попередню оплату товару згідно з договором купівлі -продажу.

Проте, ПАТ "Уктрансгаз" не є власником та продавцем товару природного газу.

Договір на закупівлю природного газу ПАТ "Рівнеазот" укладає самостійно, а ПАТ "Укртрангаз" лише транспортує той обсяг газу, який вже закуплений відповідачем, та повинен виконувати свій обов'язок згідно з укладеним договором та діючими нормативними актами, зокрема Законом України "Про засади функціонування ринку природного газу", Законом України "Про нафту і газ" Порядком забезпечення споживачів природним газом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1729 від 27 грудня 2001 року, Правилами подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затвердженими наказом Державного комітету України по нафті і газу від 1 листопада 1994 року, Порядком доступу та приєднання до Єдиної газотранспортною системи України, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики № 420 від 19 квітня 2012 р.

Щодо застосування статті 538 Цивільного кодексу, то нею передбачено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не повному обсязі друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від виконання частково або в повному обсязі. Указане право позивач не використав, що не розглядається судом, як порушення з його боку.

Усі зміни та доповнення до Договору оформлюються письмово, і уповноваженими особами та скріплюються печатками обох сторін.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, що визначено статтею 188 Господарського кодексу України і статей 651 Цивільного кодексу України. Стороною відповідача помилково визначено як підставу припинення дії Договору - попередження про дотримання дисципліни газоспоживання.

Процедура розроблення та погодження обсягів газу визначена Порядком розроблення та погодження прогнозного річного балансу надходження та розподілу природного газу в Україні, планового (розрахункового) балансу надходження та розподілу природного газу та формування і затвердження планового розподілу постачання природного газу споживачам затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 26 листопада 2012р. № 920, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 січня 2013 р. за № 196/22728.

Враховуючи вище викладе суд вважає безпідставними наведені в Уточненні висновки Відповідача щодо надання послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у травні 2015 року за межами укладеного Договору та визначення таких відносин як позадоговірних.

У відзиві сторона відповідача посилається на статтю 1057 ЦК та вважає договір постачання. в якому містяться положення про попередню оплату, різновидом договору комерційного кредиту.

До комерційного кредиту застосовуються положення відповідних статей ЦК, що регулюють відносини за кредитним договором та договором позики, якщо інше не суперечить суті такого зобов'язання.

Договір про надання послуг по транспортуванню газу не є кредитним договором.

У поясненнях від 10.09.2015р. відповідач зазначає, що позивач знав про умови постачання газу відповідачу зокрема про договір Постачальника та підтверджений обсяг газу у травні місяці. Однак, незважаючи на це, Позивач вимагав від Відповідача згідно надісланих повідомлень, припинити газоспоживання у зв'язку з відсутністю лімітів газу і 29.05.2015р. примусово понизив тиск газу до повного припинення газопостачання Відповідачу. Разом з тим, Позивач в порушення зобов'язань щодо транспортування підтвердженого обсягу газу в кількості 46 000 тис. куб. м., протранспортував Відповідачу лише в обсязі 40 118,233 тис. куб м. газу.

Посилається на те, що вчинені дії Позивача свідчать про відмову від виконання своїх зобов'язань по Договору про транспортування природного газу.

Зазначає, що в розумінні ст.ст. 612, 613 ЦК України має місце прострочення кредитора (Позивача), у зв'язку з чим виконання зобов'язання Відповідачем відстрочується на час прострочення Позивача. Відтак, Відповідач за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення Позивача, тобто до отримання відповідної вимоги - претензії.

З цього приводу, суд зауважує, що за приписами статей 1509, 526 ЦК України, статей 173. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а у випадку відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних відносинах звичайно ставляться.

Обов'язок замовника в частині здійснення 100% оплати вартості послуг виник саме за 10 днів до початку місяця, в якому надавались послуги, в нашому випадку - до 21 квітня 2015 року "Рівнеазот" повинно було оплатити послуги з транспортування природного газу на весь запланований на травень обсяг газу.

Тобто, порушення зобов'язання мало місце 21.04.2015р. і від цієї дати проводиться нарахування пені, річних та інфляційних втрат, а відповідач послався на обставини більш пізнього періоду, які не спростовують його обов'язок провести попередню оплату до 21.04.2015р. і не спростовують порушення ним грошового зобов'язання передбаченого договором.

Предметом позовних вимог є невиконання відповідачем зобов'язання щодо здійснення розрахунків, які визначаються на основ планових обсягів природного газу зазначених у п. 1.2 договору.

Умови транспортування визначається відповідно до щомісячного планового балансу надходження та розподілу газу підтвердженого Оператором Єдиної газотранспортної системи (п.2.1 договору).

Отже відповідач, керуючись умовами договору повинен був самостійно до 21 квітня здійснити платіж, який розраховується, на думку позивача, виходячи з планового обсягу 50 000 тис. куб. м.

