Постанова № 514033, 05.03.2007, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

"05" березня 2007 р. Справа № 6/363а/27а

12 год. 55 хв. , м. Чернігів

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Блохіної Ж.В.

при секретарі Сороці Я.Є.,

за участю представників:

позивача Цурія В.К., довіреність №22-12-06/34 від 22.12.2006р.,

відповідача Данилевича О.Г., довіреність №28-03-06/1 від 28.03.2006р.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні позов Акціонерного товариства закритого типу А/Т тютюнова

компанія „В.А.Т.- Прилуки”,

м. Прилуки, вул. Незалежності, 21,

до відповідача Прилуцької обєднаної державної податкової інспекції,

м. Прилуки, вул. Київська, 214

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерним товариства закритого типу А/Т тютюнова компанія „В.А.Т. - Прилуки” подано позов до Прилуцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Прилуцької обєднаної державної податкової інспекції від 04.12.2006р. №2501892300/2, яким визначено податкове зобовязання з акцизного збору в сумі 37009,91 грн., в тому числі 24673,27 грн. основного платежу та 12336,64 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Представники відповідача заперечують проти позову.

Представники позивача просять позовні вимоги задовольнити і пояснили, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення є безпідставним, прийнятим всупереч чинному законодавству. Так, підприємство подало в квітні 2006 року уточнюючий розрахунок акцизного збору за вересень 2005р., відповідно до якого зменшило суму акцизного збору, нарахованого у вересні 2005р. на суму 24673,27 грн. Зменшення нарахування акцизного збору здійснено в звязку з тим, що у вересні 2005 року відповідно до ату від 30.09.2005р. були знищені тютюнові вироби, які не підлягали продажу кінцевому споживачу, а сума акцизного збору по знищеній продукції помилково не була виключена до розрахунку акцизного збору за вересень 2005 року.

Представники відповідача просять у позові відмовити, посилаючись на те, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано і відповідає чинному законодавству, яке було порушено позивачем і виявлено при проведенні перевірки підприємства.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Прилуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.03.2005р. №0000212340/0/604, яким Акціонерному товариству закритого типу А/Т тютюнова компанія „В.А.Т. - Прилуки” визначено суму податкового зобовязання з акцизного збору в сумі 37009,91 грн., в тому числі 24673,27 грн. основного платежу та 12336,64 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Дане податкове повідомлення-рішення прийнято Прилуцькою обєднаною державною податковою інспекцією на підставі висновків проведеної виїзної планової перевірка А/Т тютюнова компанія „В.А.Т. –Прилуки” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 31.03.2006р., за результатами якої складено акт №522/23-1433202 від 27.07.2006р. та рішення про результати розгляду скарги позивача, прийняте Державною податковою адміністрацією в Чернігівській області 22.11.2006р. за №1789/10/25-020.

Перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, „ п.2 „г” ст..3 Закону України „Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” від 15.09.1995р. №329/95-ВР, абзац 1, 2 п. 7.1 Положення про порядок нарахування, термін сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого наказом ДПА України від 19.03.2001р. №111. Пункти 5 та 17 ст.7 Закону №329/95-ВР „Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби”, пункт 27 „Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003р. №567. Встановлено заниження суми податкового зобовязання з акцизного збору за вересень 2005 року у сумі 24673,27 грн.”

Так, при проведенні перевірки правильності обчислення і повноти сплати акцизного збору встановлено заниження підприємством акцизного збору за вересень 2005 року в сумі 24673,27 грн.

Як вбачається з акту ( розділ 3.1.6 Акцизний збір), підприємством у вересні 2005 р. складено акт від 30 вересня 2005 року про знищення тютюнових виробів імпортного та власного виробництва та акт про знищення марок акцизного збору на тютюнові вироби імпортного та власного виробництва. Дана продукція, відповідно висновку лабораторії А/Т Тютюнової компанії „В.А.Т. –Прилуки! Від 10.06.2005р., була вилучена з реалізації з причини замочки під час зберігання та закінчення гарантійного терміну зберігання сигарет. Підприємство включило в розрахунок акцизного збору за вересень 2005 р. нарахування акцизного збору на списану продукцію вітчизняного виробництва у кількості 1400,64 тис. шт. згідно акту про знищення.

В квітні 2006 року підприємство подало уточнений розрахунок за вересень 2005 року та довідку про суми акцизного збору ( до розрахунку акцизного збору за вересень 2005 року), які збільшують або зменшують податкові зобовязання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах, де в графі 5 зміст помилки вказує „Нарахування акцизного збору на списану продукцію до отримання податкового розяснення з ДПА”, та зменшує податкове зобовязання на 24673,27 грн. На момент перевірки не було надано податкове розяснення, яке зазначене як зміст помилки.

