Рішення № 51405262, 30.06.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.06.10р. Справа № 8/74-10

За позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз" (м. Дніпропетровськ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроцентрбуд" (м. Дніпропетровськ)

про стягнення заборгованості за надані послуги по газопостачанню у загальному розмірі 273 099,77 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - нач.відділу (дов. № 28юр від 31.12.09р.)

від відповідача: ОСОБА_2 - представник (дов. б/№ від 12.04.10р.)

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроцентрбуд" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за надані послуги по газопостачанню у загальному розмірі 273 099,77 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 261 242,15 грн. - основний борг, 6 015,72 грн. - пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, 4 963,60 грн. - інфляційні втрати та 878,30 грн. - 3% річних.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 7957/10/101709 купівлі-продажу природного газу для проведення пуско-налагоджувальних робіт, в частині повного та своєчасного розрахунку за надані послуги з газопостачання.

Ухвалою голови господарського суду від 20.04.10р. строк вирішення спору було продовжено по 30.06.10р. включно.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.09р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 7957/10/101709 купівлі-продажу природного газу для проведення пуско-налагоджувальних робіт (далі-договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати відповідачу у 2009 році на період з 01.12.09р. по 23.03.10р. природний газ (далі-газ), для проведення пуско-налагоджувальних робіт, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору (п.1.1 договору).

На виконання умов вищезазначеного договору позивач здійснив у грудні 2009 року - січні 2010 року на адресу відповідача постачання природного газу в обсязі 162 548 м3, що підтверджується відповідними актами виконаних робіт № 7957/10/301784 від 24.12.2009р. та № 7957/10/307143 від 28.01.2010р.

Відповідно до п.п. 5.5., 5.8. договору, попередня оплата за послуги по транспортуванню природного газу, зазначені у п. 4.1.2, здійснюються грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок позивача грошових коштів в розмірі 100% вартості послуг, надання яких заплановане у відповідному місяці (згідно з п. 2.1 даного договору), але не пізніше ніж за 5 календарних днів до початку місяця поставки газу. Остаточний розрахунок здійснюється до 5-го числа місяця слідуючого за звітним відповідно до актів приймання-передачі.

Вищевказане зобов'язання було відповідачем порушене, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 261 242,15 грн. за період грудень 2009 року - січень 2010 року.

Доказів погашення заборгованості в сумі 261 242,15 грн. на момент розгляду спору, відповідач не надав.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача в цій частині стягнення слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив також із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання у розмірі 261 242,15 грн.

Згідно п. 6.2. договору, при проведенні несвоєчасних розрахунків за спожитий природний газ відповідач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також 3% річних з простроченої суми (відповідно до ст. 625 ЦК України). Крім того, відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі 0,5 відсотків від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, а також відшкодовує понесені позивачем збитки.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобовязань на вимогу кредитора, зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наданому розрахунку сума річних за періоди прострочення з 06.02.10р по 18.03.10р складає 878,30 грн., інфляція грошових коштів складає 4 963,60 грн.

Зазначені вище суми підлягають до примусового стягнення.

За ст.ст. 549, 551, 611 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

На підставі вищевикладених норм, а також п. 6.2. договору позивачем була нарахована пеня у розмірі 6 015,72 грн., розрахунок якої перевірений господарським судом.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у розмірі 6 015,72 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроцентрбуд" (юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Короленко, б. 1, оф. 1; фактична адреса: 52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. 8 Березня, 11/70; код ЄДРПОУ 30916917) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз" (49029, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, 5, п/р 26000060007314 в КБ "Приватбанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 20262860) - 261 242 грн. 15 коп. основного боргу, 4 963 грн. 60 коп. інфляційних втрат, 878 грн. 30 коп. річних, 6 015 грн. 72 коп. пені, 2 731 грн. 00 коп. витрат на держмито, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя ОСОБА_3