Рішення № 51408024, 03.09.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2015 р. Справа № 911/3339/15

Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредобанк», м.Львів

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Калинівка

про стягнення 13391,05 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: не зявився

Від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» (далі позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення 13391,05 грн.

Провадження у справі №911/3339/15 порушено відповідно до ухвали суду від 03.08.2015 року та призначено справу до розгляду на 18.08.2015 року.

Відповідно до ухвали суду від 12.08.2015 року задоволено клопотання позивача про проведення судового засідання, призначеного на 18.08.2015 року, в режимі відеоконференції.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 18.08.2015 року не зявився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав. Розгляд справи відкладався до 03.09.2015 року.

В судове засідання 03.09.2015 року позивач надіслав всі витребувані судом документи. Представник відповідача в судове засідання 03.09.2015 року повторно не з'явився будучи повідомленим про день та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав. вимоги суду не виконав.

Згідно з абз. 1 п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року за №18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що неявка в судове засідання представників відповідача не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Беручи до уваги викладене, а також те, що ухвала про порушення провадження у справі направлена на адресу відповідача, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, доказів, на які він посилався би, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 02.06.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» (надалі - позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - відповідач) укладено Договір № 91 про надання овердрафту (надалі Договір овердрафту).

Відповідно до п. 1 Договору овердрафту банк зобов'язується надати у власність позичальнику грошові кошти у національній валюті для оплати наданих ним розрахункових документів в разі недостатності коштів на його поточному рахунку в межах встановленого максимального ліміту заборгованості в розмірі та на умовах обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути його і сплатити проценти та комісії за користування ним.

Відповідно до п. 2.1. Договору овердрафту максимальний ліміт заборгованості по овердрафту становить 20 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.8. Договору овердрафту підставою надання банком овердрафту є подання позичальником в банк розрахункових документів на суму, що перевищує залишок коштів на його поточному рахунку.

Відповідно до п. 2.9. Договору овердрафту датою надання овердрафту вважається дата виникнення на поточному рахунку позичальника дебетового сальдо (проведення платежів понад залишок коштів на поточному рахунку.

Позивач виконав умови Договору овердрафту належним чином та надав відповідачу овердрафт, що підтверджується банківською випискою про рух коштів по рахунку відповідача за період з 02.06.2014 року по 12.06.2015 року.

Відповідно до п. 2.4. Договору овердрафту дата остаточного повернення овердрафту 01.06.2015 року.

Відповідно до п. 2.2. Договору овердрафту процентна ставка становить 28,0 % річних.

Відповідно до п. 3.2. Договору овердрафту проценти за користування овердрафтом нараховуються щоденно на суму заборгованості по овердрафту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно, 360 днів у році), за ставкою, вказаною у п. 2.2. цього договору з урахуванням строку користування овердрафтом з моменту надання овердрафту.

Відповідно до п. 4.1. Договору овердрафту позичальник зобов'язаний повернути банку овердрафт у повному обсязі в порядку та терміни, передбачені цим Договором та/або додатками до нього.

Однак, відповідач свої зобов'язання за Договором овердрафту виконав неналежним чином та в порушення умов Договору овердрафту не повернув у визначений строк (до 01.06.2015 року) кредитні кошти. Вищенаведене підтверджується меморіальним ордером №22123485 від 02.06.2015 року. Крім того, відповідач не сплатив нарахованих відсотків за червень 2015 року.

У звязку з чим, у відповідача виникла прострочена заборгованість в сумі 11183,98 грн. неповернутої суми овердрафту; 1987,66 грн. простроченої заборгованості по відсотках.

З врахуванням вищенаведеного та з метою досудового врегулювання спору позивач 24.04.2015 року звернувся до відповідача з повідомленням-вимогою вих. 24/04/15-64 про дострокове погашення заборгованості за Договором овердрафту, а також дострокове повернення суми овердрафту, сплати відсотків, комісій, а також штрафних санкцій. Відповідач отримав особисто повідомлення-вимогу 08.05.2015 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак остання залишилась без реагування та виконання.

Відповідно до п. 2.6. Договору овердрафту пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за Договором овердрафту становить 0,03% за кожен день прострочки від простроченої/неоплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки.

З урахуванням наведеного позивач нарахував пеню по простроченій основній сумі кредиту та пеню по прострочених відсотках за період з 02.06.2015 року по 11.06.2015 року в розмірі 219,41 грн., з яких 186,40 грн. пеня по простроченій основній сумі кредиту та 33,01 грн. пеня по прострочених відсотках.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є кредитним договором, за яким, згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як визначено ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відтак, суд дійшов висновку про доведеність факту існування заборгованості Позичальника за Договором 11183,98 грн. неповернутої суми овердрафту; 1987,66 грн. простроченої заборгованості по відсотках; 219,41 грн. пені, а отже вимога про їх стягнення є обґрунтованою, відповідачем не запереченою та не спростованою, і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати на сплату судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (08004, Київська область, Макарівський район, село Калинівка, вул. Спортивна, 8/12, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78, код 09807862) 11183,98 грн. основного боргу, 1 987,66 грн. відсотків, 219,41 грн. пені та 1827 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя А.Ю. Кошик