Посилаючись на приписи пунктів 5, 17 ст. 7 Закону №329/95-ВР, Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, Положення про порядок нарахування, термін сплати і подання розрахунку акцизного збору, податковий орган робить висновок про те, що законодавством не передбачено відшкодування акцизного збору та подання уточнюючого розрахунку у випадку знищення підприємством неякісної продукції та марок акцизного збору.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Закон України „Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” від 15.09.1995р. №329/95-ВР (далі –Закон №329) визначає особливості нарахування та сплати акцизного збору, що справляється з виготовлених українськими виробниками та ввезених на територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Згідно ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).

Відповідно до ст. 2 Закону №329 платниками акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби, зокрема, є:

суб'єкти підприємницької діяльності - українські виробники алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також замовники, за дорученням яких виготовляється ця продукція на давальницьких умовах;

суб'єкти підприємницької діяльності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, незалежно від дати їх реєстрації, та громадяни, що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, які ввозять алкогольні напої та тютюнові вироби на митну територію України як для власних, так і для виробничих потреб з метою продажу або реалізації на умовах комісії та реекспорту.

Згідно ст.3 Закону №329 об'єкти оподаткування визначаються відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір", згідно підпункту „а” ст..3 якого обєктом оподаткування є обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), в тому числі з давальницької сировини, шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів (продукції), виготовлених з давальницької сировини.

Об'єкти, які не підлягають оподаткуванню, визначені частиною 2 ст. 3 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби", перелік яких є вичерпним.

Відповідно до п.4 ст.7 Закону №329 українські підприємства-виробники, що реалізують продукцію, сплачують акцизний збір до відповідного бюджету після здійснення обороту з реалізації тютюнових виробів до 16 числа наступного за звітним місяця. При цьому сплата акцизного збору в інший спосіб та інші терміни не допускається.

Слід зазначити, що відповідно до підпункту 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. N 334/94-ВР суми акцизного збору, сплачені (нараховані) покупцями підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного збору, уповноваженого законом вносити його до бюджету, включаються до валового доходу останнього. При цьому за загальними правилами ведення податкового обліку валовий дохід платника податку збільшується або в момент одержання оплати за товари, в ціну яких увійшов акцизний збір, або в момент відвантаження таких товарів.

Таким чином, виробники підакцизних товарів та їх імпортери визначені законом платниками акцизного збору, але фактично цей збір збирається зі споживачів підакцизних товарів, які сплачують його в ціні товару, тобто за своєю економічною суттю акцизний збір є податком на споживання.

У п..6 ст. 7 Закону №329 передбачено, що українські підприємства-виробники подають відповідним державним податковим інспекціям у строки, визначені законом для місячного звітного періоду розрахунок суми акцизного збору за минулий місяць виходячи з фактичних обсягів реалізації та максимальних роздрібних цін. Не сплачена до визначеного строку сума акцизного збору стягується з підприємства-виробника відповідно до чинного законодавства.

Наказом Державної податкової адміністрації України №111 від 19.01.2001 р., зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2001 р. за N 295/5486, затверджено Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору (далі –Положення №111), згідно якого, зокрема,:

платники акцизного збору самостійно обчислюють суму податкового зобов'язання, яку зазначають у розрахунку акцизного збору і не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, подають до органів державної податкової служби за місцем реєстрації Розрахунок за формою згідно з додатком 1 до Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору (п.4.1);

платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такому Розрахунку, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( п.4.1).

У п.п.4.4 Положення №111 передбачені підстави подання до органу державної податкової служби уточнюючого розрахунку акцизного збору.

Так, платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого Розрахунку.

Якщо після подачі Розрахунку за звітний період платник акцизного збору подає новий Розрахунок з виправленими показниками (уточнюючий Розрахунок) до закінчення граничного строку подання Розрахунку за такий самий звітний період, то штраф, визначений у цьому пункті, не застосовується.

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

В той же час Положення №111 передбачає можливість подачі уточнюючого розрахунку і у випадку, коли платник податків зменшує податкове зобовязання попередніх звітних періодів.

Так, у п.п. 4.4.1 Положення №111 передбачено, що до уточнюючого Розрахунку додається довідка про суми акцизного збору, які збільшують або зменшують податкове зобов'язання звітного періоду внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах. Форма довідки визначена в додатку 6 до цього Положення. До кожного уточнюючого Розрахунку подається окрема довідка.