Водночас, згідно листа ПАТ "Укртрансгаз" від 03.09.2015р. загальний плановий обсяг природного газу для потреб "ПАТ "Рівнеазот" у травні 2015р. складав лише 47 тис. куб. м. (а/с 179).

Разом з тим, згідно листа №1751 від 21.04.2015р. скерованого відповідачем ПАТ "Укртрансгаз", Відповідач повідомив ПАТ "Укртрансгаз" проте, що плановий розподіл газу для ПАТ "Рівнеазот" на травень 2015р. становить 46 231 тис. куб. м. які і підлягають для транспортування позивачем.

Ураховуючи, що згідно п. 5.5 Договору замовник самостійно визначає розмір суми платежу як добуток тарифу на плановий обсяг газу на відповідний місяць, суд вважає, що в вказаній формулі плановим обсягом є той обсяг який просить протранспортуванти відповідач, а саме 46 231 тис. куб. м.

Тобто, передплата мала складати 34 124 025 грн. 72 коп.

Суд критично оцінює посилання позивача на те, що розмір попередньої оплати визначається з урахуванням обсягу газу визначеного у договорі (50 тис. куб. м.), оскільки договір передбачає, що Замовник самостійно визначає розмір оплати і йому було відомо, що запланований обсяг складає 46231 тис. куб. м.

До того ж у п. 1.2 договору йдеться про плановий обсяг транспортування, а у п. 5.5 договору (попередня оплата) міститься посилання на плановий обсяг, що в контексті умов договору є різними величинами.

Пункт 5.5 договору не містить посилання, що передбачений у ньому плановий обсяг є тим обсягом який указано в п. 1.2 договору, водночас судом установлено, що реальний плановий обсяг на травень 2015р. складав 46231тис. куб. м., якій відповідач просить транспортувати.

У відповідності до статей 626, 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх умов договору, та є обов'язковим до виконання.

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 7.3 договору у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених розділом 5 Договору, із Замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. (Період прострочення з 21.04.2015р. по 01.07.2015р. і складає 72 дні).

Статтею 625 Цивільного кодексу України, встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми, які становлять 201 939 грн. 43 коп., а також встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 887 224 грн. 66 коп.

Щодо нарахування 7% штрафу судом враховується наступне.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача на підставі абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України штраф у розмірі 7% за порушення строків виконання зобов'язання понад 30 днів, який за розрахунком Позивача складає 2 072 844,90 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 ст. 231 ГК України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг), за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Отже, зазначеною нормою встановлена підвищена відповідальність за певні порушення певних господарських зобов'язань за участю певних суб'єктів, зокрема, щодо нарахування 0,1% пені та 7% штрафу ця норма встановлює відповідальність за порушення не грошового зобов'язання, а за прострочення поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, оскільки в якості підстави для такого нарахування є не сума грошового зобов'язання, з якого допущено прострочення оплати, а виключно вартість товарів (робіт, послуг), з яких (товарів, робіт, послуг, а не вартості ) допущено прострочення.

Відповідно до п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", господарським судам необхідно мати на увазі, що штрафні санкції, передбачені абзацом 3 частини 2 статті 231 господарського кодексу України, застосовується за допущене прострочення виконання лише не грошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Оскільки предметом спору у даній справі є порушення Відповідачем грошового зобов'язання, а договором встановлений інший вид штрафних санкцій, а також відсутні підстави для нарахування штрафу, значені в ст. 231 Господарського кодексу України, то відповідно нарахування 7%, штрафу є неправомірним та таким, що задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" (33017, Рівне - 17, код ЄДРПОУ 05607824) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" від імені якого діє філія "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" (49053, м. Львів, вул. І. Рубчака, 3, код 25560823)

- 4 038 788 грн. 80 коп. (чотири мільйони тридцять вісім тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень 80 коп.) - пені,

- 201 939 грн. 43 коп. (двісті одну тисячу дев'ятсот тридцять дев'ять гривень 43 коп.) - 3% річних,

- 887 224 грн. 66 коп. (вісімсот вісімдесят тисяч двісті двадцять чотири гривні 66 коп.) - інфляційних втрат.

9 829 грн. 26 коп. (дев'ять тисяч вісімсот двадцять дев'ять гривень 26 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано 25.09.2015р.

Суддя Войтюк В.Р.

Віддруковано 5 примірників:

1 - до справи;

2 - позивачу (01021, м. Київ, вул. Кловський Узвіз, 9/1);

3- позивачу (49053, м. Львів, вул. І. Рубчака, 3);

4 - відповідачу (33017, Рівне - 17)

5 - третій особі (18014, Черкаська область, м. Черкаси, Придніпровський район, вул. Першотравнева, 72)