Додаток 6 до Положення №111 визначає форму Довідки про суми акцизного збору (до розрахунку акцизного збору за ____ 200_ року),які збільшують або зменшують податкові зобов'язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах (подається разом з уточненим розрахунком акцизного збору окремо за кожний звітний період).

У підпункті 4.4.2 п.4.4 Положення №111 передбачено, що у випадку, коли за результатами подання уточнюючого Розрахунку виникає потреба повернення надміру сплаченого акцизного збору, то таке повернення проводиться відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п.п.4.6., 4.7 п.4 Положення №111 дані, наведені в Розрахунку, повинні підтверджуватися первинними документами, даними бухгалтерського обліку. Достовірність даних підтверджується підписами керівника підприємства і головного бухгалтера та засвідчується печаткою.

Отже, законодавство передбачає можливість подання платником акцизного збору уточнюючого розрахунку і у випадку, коли платник податків зменшує податкове зобовязання попередніх звітних періодів.

19.10.2005р. позивачем було подано до Прилуцької ОДПІ розрахунок акцизного збору за вересень 2005р. та розшифровка оборотів з продажу, обчислених за максимальними роздрібними цінами на підакцизні товари (продукцію), встановленими виробником або імпортером таких товарів за вересень 2005р.

В квітні 2006 року підприємство подало уточнюючий розрахунок акцизного збору за вересень 2005 року та дві довідки про суми акцизного збору ( до розрахунку акцизного збору за вересень 2005 року), які збільшують або зменшують податкові зобовязання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах.

Так, згідно однієї довідки сума специфічного акцизного збору за вересень 2005 року, яка зменшує податкові зобовязання в звязку з виправленням помилки, становить 14600,14 грн.; згідно другої довідки сума адвалорного акцизного збору за вересень 2005 року, яка зменшує податкові зобовязання в звязку з виправленням помилки, становить 10073,12 грн. Зміст помилки зазначено: „Нарахування акцизного збору на списану продукцію до отримання податкового розяснення з ДПА”.

Зменшення суми акцизного збору за вересень 2005 року здійснено позивачем в звязку з тим, що була знищена неякісна продукція (тютюнові вироби), яка непридатна для реалізації кінцевим споживачам.

Так, 30 вересня 2005 року комісією у складі старшого держподатревізора - інспектора відділу адміністрування акцизного збору ДААК ДПА України в Чернігівській області (голова комісії) та семи працівників підприємства (члени комісії) складено:

акт списання тютюнових виробів імпортного та власного виробництва та марок акцизного збору, якими марковано ці тютюнові вироби у кількості 209288 пачок. В акті зазначено, що перелічені в цьому акті тютюнові вироби є непридатними для реалізації і підлягають в подальшому знищенню, і члени комісії засвідчують списання тютюнових виробів в кількості 209288 пачок та марок акцизного збору в кількості 209288 шт. своїми підписами;

акт знищення марок акцизного збору на тютюнові вироби імпортного та власного виробництва в кількості 209288 штук, складений на підставі акту про списання від 30 вересня 2005 року. Комісія засвідчила знищення марок акцизного збору в кількості 209288 штук своїми підписами.

Також 30 вересня 2005 року комісією, у склад якої увійшли шість працівників підприємства, складено акт знищення тютюнових виробів імпортного та власного виробництва шляхом заливання водою по певним маркам сигарет в кількості 209288 пачок. Даний акт складено на підставі акту про списання від 30 вересня 2005 року.

Такі дії підприємства по списанню та знищенню тютюнових виробів та марок акцизного збору відбулися на підставі висновку лабораторії А/Т тютюнової компанії „В.А.Т. –Прилуки” „Про якість тютюнових виробів” від 10.06.2005р., згідно якого тютюнові вироби в кількості 5154,31 тис. шт. сигарет були вилучені з реалізації з причин замочки продукції під час зберігання, закінчення гарантійного терміну зберігання сигарет. В висновку зазначено, що тютюнові вироби підлягають знищенню в звязку з неможливістю переробки продукції в звязку з риском зараження виробництва тютюнових виробів хворобами.

Згідно підпункту „а” ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" обєктом оподаткування акцизним збором є обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів (продукції), виготовлених з давальницької сировини.

Отже, обєкт оподаткування виникає лише тоді, коли є обороти з реалізації підакцизних товарів. При цьому реалізація підакцизних товарів можу відбуватися шляхом: 1) їх продажу; 2) обміну на інші товари (продукцію, роботи послуги); 3) безоплатної передачі товарів або з частковою їх оплатою. Також обєктом оподаткування є обсяги відвантажених підакцизних товарів (продукції), виготовлених з давальницької сировини.

Як встановлено перевіркою і підтверджується матеріалами справи, тютюнові вироби у кількості 209288 пачок та марки акцизного збору у кількості 209288 штук були списані та знищені комісією.

Отже, оскільки вироблені позивачем підакцизні товари - тютюнові вироби у кількості 209288 пачок не були продані, обмінені на інші товари ( продукцію, роботи, послуги), безоплатно передані або з частковою їх оплатою, тобто, відсутній оборот з реалізації, не відбулося споживання підакцизного товару, у позивача відсутній обєкт оподаткування акцизним збором даного виробленого ним підакцизного товару у вересні 2005 року.

За таких підстав, позивач мав право, керуючись приписами Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, подати новий Розрахунок за вересень 2005 року з виправленими показниками (уточнюючий Розрахунок) та Довідку про суми акцизного збору, які збільшують або зменшують податкові зобов'язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах, зокрема, в вересні 2005 року.

Згідно п. 17 ст..7 Закону №359 марки акцизного збору, не використані для маркування товарів через їх пошкодження, приймаються від покупців марок для утилізації з відшкодуванням фактично сплачених сум акцизного збору відповідно до Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Плата за марки акцизного збору поверненню не підлягає.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003р. №567 затверджено Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Згідно пункту 27 даного Положення „Оформлені належним чином пошкоджені марки повертаються їх продавцю. Продавець складає акт про знищення пошкоджених марок. Перший примірник акта разом із заявою платника про повернення сплаченої суми акцизного збору або про зарахування її в рахунок майбутніх платежів залишається у продавця.

У разі неможливості вирівнювання пошкоджених автоматом з наклеювання марок і наклеювання їх на окремому аркуші паперу на підприємстві-виробнику створюється комісія, яка складає акт про списання таких марок. В акті обов'язково зазначається фактична кількість зіпсованих автоматом марок. До складу зазначеної комісії залучається представник органу державної податкової служби за місцезнаходженням виробника (голова комісії) і представник відповідної місцевої держадміністрації.

Аналогічний порядок знищення марок поширюється і на партію неякісної продукції, що повертається покупцем підприємству-виробнику.

У разі неможливості встановлення фактичної кількості зіпсованих автоматом марок методом підрахунку визначення їх кількості проводиться розрахунковим шляхом. При цьому покупцям не відшкодовується сплачена сума акцизного збору і нові марки не видаються”.

Відповідно до приписів пункту 27 Положення і діяв позивач при знищенні 29288 шт. марок акцизного збору 30.08.2005р.

Проте, позивач не повинен був керуватися приписами Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів при визначенні обєкту оподаткування акцизним збором за вересень 2005 року, поданні уточнюючого розрахунку акцизного збору за вересень 2005 року, що регулюється іншим законодавчим та нормативним актами ніж дане Положення.

Таким чином, відповідач безпідставно, порушуючи чинене законодавство, встановив заниження позивачем суми податкового зобовязання з акцизного збору за вересень 2005 року на суму 24673,27 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У частини 3 статті 2 КАС України передбачено наступне:

“У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в Україні в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездітності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів належними засобами доказування правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 04.12.2006р. №2501892300/2, яким позивачу визначено податкове зобовязання з акцизного збору в сумі 37009,91 грн., в тому числі 24673,27 грн. основного платежу та 12336,64 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи податкове повідомлення-рішення, яке є предметом спору, діяв не відповідно до законодавства України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, недобросовісно, а тому таке рішення має бути визнано нечинними.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

С У Д П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати повністю нечинним податкове повідомлення-рішення Прилуцької обєднаної державної податкової інспекції від 04.12.2006р. №2501892300/2, яким Акціонерному товариству закритого типу А/Т тютюнова компанія „В.А.Т. - Прилуки” визначено податкове зобовязання з акцизного збору в сумі 37009,91 грн., в тому числі 24673,27 грн. основного платежу та 12336,64 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

3. Стягнути з державного бюджету України на користь Акціонерного товариства закритого типу А/Т тютюнова компанія „В.А.Т. - Прилуки” (м. Прилуки, вул. Незалежності, 21, код 14333202, рахунок 26005200010019 в АКБ „Сіті банк (Україна)”, м. Київ) 3,40 грн. судових витрат.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

5. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення вищевказаних строків залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова в повному обсязі виготовлена 12.03.2007р.

Суддя Ж.В. Блохіна